Як ґрунти «відчувають» війну. Вплив на сільське господарство та місцеву економіку

Боєприпаси містять тринітротолуол (TNT) і гексоген (RDX), які після вибухів залишають продукти розпаду. Вони забруднюють ґрунт і зберігаються роками, шкодячи рослинам, мікроорганізмам і знижуючи родючість. У процесі детонації утворюються поліароматичні вуглеводні (PAH), що мають канцерогенні властивості та тривалий час лишаються у ґрунті. Фрагменти боєприпасів забруднюють ґрунт важкими металами — свинцем, цинком і міддю — створюючи ризик для здоров’я людей. Крім того, вибухи локально змінюють основні фізико-хімічних властивості ґрунту, що додатково ускладнює відновлення його родючості. 

Під час вибухів ґрунт миттєво нагрівається до надзвичайно високих температур, що призводить до термічного руйнування та вигорання поживних елементів, суттєво погіршуючи його родючість. У першу чергу зникає органічна речовина (гумус), яка визначає родючість і відповідає за утримання вологи та елементів живлення.

• Азотні сполуки (амоній і нітрати) випаровуються у вигляді газів, втрачається до 90% доступного азоту, який є важливим будівельним матеріалом для росту рослин.
• Сірка переходить у газоподібні форми, фосфор частково вигорає або стає важкодоступним для рослин у вигляді нерозчинних сполук.
• Калій залишається стійкішим, проте під дією високих температур також може переходити в нерозчинні мінеральні форми.
• Мікроелементи (цинк, мідь, марганець, бор), окиснюються або зв’язуються у нерозчинні форми, тим самим викликаючи дефіцит у рослин.  

Таким чином, вибухи не лише забруднюють ґрунт токсичними речовинами, але й перетворюють родючий шар на практично «мертвий» субстрат, відновлення якого потребує десятиліть. 

У зонах вибухового впливу відбувається масова загибель рослин і насіннєвого банку, що порушує природне відновлення рослинного покриву. Мікробіота ґрунту — ключовий компонент екологічної рівноваги — також зазнає значних пошкоджень, що порушує біохімічні цикли азоту, фосфору та вуглецю. Крім того, спостерігається зниження біорізноманіття ґрунтових безхребетних, які відіграють важливу роль у формуванні структури та повітропроникності ґрунту. 

Нездетоновані боєприпаси (UXO) становлять пряму фізичну загрозу для працівників аграрного сектору економіки та місцевих мешканців через створення ризику травмування та загибелі під час робіт на сільгоспугіддях.   

Пошкоджені поля — це втрачені врожаї, робочі місця та прибутки. Це особливо критично для регіонів, де сільське господарство є основним видом діяльності населення. Обмеження доступу до земель затримує виробничі процеси. Додатково відновлення продуктивності ґрунтів, потенціалу екосистемних послуг агроландшафтів потребує значних вкладень у очищення та відновлення, що створює довгострокове економічне навантаження на підприємців, громади та державу. 

Відновлення ґрунтів, пошкоджених війною, є критично важливим завданням для України. Попри складність і масштабність завдання, лише повноцінне відновлення ґрунтів забезпечить безпечні умови для ведення сільського господарства, відновлення продуктивності земель і виробництво безпечної екологічно чистої аграрної продукції. Це не лише внесок у відбудову економіки, а й гарантія продовольчої безпеки для України та світу, а також захист біорізноманіття та здоров’я населення.