Ілля Жемелінський Головний драйвер розвитку агробізнесу — це обмеження, з якими стикається агровиробник. Поки проблема не стала критичною, її часто ігнорують. Але коли фактор починає напряму впливати на врожай і прибуток, аграрій змушений шукати рішення — і зазвичай знаходить ефективний вихід.
Проблема нестачі вологи сьогодні стосується не лише південних регіонів України. Все частіше з нею стикаються і центральні області, де відсутність опадів у критичні фази розвитку культур призводить до втрати 40–70% врожайності.
За даними звітів IPCC (Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату) в Україні збільшення середньорічної температури може перевищити поріг +1,5°C вже до 2030 року, а до 2050-го потепління може сягнути 2°C і більше. А це означає, що Східні, центральні та південні регіони України поступово переходять у зону ризикованого землеробства. І питання води стає не бажаним бонусом, а ключовою умовою виживання агробізнесу.
Крім зменшення кількості опадів, ми вже бачимо й іншу проблему — зменшення стоку річок, які є основним джерелом води для зрошення. Це призводить до ситуацій, коли аграрій отримує дозвіл на спецводокористування на потрібний об’єм води, але фактично може забирати його лише рівномірно протягом року, а не у піковий вегетаційний період. Для сільського господарства це серйозне обмеження.
Єдине системне рішення для стабільного забезпечення культур вологою — зрошення.
Зрошення простими словами — це: забір води з джерела за допомогою насосної станції та подача її трубопроводами до поля, де вода рівномірно розподіляється по культурах за допомогою дощувальних машин.
Це ключовий пункт в побудові іригаційної системи, адже саме він забезпечує об’єм води, достатній для зрошення запланованої площі. Уже сьогодні в Україні починається конкуренція у сфері зрошення через незначний ресурс грунтових вод, зруйновану Каховську зрошувальну систему, обмежену пропускну спроможність наявних водних каналів — все це не дозволяє одночасно забезпечити всіх споживачів необхідними водними ресурсами. У таких умовах перевагу отримують ті господарства, які оперативніше визначають свої потреби та завчасно забезпечують доступ до найбільш ймовірного джерела води. Аграрії усе дедалі частіше усвідомлюють ризики дефіциту води в найближчі 3–5 років, навіть якщо джерела розташовані безпосередньо поблизу їхніх полів. Тож правильний та своєчасний вибір джерела — основа всієї системи.
Джерелами можуть бути:
До нас в Variant Irrigation (ТОВ «Варіант Агро Буд») в середньому щотижня надходить 3–4 звернення від агропідприємств, які б хотіли встановити зрошення, але вони не мають доступу до поверхневих водних ресурсів, але мають гостру потребу в зрошенні.
Якщо поряд немає доступу до поверхневих вод, то єдиний можливий варіант у такому випадку — використання ґрунтових вод, що потребує буріння свердловини або декількох свердловин, які працюватимуть на одну машину або формуватимуть запас води в накопичувачах. Але реалізація даного проєкту можлива, якщо зрошувати 50–200 га. Але забезпечити полив на площі близько 1,5 тис. га завдяки свердловинам нереально — як із погляду строків реалізації, так і через фізичну нестачу води для таких обсягів. На відміну від Канади, Мексики, США чи Ізраїлю, в Україні ґрунтові води мають обмежений ресурс, адже значна частина водного балансу країни формується завдяки поверхневим водам.
Тож деякі аграрії на ринку України уже мислять критеріями на десятки років вперед й розглядають різноманітні сценарії — відведення частини землі для побудови накопичувачів й збору в них води протягом року (щоб використовувати влітку, коли немає опадів в достатній кількості). Але орієнтовна площа такого накопичувача має бути приблизно 500 га. і це дуже багато.
Тож для прикладу клієнти Variant Irrigation — компанія Kernel розглядають варіанти побудувати накопичувачів в наявних водосховищах, оскільки водосховище у власності Держводагентства, й їм як водокористувачам ОВК не потрібно буде змінювати цільове призначення землі та переводити під цей проект сільгоспосподарські землі, а в розмірах цього водосховища це займатиме усього близько 0,2% від загальної площі.
Тож правильний вибір джерела — це основа успішності всього проєкту.
Це комплекс насосного та силового обладнання, яке:

Насосні станції бувають:
Система труб і запірної арматури, якою вода транспортується від насосної станції до полів.

Труби можуть бути:
Матеріал і діаметр труб напряму впливають на надійність і ефективність системи.
Це металоконструкції на колесах, які встановлюються на полі та розбризкують воду безпосередньо на культури.
Основні типи:
Кругові та фронтальні машини зазвичай використовуються в промислових масивах — на площах від 80 га і більше.

Кожен елемент системи зрошення потребує детального аналізу та правильних інженерних рішень. Помилки на старті можуть коштувати дорого і звести нанівець очікуваний ефект від зрошення.
Тому, якщо ви плануєте встановлювати систему зрошення на своїх полях, варто зануритися в цю тему глибше.
Лише наявність цієї інформації дасть вам об’єктивне розуміння вартості, технічних рішень і ефективності майбутньої системи зрошення. Саме такий підхід дозволяє побудувати зрошення, яке буде відповідати вашим реальним потребам і працюватиме на результат багато років.
Ілля Жемелінський, директор Variant Irrigation (ТОВ «Варіант Агро Буд»)
Матеріал підготовлено за участі керівника відділу зрошення кластеру «Придніпровський» компанії Kernel Олега Ковальчука, який має багаторічний практичний досвід експлуатації зрошувальних систем.
Для довідки: блог є частиною освітньої ініціативи «Клуб практиків зрошення» започаткованою компанією Varint Irrigation, одним із лідерів українського ринку дощувальної техніки.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.