Попит на локальні агробізнеси зростає: як масштабувати полуничний бізнес

31 січня 2024, 07:00 2115
Дмитро Гринь

В Україні перше місце за прибутковістю серед ягід посідає саме полуниця. Вона має велику рентабельність — у межах 100%, а також швидку окупність затрат — повернути вкладені кошти вдається вже за перший сезон.

Мені 25 років, і 2 з них я займаюсь власною справою — розвиваю полуничний бізнес у місті Ладижин, що на Вінниччині. Після школи та технікуму я вступив до університету, де здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Енергетика», бакалавра «Інженерії», далі — ступінь магістра як агроном і вже зараз здобуваю освіту за напрямом «Садівництво та виноградарство». Перші дві освіти були про пошук. А потім  зрозумів, чим насправді хочу займатися. 

2019 року проходив першу практику від одного з університетів у Німеччині. Там вчився висаджувати й доглядати за садовими деревами, пізніше побачив, як виглядає повний цикл робіт із вирощування полуниці. І захотів займатися саме цією ягодою в Україні. Догляд за нею нескладний, головне  створити сприятливі умови. У мене після декількох практик за кордоном був досвід вирощування полуниці, тому я відкрив ФОП, побудував перші дві теплиці й почав тепличний бізнес. 

Довжина однієї теплиці становить 20 м, ширина великої — 4,10 м, а малої — 3,30 м. Вони виготовлені з квадратного профілю товщиною 2*2, через кожні 1,5 м поставлені дуги, з’єднані між собою також квадратним профілем 2*2 і накриті ультрастабілізованою плівкою. У великих теплицях вміщається 4 рядки з полуницею, а це 600 кущів. В малих теплицях висаджено 3 рядки, що вміщає 450 кущів. 

З перших двох теплиць, які були побудовані на початку, вдалося зібрати врожай 450 кг з 1200 кущів ягоди. Свій перший врожай продавав через соцмережі, самостійно доставляв покупцям та інколи виїжджав на ринок. 

2023 року почав активно цікавитися різними грантовими програмами, щоб масштабувати бізнес. Програми спочатку шукав в інтернеті. Потім звернувся до Ладижинської міської ради. Там отримав інформацію про Благодійний фонд «МХП — Громаді» та їхні грантові можливості.  Зрештою моя заявка з назвою «Тепличний комплекс» перемогла на конкурс бізнес-ідей «Роби своє». Сума гранту становила 81 тис. грн, що якраз вистачало на матеріали для побудови трьох великих теплиць. 

Грант зекономив кілька років життя, адже так чи інакше я б дійшов до побудови цих теплиць, але перемога в конкурсі значно прискорила процес. Адже самостійно мені б довелося довгий час збирати гроші та поступово збільшувати кількість теплиць, а не відразу збудувати три. Отож, за один раз вдалося збільшити кількість теплиць з 4 до 7, а кількість кущів полуниці — з 2200 до 4000 одиниць. Тепер вирощую 1200 кущів ремонтантної полуниці, 2200 — звичайної та 600 — ранньої.

Моя історія може здатись дуже простою й легкою, але, щоб здобути перемогу в подібних грантових програмах, важливо: 

  • правильно й детально прописати ідею свого проєкту (у моєму випадку — це про масштабування, оскільки саме грант цьому допоможе, адже просто написати, що кошти потрібні для сплати податків, — це не проєкт); 
  • заповнити всі заявки й документи;
  • презентувати свій проєкт так, щоб грантодавачі виділили тебе з сотень інших підприємців;
  • бути готовим відкрити ФОП (якщо ще ні, адже коли це не гуманітарна допомога, то зазвичай донори не хочуть ризикувати й «на руки» видавати грантові кошти). 

Далі в планах шукати можливості для масштабування «Тепличного господарства», оскільки запит від клієнтів є не тільки на полуницю, а й на іншу городину. В ідеалі мій бізнес — це гектар накритого ґрунту та 5 га відкритого ґрунту. Це мрія, до якої іду. Впевнений, що завдяки грантам та інвестиціям досягнути мети значно швидше. Попит на локальні агробізнеси зростає, а все більше грантових проєктів, зокрема й міжнародних, надають кошти якраз на ідеї, пов’язані з продовольчою безпекою. Адже у воєнний час — це про податки в громадах, нові робочі місця, розвиток локального продукту та хеджування ризиків у разі нових форс-мажорів, пов’язаних з наслідками повномасштабної війни. 

Дмитро Гринь, власник та засновник «Тепличного господарства»

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.