Правова охорона сортів рослин в Україні: виклики та перспективи

У процесі наближення українського агросектору до європейських стандартів, правова охорона сортів рослин набуває стратегічного значення для інвесторів, виробників та експортерів. В Україні ця сфера регулюється насамперед Законами України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про насіння та садивний матеріал». У 2022 році було ухвалено закон, яким внесено зміни до згаданих правових актів з метою гармонізації зі стандартами ЄС.

Попри позитивну динаміку, існуючі невідповідності та прогалини в законодавстві породжують низку проблем, що включають в себе правові колізії, недостаню ефективність шляхів реалізації та захисту прав на сорти рослин.

Наприклад, відповідно до вітчизняного законодавства, захист прав на сорти має здійснюватися через видачу патенту, який забезпечує виключні майнові права селекціонера, що є поширеним методом охорони у США. Проте цей підхід викликає суперечності в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, Угода прямо вказує на те, що сорти рослин не підлягають патентуванню, що створює суттєві питання не лише при виникненні правових спорів в сфері охорони прав на сорти рослин, а й при співпраці в галузі сільськогосподарського виробництва з іншими державами-партнерами.

Варто зазначити, що відповідно до Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS), країни-члени зобов’язані забезпечити правову охорону сортів рослин або через патентування, або через ефективну sui generis систему, або шляхом комбінації обох підходів. Тобто на міжнародному рівні державам надано певну гнучкість у виборі моделі захисту, що дозволяє адаптувати її до національних особливостей аграрного сектору. Але згідно зі стандартами Міжнародного союзу охорони нових сортів рослин (UPOV) патентний захист на сорти не надається.

До того ж, станом на сьогодні, система охорони прав селекціонерів в Україні має низку суттєвих проблем:

• Закон «Про фермерське господарство» не містить вимог щодо дотримання норм законів про насіння і сорти, хоча інші аспекти — екологічні, податкові — прописані детально.
• У країні немає централізованої системи обліку використаних сортів у товарних посівах, що призводить до: поширення фальсифікованого насіння, ухилення від сплати роялті, порушень прав інтелектуальної власності та зниження якості продукції.

Показовою є справа № 922/636/19, у якій Верховний Суд встановив, що договір купівлі-продажу насіння не є достатньою підставою для нарахування роялті, що свідчить про необхідність запровадження чітких умов для укладення ліцензійних договорів для використання сортів відповідно до практики європейського права на сорти рослин (EU CPVO).

Втім, законодавство України передбачає санкції за порушення охорони прав на сорти рослин. Наприклад, за умисне виробництво, пакування фальсифікованого насіння з використанням торговельної марки іншого виробника передбачено штраф до 85 тисяч грн. Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності лише у випадку завдання значної матеріальної шкоди, яка станом на 2025 рік становить 30 280 грн, — поріг, що є занадто високим і унеможливлює притягнення до відповідальності більшості порушників. Додатково відсутня будь-яка кримінальна чи адміністративна відповідальність за реалізацію сортів, які не відповідають заявленим характеристикам, що особливо шкодить малим і середнім фермерам. 

У порівнянні з розмірами санкцій у державах-членах ЄС, Європейська Комісія у 2013 році запропонувала нові правила, які включають посилення фінансових штрафів за шахрайство у сфері рослинного репродуктивного матеріалу, включаючи насіння. Наприклад, у Німеччині порушення вимог щодо маркування, сертифікації або обігу насіння вважається адміністративним правопорушенням і може каратися штрафом у розмірі від 5 до 25 тисяч євро.

Пропозиції щодо вдосконалення законодавства, підвищення контролю

Наближення України до стандартів ЄС вимагає повної інтеграції до європейської моделі реєстрації сортів, яка ґрунтується на результатах офіційних випробувань, проведених уповноваженими державними установами. Європейський підхід передбачає включення сортів до загального каталогу польових культур, а також до окремих каталогів овочевих, плодових і декоративних культур, сформованих на основі національних переліків країн-членів ЄС.

• Для гармонізації цих процесів в Україні вже розпочато реформування повноважень відповідних органів для впровадження процедур, що відповідають європейській практиці. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів № 903 розширила компетенції Міністерства економіки у сфері сертифікації сортів, відкривши шлях до впровадження процедур, що відповідають європейській практиці.
• Водночас українська система випробувань за критеріями DUS (відмінність, однорідність, стабільність) уже близька до європейської, а впровадження міжнародно протестованих сортів може дати відчутний приріст врожайності та якості продукції.
• Додатково для підвищення ефективності системи охорони прав на сорти рослин Україні необхідно здійснити низку інституційних та законодавчих кроків. Насамперед йдеться про повноцінне приєднання до міжнародної системи UPOV PRISMA, що спростить подання заявок на охорону сортів та забезпечить вихід українських розробок на глобальний ринок. 
• Важливим кроком стане також посилення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності у сфері насінництва, з урахуванням європейської практики щодо значних штрафів за фальсифікацію та недотримання правил обігу насіння. 
• Крім того, доцільно створити єдину електронну систему обліку використаних сортів у товарних посівах, що дозволить контролювати прозорість ринку, запобігати поширенню підробок і гарантувати справедливе отримання роялті селекціонерами. 
• Нарешті, важливо активізувати інтеграцію з інституціями ЄС, зокрема через співпрацю із Службою ЄС з питань охорони сортів рослин (CPVO), щоб забезпечити взаємне визнання результатів випробувань і рівні умови для національних та іноземних сортів. 
• Окремо слід усунути правову невідповідність між національним законодавством і зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію з ЄС, адже чинне законодавство передбачає патентування, тоді як європейський підхід базується виключно на системі реєстрації та видачі свідоцтва про охорону сорту. Гармонізація цієї норми не лише ліквідує правову колізію, але й забезпечить прозорість та передбачуваність для інвесторів і міжнародних партнерів.

Очікувані результати від впровадження змін

У підсумку, впровадження комплексної моделі охорони прав на сорти рослин є запорукою формування відкритого, чесного й сталого ринку. Для бізнесу це означатиме швидший вихід інноваційних сортів на ринок, менші витрати та стабільніші прибутки. Для селекціонерів — можливість реально заробляти на своїх розробках і вкладати кошти у нові програми. Захист прав на сорти рослин у такій моделі стане не лише правовим інструментом, а й рушієм економічного зростання держави.

Мирослава Коваль-Лавок, радниця практики права інтелектуальної власності Baker McKenzie-Ukraine

Анастасія Зубрій, молодша юристка практики права інтелектуальної власності Baker McKenzie-Ukraine