Галузь птахівництва поступово оговтується від шокового стану, спричиненого початком війни, відновлює довоєнний рівень виробництва, забезпечуючи продовольчу безпеку та стабілізацію цінової ситуації на споживчому ринку України.
Останні три роки, під впливом світової економічної кризи через пандемію COVID-19 та воєнної агресії росії, промислове виробництво продукції птахівництва зменшувалось. Минулий рік ще більше поглибив ті негативні тенденції в галузі, які відбувалися протягом 2019-2021 років. До всього додалось скасування з 2022 року Верховною Радою України пільгового оподаткування виробників м’яса птиці та яєць, що поставило їх у нерівні конкурентні умови з виробниками інших видів тваринницької продукції, призвело до збільшення податкового навантаження на виробників цієї продукції та створило передумови для росту цін на ці види продукції.
Минулого року найбільше постраждав яєчний сектор, який зіштовхнувся з проблемами в реалізації швидкопсувної продукції, галопуючим падінням відпускних цін та втратою суттєвої частки виробничих потужностей в зонах бойових дій.
З початком війни, внаслідок порушення всіх логістичних маршрутів, мобілізації і звільнення працівників, зупинки експорту, заборони імпорту, проблем із забезпеченням кормами, кормовими добавками, ветеринарними препаратами, прострочення роздрібними мережами термінів розрахунків за поставлену продукцію, браку обігових коштів, пального, на підприємствах сектору відбулись порушення в усіх виробничих процесах. Виробники яєць змушені були позапланово позбуватись поголів’я курей-несучок та почали пропускати посадки птиці, на що впливала катастрофічно низька ціна реалізації та невизначеність розвитку воєнних дій.
Особливістю ціноутворення на ринку яєць є яскраво виражена сезонність через значну частку домогосподарств у структурі виробництва (більше 50%). Найдешевші промислові яйця зазвичай у весняно-літній період, що пов’язано зі збільшенням пропозиції від господарств населення, зміною раціону харчування та умов зберігання яєць у період дії підвищених температур. І навпаки, із зменшенням виробництва в осінньо-зимовий період ціни збільшуються. Фактично від того, яка цінова ситуація складеться у осінньо-зимовий період, і залежить фінансовий результат підприємств протягом року. Звичайно, не потрібно забувати про собівартість виробництва яєць, основну частину в якій займає вартість комбікормів.
До фактору сезонності минулого року додалися виїзд значної частини населення за межі держави, внутрішньодержавне переміщення людей, зниження купівельної спроможності населення через втрату чи скорочення заробітних плат, фактична зупинка експорту, що призвело до скорочення споживання яєць та накопичення значних залишків на підприємствах. Ціна реалізації опускалася втричі нижче рівня собівартості. Фактично з лютого до серпня виробники несли збитки через цінову ситуацію на ринку.
Звичайно, це не могло не мати негативних наслідків восени, коли пропозиція на ринку зменшується від господарств населення. До того ж у вересні-жовтні додалися ще й інші фактори, які впливали на зростання оптово-відпускних цін виробників, зокрема — це збільшення основних виробничих витрат через ріст вартості комбікормів, паковання, енергоносіїв (природний газ та електроенергія) для промислових споживачів, логістичних витрат через зростання цін на пальне та інших складових собівартості.
Нетиповим фактором росту собівартості яєць восени було утримання поголів’я вікової птиці, яку вчасно через об’єктивні причини не замінили. Затрати на її утримання були досить високими, а продуктивність і якість яєць низькими, що впливало на ціноутворення всієї продукції підприємства.
Усвідомлюючи необхідність у продовольчій безпеці держави, стабілізації цінової ситуації на споживчому ринку України, забезпечення населення соціально значущими продовольчими товарами за доступними цінами, Асоціація «Союз птахівників України» виступила ініціатором підписання наприкінці минулого року Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та виробниками яєць курячих харчових, в якому було окреслено основні заходи, які потрібно було вжити для стабілізації цін на ринку та не допустити в майбутньому їх різких коливань.
Виробники дотримались всіх зобов’язань, які брали на себе в рамках меморандуму. Протягом останнього кварталу минулого року, птахопідприємства посадили на вирощування біля 4,5 млн.голів добового молодняку птиці, що на 25% більше у порівнянні до поголів’я вересня. Вже наприкінці жовтня спостерігалася цінова стабілізація на ринку, а з початку листопада почалося зменшення відпускних цін виробників, що зумовлено було збільшенням пропозиції на ринку.
На плани виробників з оновлення поголів’я суттєво вплинули перебоїв з енергопостачанням наприкінці минулого року. Використання резервних джерел живлення не лише суттєво збільшило собівартість виробництва продукції, а й підвищило ризики втрати поголів’я птиці внаслідок можливих збоїв у їх роботі. На жаль, через об’єктивні причини органи влади не змогли підтримати виробників соціально-значущих продуктів харчування, які мають безперервний режим роботи, та не забезпечили стабільне енергозабезпечення для уникнення планових знеструмлень. Це призвело до зміщення планових заходів з оновлення поголів’я, яке, для окремих виробників, завершилося лише у квітні цього року.
Асоціація постійно відслідковує баланс на ринку яйця курячого, і з впевненістю можна сказати, що в Україні за останнє десятиліття жодного разу не було допущено дефіциту яєць на внутрішньому ринку. Скорочувався експорт і переробка яєць, але насичення продукцією внутрішнього ринку завжди було пріоритетним для всіх виробників яєць.
Не став виключенням навіть один з найбільш високих періодів споживання яєць — Великдень. Однак, це свято вже дуже давно не має чітко вираженої тенденції «ажіотожного» попиту на яйця курячі. Так, на період цього свята виробники сподіваються заробити за принципом «історичної пам’яті», однак низький попит і підвищена пропозиція призводять до зниження цін перед святом. Це ми спостерігаємо протягом останніх декількох років, і цього року відпускні ціни виробників почали знижуватися ще задовго до Великодніх свят, а відразу після них взагалі опустилися нижче рівня собівартості.
На кінець травня, порівняно з березнем, оптово-відпускні ціни виробників зменшились як мінімум на 50%, за цей час фіксувались періоди зниження відпускних цін втричі нижче від березневих. Нажаль, по незалежним від виробників причинам, динаміка змін споживчих цін не завжди синхронно змінюється із оптово-відпускними цінами виробників, тому для кінцевих споживачів зменшення цін було менш відчутним.
В сьогоднішніх умовах дуже важливим елементом стримання необґрунтованого, спекулятивного підвищення цін на соціально значущі продукти харчування є обмеження граничного рівня торговельної надбавки у розмірі 10%. Однак змушені констатувати, переважна більшість роздрібних торговців, користуючись недосконалістю системи контролю та відсутністю відповідальності, не дотримуються положень постанови Кабінету Міністрів України, якою регламентується ця норма. Крім того, ними можуть створюватись споріднені посередники, які в ланцюжку постачання декілька разів накручують торгівельну націнку для кінцевого споживача.
На нашу думку, дієвим інструментом, що мав би сприяти формуванню справедливих роздрібних цін на продукти харчування, могло б стати імплементування у національне законодавство норм Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС №2019/633 від 17 квітня 2019 року «Про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства», яка врегульовує відносини між торгівельними мережами та виробниками продуктів харчування.
Торгівельні мережі сьогодні мають більшу ринкову силу при реалізації продукції і тому можуть диктувати свої вимоги виробникам і постачальникам. Необхідно законодавче врегулювання порядку розрахунків суб'єктів торговельної діяльності із постачальниками харчових продуктів, особливо швидкопсувної продукції до якої відносяться і яйця, а також застосування торгівлею недобросовісних торгівельних практик у вигляді додаткових різноманітних стимулюючих, маркетингових, логістичних та інші послуг, розмір платежів за якими, як правило, встановлюється торговою мережею в односторонньому порядку. Нав'язування суб'єктами торговельної діяльності постачальникам невигідних для них умов співпраці, завдають істотної шкоди виробникам продуктів харчування, а також кінцевим споживачам у вигляді завищених цін на продукти харчування.
Хочемо наголосити, що саме відновлення прибутковості виробництва яєць, яке нарешті за довгий час спостерігалось останні півроку, простимулювало виробників до інвестицій у подальше підтримання та розвиток цього бізнесу. Нарощування і оновлення поголів’я активно триває з жовтня минулого року. Як наслідок маємо збільшення виробництва яєць у березні на 10% порівняно з груднем минулого року, а до кінця року очікуємо ще додаткових 20% росту обсягів виробництва. На полицях магазинів спостерігаємо суттєве зниження цін на яйця.
Нарешті відновлюється експорт яєць, що приносить країні валюту, таку необхідну сьогодні в умовах війни. За 4 місяці 2023 року експортери вийшли на обсяги експорту 2021 року, це хоч і значно менше попередніх періодів, але дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє, враховуючі ті існуючі логістичні проблеми з українським експортом сьогодні. В період сезонності, експорт надлишку яєць слугуватиме певним стабілізатором внутрішніх цін, оскільки збитковість виробництва в літній період може призвести до позапланового скорочення поголів’я виробниками, що в свою чергу матиме негативні наслідки в перспективі для споживачів через можливе суттєве подорожчання продукції восени.
Незважаючи на всі виклики, які постали і поставатимуть в майбутньому, галузь птахівництва і надалі відновлюватиме виробничий потенціал з метою гарантування безперебійного та повноцінного забезпечення населення України соціально значущими продуктами харчування за прийнятними для споживачів цінами.
Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.