Підживлення озимих культур — це не лише агротехнічний процес, а й науково обґрунтована стратегія, яка повинна враховувати складні взаємодії між ґрунтом, кліматом та розвитком культури. Системи і рішення точного землеробства дають аграріям можливість кардинально змінити підхід до управління підживленням, підвищуючи ефективність виробництва та забезпечуючи стійкість посівів до зовнішніх стресів.
Така стратегія, безперечно, має базуватися на аналізі комплексу даних з полів та використанні інноваційних технологій.
Ключовим аспектом підживлення озимих культур є розуміння їхніх потреб на різних етапах розвитку. Сучасні технології дозволяють проводити моніторинг стану рослин у реальному часі, використовуючи сенсори, дрони та супутникові знімки.
На ранніх етапах вегетації рослинам потрібен азот для стимуляції росту, тоді як на стадії кущіння важливо забезпечити достатнє надходження фосфору та калію для зміцнення кореневої системи. Технології точного внесення (VRT, Variable Rate Technology) дають змогу коригувати норми добрив залежно від потреб кожної зони поля. Використовуючи дані сенсорів, такі рішення дозволяють уникати перевитрати добрив і підвищувати рентабельність виробництва.
Забезпечення оптимального балансу поживних речовин у ґрунті є фундаментом для успішного підживлення озимих культур. Традиційні агрохімічні аналізи дають лише часткову інформацію про склад ґрунту, яка не завжди відповідає швидкозмінним умовам у полі. Тут на допомогу приходять польові сенсори та мобільні лабораторії для експрес-аналізу ґрунту, які можуть надавати дані в режимі реального часу. З їх допомогою можливо проаналізувати рівні вологи, pH, концентрації азоту, фосфору та калію, що дозволяє агроному оперативно приймати рішення та коригувати підживлення.
На додачу, нова генерація цифрових платформ для фарм менеджменту, як-от FieldView, Cropio або OneSoil, не лише забезпечує аналіз даних, але й пропонує прогнози врожайності на основі комплексного моніторингу метеорологічних та агротехнічних показників.
Один із найефективніших інструментів у сучасному точному землеробстві — дистанційний моніторинг посівів з використанням дронів та супутникових знімків. Знімки з дронів мають високу роздільну здатність, що дає змогу виявити ділянки з нестачею азоту, проблеми з вологозабезпеченням або наявність хвороб та шкідників. Ці дані інтегруються в програмні рішення, які формують карти для диференційованого внесення добрив або інших агротехнічних заходів.
Застосування штучного інтелекту (AI) та машинного навчання відкриває нові горизонти для підвищення ефективності підживлення озимих культур. Польові аналізатори на основі ШІ, як наприклад Augmenta, використовують мультиспектральні камери для аналізу стану рослин безпосередньо під час обробки поля, а потім автоматично регулюють кількість добрив у режимы реального часу.
Такі системи здатні самостійно навчатися на даних з полів, що дозволяє їм ставати точнішими з кожним сезоном. Поєднання Big Data з AI забезпечує агроному можливість прогнозувати потреби в поживних речовинах на наступні фази росту культур та адаптувати схеми підживлення під поточні умови поля.
Інтернет речей (IoT) активно впроваджується в сільське господарство для управління підживленням та іншими агротехнічними операціями. Смарт-сенсори, встановлені у полі, передають дані про стан ґрунту, вологість та інші ключові параметри на цифрові платформи, з яких агроном може віддалено керувати процесом підживлення.
Завдяки IoT можливе прогнозування врожайності, оцінка ефективності використання добрив та зменшення впливу людського фактору, що мінімізує ризик помилок і підвищує загальну ефективність підживлення.
Підсумовуючи, виділимо основні рекомендації для агрономів при підживленні озимих культур:
Точне землеробство і сучасні технології відкривають нові можливості для підвищення ефективності підживлення озимих культур. Використання інновацій дозволяє не лише забезпечити максимальну врожайність, але й зробити агровиробництво більш стійким до змін клімату та інших зовнішніх факторів.
Артур Анділахай, агроном-консультант, керівник напрямку R&D SmartFarming
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.