Ґрунти як національний ресурс: роль вуглецевого землеробства у кліматичній стійкості України

Стан розвитку вуглецевого землеробства в Полтавській області 

Carbon Farming на Полтавщині у 2025 році, за даними аналітичних звітів міжнародних партнерів нашої адміністрації, — це понад 250 тис. га земель, на яких упроваджуються провідні світові ґрунтозберігаючі практики, і 58 господарств, що працюють за міжнародними протоколами дотримання вуглецевих стандартів. На цих площах уже застосовуються нульовий та мінімальний обробіток ґрунту, покривні культури, оптимізовані сівозміни та сучасні підходи до роботи з пожнивними рештками — тобто повний спектр технологій, спрямованих на відновлення та довготривале збереження родючості ґрунтів. Це формує нову екосистему адаптивного землеробства, стійку до кліматичних змін, інтегровану у глобальні ринки вуглецевих кредитів і закладає системну основу регіональної політики у сфері carbon farming, що поєднує науку, бізнес, державу та міжнародні програми.

Полтавська область є одним із лідерів України у впровадженні принципів вуглецевого та адаптивного землеробства. Збереження ґрунтів, скорочення викидів парникових газів та підвищення родючості земель офіційно визначені ключовими пріоритетами розвитку аграрного сектору регіону.

У 2025 році Полтавщина провела масштабну програму розвитку carbon farming, об’єднавши наукові установи, фермерів та міжнародні інституції. У лютому відбулися дві ключові освітні події — науково-практична конференція та онлайн-семінар, присвячені моделям впровадження вуглецевого землеробства, нульовому обробітку, покривним культурам та міжнародним стандартам сертифікації. Навесні й улітку проведено День карбонового поля та три практичні потоки Школи адаптивного землеробства безпосередньо на фермерських полях. 

Загалом упродовж року організовано шість офлайн-заходів, що зібрали понад 500 учасників, а близько 1000 аграріїв долучилися онлайн у межах інформаційної кампанії «Вуглецеве фермерство — нова економіка Полтавщини». Паралельно область стала центральним майданчиком інтеграції України у глобальні системи моніторингу карбону, уклавши меморандуми про співпрацю з Agreena, eAgronom та CARBONEX. Це дозволило створити практичну модель кліматично орієнтованої аграрної політики та закріпило статус Полтавщини як пілотного регіону розвитку економіки carbon farming.

Кульмінацією року став AgroCarbon Summit, який не лише підбив підсумки 2025 року, а й визначив дорожню карту відновлення ґрунтів, підвищення кліматичної стійкості та залучення вуглецевих інвестицій у майбутньому. 

На заході я зазначив: «Ми, як обласна військова адміністрація, ставимо перед собою чітке завдання — створити умови для переходу агровиробників Полтавщини до сучасних, екологічно та економічно обґрунтованих технологій господарювання. Ми розуміємо, що агробізнесу потрібні не лише гасла, а конкретні цифри та розрахунки. Так, господарства — учасники вуглецевих програм (понад 250 тис. га земель) — уже найближчим часом зможуть реалізувати свої вуглецеві сертифікати на суму від 5 до 15 млн євро. А потенціал області, що має понад 2 млн га сільськогосподарських земель, дозволяє прогнозувати залучення близько 100 млн євро щорічних доходів від участі у вуглецевих програмах.»

Досвід Полтавщини доводить: вуглецеве й адаптивне землеробство — це не просто реакція на екологічні виклики. Це реальна економічна можливість для аграріїв і громад, що поєднує фінансову вигоду з довгостроковим збереженням ресурсів. Завдяки співпраці держави, науки, бізнесу та міжнародних програм область створила працюючу модель переходу до нової аграрної економіки, у якій родючість ґрунтів, кліматична стійкість і дохід фермерів взаємно посилюють одна одну. Полтавщина демонструє, що інвестиції у ґрунт — це інвестиції у продовольчу безпеку, конкурентоспроможність України та її місце у глобальній кліматичній політиці. 

Сформований фундамент дозволяє регіону й надалі залишатися лідером переходу до інноваційного та економічно ефективного землеробства, яке захищає землю і створює майбутнє.

Чому збереження ґрунтів — пріоритет, і як вуглецеве землеробство це гарантує? 

Ґрунт як живий динамічний ресурс — і його деградація як головна загроза

• Традиційне інтенсивне землеробство, глибокий обробіток, стерильні монокультури, хімічні добрива та гербіциди призводять до зменшення вмісту органічної речовини, руйнування структури, втрати біорізноманіття, ерозії, виснаження родючості.
•  У довгостроковій перспективі це означає втрачену родючість, зменшену врожайність, виснаження водного та мікробіологічного потенціалу землі — а відтак загрозу продовольчій, екологічній та економічній безпеці регіону та країни.

Вуглецеве землеробство як інструмент ґрунтозахисту та відновлення

Сучасні сталi практики — покривні культури, мінімальний/нульовий обробіток ґрунту (No-Till / Strip-Till), органічні добрива, сівозміна, мульчування, збереження біорізноманіття — не просто зменшують викиди в атмосферу. Найголовніше: вони зберігають і відновлюють структуру і родючість ґрунтів, підвищують їхню біологічну активність, сприяють накопиченню гумусу, утриманню вологи, захищають від ерозії та деградації.

Отже, вуглецеве землеробство — це не лише «зелені» кредити, а інвестиція в саме майбутнє землі. Без цього — немає сталого аграрного сектору, немає продовольчої безпеки, немає екологічної стабільності.

Стратегія для Полтавщини: зберігати ґрунти — означає зберігати майбутнє

Стратегічний розвиток Полтавщини у сфері вуглецевого землеробства має ґрунтуватися на поєднанні моніторингу, технологій, освіти, економічних стимулів та міжнародної співпраці. Передусім необхідно забезпечити системний моніторинг стану ґрунтів — створити мережу контрольних ділянок, регулярно аналізувати рівень органічної речовини, структуру та вологість ґрунтів, вести цифровий облік результатів. Про це багато вже сказано, але час зробити. Паралельно важливо масштабувати впровадження ґрунтозберігаючих технологій, таких як No-Till, Strip-Till, покривні культури, мульчування та продумані сівозміни, використовуючи демонстраційні поля як практичні центри знань для фермерів. 

Не менш важливо розвивати освітню інфраструктуру — школи, тренінги та програми підтримки переходу агровиробників до сучасних практик, включно з грантами, компенсаціями та іншими інструментами стимулювання. Економічна мотивація фермерів має ґрунтуватися на можливості участі у ринку карбонових кредитів, підтримці органічного та агроекологічного виробництва і створенні умов для довгострокового збереження та відновлення ґрунтів. Посилення партнерства з університетами, науковими установами та міжнародними програмами забезпечить доступ до інновацій, сучасних методів моніторингу та глобальних ініціатив із захисту ґрунтів і кліматичної стійкості.

Полтавщина має всі природні, наукові та інституційні передумови, щоб стати пілотним регіоном України у відновленні та сталому використанні ґрунтів — і зробити вуглецеве землеробство фундаментом своєї майбутньої агроекономіки.

Що дає Полтавщині та Україні така стратегія — коротко про головне

• Екологічна безпека — запобігання деградації земель, ерозії, виснаженню гумусу, втраті біорізноманіття; збереження земель як національного багатства. 
• Продовольча безпека й стабільність — стабільні врожаї, незалежність від кліматичних коливань, стійкість до посух і екстремальних погодних умов. 
• Нова економіка та доходи — долучення до ринку карбонових кредитів, підвищення доданої вартості аграрної продукції, доступ до «зелених» грантів і фінансування.
• Соціальний розвиток сільських громад — підтримка фермерів, розвиток освітніх програм, залучення молоді, створення нових робочих місць і перспектив.
• Міжнародна репутація та інтеграція — відповідність міжнародним екологічним стандартам, можливість співпраці з європейськими та глобальними партнерами, лідерство у «зеленому курсі» ЄС та світу.

Ґрунт — це не просто ресурс. Це — наша спадщина, наше майбутнє, наш екологічний та продовольчий фундамент, яку треба розвивати і примножувати. Полтавщина вже зробила перші кроки на шляху до вуглецевого землеробства. Але зараз — час масштабувати. Таким чином ми не просто розвиваємо аграрний бізнес, ми зберігаємо землю і створюємо нову аграрну Україну — екологічну, соціально відповідальну, сильну.

Володимир Когут, т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації