Сталий розвиток та Green Deal: якими будуть шляхи розвитку агросектору в процесі євроінтеграції
Забруднення Десни і Сейму. Що варто знати аграріям
24 вересня 2024, 10:24 217
Анна Даниляк Повідомлення про забруднення річки Сейм на Cумщині неподалік від кордону з росією почали з’являтися ще у середині серпня. Зокрема, серед вірогідних версій — скидання нечистот з відстійників цукрового заводу в російському місті Тьоткіно, що на Курщині.
Вниз течією забруднені нечистотами води дісталися України. Забруднення призвело до значного зниження рівня вмісту кисню у воді Сейму та, відповідно, до масштабного мору риби. Скид нечистот був настільки великим, що забруднення досягло й Десни, та навіть були побоювання що рештки цього забруднення потраплять з лівої притоки і у Дніпро.
Поверхневі водойми, особливо річки, мають природну здатність до самоочищення, але лише до певної міри можуть справитись із забрудненням. Цього разу додатково застосовували аераційні установки, які штучно насичують воду киснем, сприяючи прискоренню окислення органічних речовин і допомагаючи природному процесу. Ситуацію вдалося стабілізувати.
Зокрема, у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України на 20 вересня зафіксували, що на Чернігівщині прослідковується тенденція до покращення якості води у р. Сейм та р. Десна, а от щодо р. Сейм на Сумщині, то, навпаки, фіксується погіршення якості вод на пунктах моніторингу вгору по течії. Ймовірне джерело забруднення, вказує профільне відомство, — знову ж таки на території росії.
Забруднення водойм азотвмісними речовинами (нітратами, нітритами, амонієм) є доволі поширеним явищем, однак більш локалізованим. Цього ж разу забруднення подолало велетенську відстань і спричинило велетенську шкоду водним екосистемам. Окрім того, у цьому конкретному випадку Україна як держава не має впливу на джерело забруднення, а його масштаби свідчать про умисні кроки з боку країни-агресора. І які будуть наслідки для навколишнього середовища та екології, спрогнозувати складно.
Втім, на що вже сьогодні виробникам сільськогосподарської продукції варто звернути увагу?
Насамперед, якщо агровиробники беруть воду з цих річок для потреб у тваринництві, або ж господарство знаходиться недалеко від забруднених вод або неподалік інших потенціних джерел забруднення, варто зробити аналізи води, щоб убезпечити тварин. Якщо систематично тварина споживає забруднену воду, це погіршить її здоров’я, вплине на продуктивність, зокрема, якщо йдеться про дійне стадо. Варіації інтенсивності впливу залежать від ваги тварини. Якщо провести аналогію з людиною, то найбільш вразливі до такого забруднення діти. Це для них може бути навіть смертельно небезпечно. Для здорової дорослої людини це може закінчитися отруєнням, однак залежить, як довго і в якій кількості споживалася небезпечна вода.
Щодо рослинництва, якщо йдеться про полив водою із забруднених річок, то це загрожуватиме якісним показникам, тому однозначно варто відмовитися на певний період.
Водночас не варто забувати про зв'язок поверхневих вод із річок з ґрунтовими водами. Як ґрунтові води можуть віддавати воду в річки у більш посушливі періоди, так, навпаки, восени і навесні, коли річки є повноводнішими, частину води вони віддають у ґрунтові води, а разом з цим обміном може потрапити і забруднення. Доброю практикою господарювання є проведення моніторингу: періодичні заміри якості води, яку використовуєте у господарстві та для власних потреб. Цим, на жаль, часто нехтують.
Якщо подивитися на аграрне виробництво не лише в контексті, найімовірніше, умисного забруднення р. Сейм та р. Десна, є багато речовин у сілськогосподарському використанні, як-от ЗЗР та добрива, які також можуть відчутно впливати на довкілля за недотримання заходів безпеки. І щоб самих себе контролювати і не завдавати шкоди довкіллю і самим собі, варто робити самоперевірки.
Те ж стосується і тваринницьких господарств. Зокрема, неналежні практики зберігання гною чи неправильно облаштовані майданчики для зберігання є частим джерелом забруднення.
Аграрій може навіть несвідомо завдати шкоди своїй же криниці та найближчому водному об’єкту, мати наслідки і для здоров’я, і для ефективного подальшого ведення господарства, адже забруднення впливає на продуктивність.
Для врегулювання подібних ситуацій на рівні держави відбувається адаптація застосування кращих сільськогосподарських практик ЄС. У кожній країні євроспільноти є перелік правил і практик, які дозволяють підвищити використання добрив та ЗЗР і зменшити навантаження на довкілля, зокрема на водне середовище.
Не всі українські фермери сприймають їх із позитивом, однак це, як правила дорожнього руху: з одного боку вони створюють певні обмеження, проте без них буде хаос та безліч небезпек для усіх учасників руху.
Ми однозначно маємо застосовувати кращий досвід на свої землях, безпечно співіснувати з природою, зберігаючи її, при цьому господарювати ефективно, адже від праці українських аграріїв залежить продовольча безпека не лише нашої країни, а і світу.
Анна Даниляк, фахівчиня з екологізації сільського господарства ГО «Екодія»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.