На складах черкаських аграріїв ще лежить торішнє зерно

Керівник одного із сільськогосподарських підприємств Олександр Ситник із села Думанці на полі працює 20 років. Із проблемою збуту врожаю зустрічається вперше.

До жовтня 2023 року продукцію вивозили у порти. Там чекали по декілька тижнів. «Більше ми не плануємо, сьогодні цін немає ні на кукурудзу, ні на що. Закордонну ліцензію почали брати, все вже і зробили, але бачте, як дружня Польща помагає? Відправляти зерно, щоб його висипали, або щоб водій жив місяць у машині, не маю такого бажання. В основному є і трейдери, і перекупи, так що тут дивимось», — каже фермер.

Директор агропідприємства Петро Євич із Корсуня-Шевченківського в оренді має 4,5 тис. га. Аби втриматися на плаву та виплатити гроші пайовикам, цьогоріч шукав різні шляхи збуту продукції.

«Наприклад, по кукурудзі працювали потужні трейдери міжнародні. Вони вивозили за кордон, і досить пристойні були ціни для нас. Ми намагалися своїми машинами доставляти в порти, але це було небезпечно для водіїв, від цього відмовились, тому що там погоріли машини в Ізмаїлі. Була велика небезпека для людей, і вирішили продавати товар з місця. Ну ціни — різниця разюча. Якщо, наприклад, в Туреччині 300 доларів було, то в нас понад 100 не було», — каже підприємець. 

Тож частину торішнього врожаю ще зберігають, а також планують найближчим часом створити лінію з перероблювання.

Джерело: Суспільне Черкаси