Сезон полуниці: ферми, де можна власноруч зібрати ягоду
Суниці з Прикарпаття. Як змінюється ягідний ринок
03 червня 2023, 05:59 9370
Фермерське господарство «Беррі Прикарпаття» в селі Чукалівка Івано-Франківської області почалося з мрії Богдана Лутчина створити підприємство європейського зразка. Але перший млинець вийшов грудкою: дощі й приморозки не дали зібрати гарний урожай суниці садової у відкритому ґрунті. Тоді Богдан вирішив перейти на вирощування ягід у тунелях іспанського типу.
Нині у ФГ «Беррі Прикарпаття» мають під накриттям майже гектар площі, на якій вирощують сорти нейтрального дня, що віддають урожай хвилями протягом усього вегетаційного сезону. Про особливості роботи за такими технологіями та очікування від нового сезону AgroPortal.ua розповів керівник господарства Богдан Лутчин.
Богдане, як перезимували рослини і в якому стані увійшли в сезон плодоношення?
Богдан Лутчин: Зима була теплою, тож ми навіть хвилювалися, щоб рослини отримали достатню кількість холодних днів, адже це потрібно для нормального фізіологічного розвитку, щоб вони пережили період глибокого спокою. Але найскладнішою традиційно виявилася весна. У березні в нашій місцевості були дуже сильні вітри. У знайомих фермерів у Чернівецькій області на теплицях навіть зірвало плівку. Далі — пішли снігопади, причому в різних варіаціях: просто сніг, сніг із дощем, сніг зі шквальним вітром. І це в той час, коли всі вже чекали весни і початку сезону.
Зимові вітри шкоди нам не наробили, адже на зиму ми згортаємо плівку з теплиць і фіксуємо її на коньку, аби уникнути неприємностей. На досвіді закордонних колег і вже на власному пересвідчилися, що ліпше витратити два дні на згортання плівки, аніж марно експлуатувати її в зимовий сезон, адже вітри й обмерзання не йдуть плівці на користь.
Знаю, що ягідникам у багатьох регіонах України плани на врожай зіпсували цьогорічні приморозки у квітні-травні, які були як ніколи частими й інтенсивними. Нам вони не страшні, адже ми в цей період уже розгорнули плівку на тунелях. За рахунок площі та великого об’єму теплиці ґрунт всередині добре прогрівається, і рослини нормально переносять зниження температури ззовні навіть до -5 С°.
Як погодні обставини вплинули на початок плодоношення?
Богдан Лутчин: У підсумку, при тому, що весну цього року можна впевнено назвати пізньою, у нас збирання врожаю стартувало на кілька днів раніше, ніж минулого року. Перший збір ми провели 9 травня, обсяги були невеликими, але ціна — доволі цікавою. Гуртова ціна на наші перші суниці трималася на рівні 150-160 грн/кг.
Щойно в Україну прийшло істотне потепління, 18-19 травня ціна різко зменшилася на 40 грн і далі продовжує знижуватися. Але невдовзі вона стабілізується.
Покупців вистачає?
Богдан Лутчин: Так, минулого року попит на наші ягоди взагалі перевищував пропозицію. Покупці традиційно готові платити нам на 10-15 грн дорожче за середню ринкову ціну, адже вони знають про відмінний смак і якість наших ягід. Ми вирощуємо сучасні ремонтантні сорти Мурано, Мальга і Аня. Ягоди надзвичайно ароматні. Коли ми збираємо їх вранці й відвозимо в магазини, то навіть останні пінетки з партії мають неймовірний привабливий суничний запах, особливо сорт Аня.
Які тренди помічаєте на суничному ринку? Які ягоди шукають споживачі та яким готові надавати перевагу?
Богдан Лутчин: І досі серед споживачів існує стереотип, що великі за розміром ягоди «накачані» хімією, тож великоплідні сорти беруть неохоче. Найбільший попит мають сорти з ягодами середнього розміру, у нас саме такі. Дрібних ягід у наших сортів небагато, їх ми відсортовуємо і пускаємо на переробку — виготовляємо пастилу. Продавати їх дешево немає сенсу, а перероблена продукція має додану вартість, та й персонал можна зайняти протягом тривалого періоду.
Перші ягоди покупці беруть невеликими обсягами, оскільки вони дорогі? Чи є інші причини?
Богдан Лутчин: Наші люди традиційно вважають, що ягоди з теплиць містять більше нітратів. Тим більше, про нітрати у нас люблять розповідати і в пресі, і на телебаченні. Це глибоко сформований стереотип, який складно зруйнувати. Хоча ціна, звісно, теж не остання причина. За мірою здешевлення ягоди купуватимуть усе більше і більше.
Що змінилося у збуті для вашого господарства за останні два виробничі сезони? Чи можна говорити про трансформацію суничного ринку в Україні?
Богдан Лутчин: Звісно, ринок змінився. Багато залежить від регіону. Скажімо, минулого року на Західну Україну, зокрема до нас на Івано-Франківщину, приїхало багато переселенців. Усі ці люди формували неабиякий попит на овочі та ягоди. Нинішнього сезону більшість повернулася до своїх домівок, хтось переїхав за кордон. Так, переселенці в нас є, але їх уже не так багато. Відповідно, і попит на ягоди дещо менший.
Ми зараз не проводимо рекламних чи інформаційних кампаній. Найбільша реклама для нас — це смак наших ягід, аромат і розмір. Коли покупці чують, що ягода місцева, і що вони можуть приїхати і подивитися на наші теплиці, це остаточно розвіює їхні сумніви.
Ви вирощуєте сорти нейтрального дня. Якими хвилями вони віддають урожай?
Богдан Лутчин: Перший весняний збір — це приблизно 350 г ягід з куща. Потім рослини беруть паузу, і ця пауза приблизно збігається з активним плодоношенням суниці відкритого ґрунту. Для нас це добре, адже ми не потрапляємо в періоди максимального зниження ціни. Друга хвиля плодоношення стартує зазвичай з початку липня. У цілому до осені нам вдається зібрати ще приблизно 500 г ягід із кожного куща за кілька наступних хвиль плодоношення.
Чи доводиться вам конкурувати з імпортною суницею, зокрема польською та румунською?
Богдан Лутчин: Наскільки мені відомо, із цих країн суницю нам не везуть. У несезон, ще до початку плодоношення суниці на Закарпатті в плівкових тунелях, на гуртовий ринок «Шувар» привозять ягоди з Греції та Італії. Ми виходимо на ринок зі своєю продукцією пізніше, тож з ними майже не перетинаємося.
Як позначилося на збільшенні собівартості ягід подорожчання добрив?
Богдан Лутчин: Добрива, які ми купуємо, подорожчали приблизно на 70%. Ми маємо перевагу в тому, що підживлюємо рослини за рецептами, які дають італійці — постачальники саджанців. Для цього придбали комп’ютеризовану систему, яка контролює чітке дозування і змішування добрив на фертигаційному вузлі. Відтак у нас немає перевитрат поживних речовин, а рослини отримують стільки добрив, скільки їм необхідно. Усім фермерам, які мають площу ягідника від одного гектара, я б радив такі системи. Вони потребують інвестицій, але ж допомагають заощаджувати і забезпечують якість продукції.
Чи плануєте розширення? Наскільки актуальне це питання в умовах війни?
Богдан Лутчин: Ми віримо в Перемогу і працюємо, щоб її наблизити. Але ж ніхто не знає, коли закінчиться війна. А працювати треба. До повномасштабного вторгнення ми планували розширювати наше господарство, визначили для себе пріоритетні напрями. Придбали камеру для заморожування ягідної продукції на 24 т, завершили її монтаж 14 лютого 2022 року. Через кілька днів мали проплачувати партію саджанців для розширення насаджень, але почалося повномасштабне вторгнення. Складно було призвичаїтися до роботи в умовах війни. Але ми впоралися, за що я вдячний усім працівникам. Як засвідчив минулий рік, ягоди все одно мають попит, тож їх варто вирощувати. Минулого року у вересні ціна на ремонтантні сорти суниці на гуртовому ринку «Шувар» сягала 300 грн/кг. Така ціна означає, що людям вони потрібні.
До війни ви проводили на території господарства ягідні фестивалі з конкурсами, концертами. Нині вони не на часі?
Богдан Лутчин: Так, для фестивалів зараз не час. Однак соціальні проєкти для дітей все одно потрібні. Діти — найвибагливіші експерти та дегустатори наших ягід, вони дуже вразливі. Цього року ми плануємо запрошувати на екскурсії в наше господарство і учнів місцевої школи, і дітей-переселенців. Хочемо, щоб вони бачили, як можна господарювати, і мали хороші враження про Івано-Франківщину. Можливо, організуємо окремий захід у форматі «ягідного забігу».
Є в нас окремий напрям — волонтерська діяльність. Минулого року наші працівниці на волонтерських засадах висадили у відкритий ґрунт 5000 саджанців суниць. Ми назвали цей проєкт «Поле Перемоги». Цього року будемо збирати з нього врожай і віддавати для продажу на ринок. Продавець за продаж цих ягід грошей з нас не братиме, адже в нього воюють двоє синів. Усі виручені кошти будемо спрямовувати на донати для ЗСУ та перевірених волонтерів.
Коли закінчиться війна, будемо передавати кошти з продажу суниці на реабілітацію для військових. Тож добра справа точно не пропаде!
Юлія Коротич, AgroPortal.ua
