Агробізнес — status quo та перспективи 2026 року

Цього року була ухвалена нова Угода про спрощення торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що відкриває новий етап торговельних відносин між сторонами. Надзвичайна підтримка ЄС України під час воєнного стану трансформується у прогнозовану, взаємовигідну торгівлю, адже рішення має двосторонній характер. Угодою передбачено збільшення безмитних квот на експорт української сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур, утім зернові та борошно тепер мають окремі квоти. Тож у найближчій перспективі ключовим завданням є ефективна імплементація положень Угоди та гармонізація українського законодавства із нормами ЄС.

До того ж, у 2025 році Європарламент підтримав заходи щодо спрощення закону ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR). Згідно з Регламентом, оператор або трейдер, який розміщує товари на ринку ЄС або експортує з нього, повинен довести, що ці товари не походять із нещодавно знищених лісів і не призводять до деградації лісів. Нові правила безпосередньо впливають на українських експортерів, орієнтованих на європейський ринок.

Великі оператори та торговці тепер повинні будуть дотримуватися зобов’язань цього регламенту з 30 грудня 2026 року, а мікро- та малі підприємства — з 30 червня 2027 року. Отже, державні відомства та компанії матимуть додатковий рік для підготовки до нових правил ЄС щодо запобігання вирубці лісів. Цей додатковий час має на меті гарантувати плавний перехід та дозволити впровадження заходів щодо зміцнення ІТ-системи, яку оператори, торговці та їхні представники використовують для подання електронних заяв про належну перевірку.

Які інші фактори мали найбільший вплив на галузь цього року та яких очікувань дотримуються компанії – члени Європейської Бізнес Асоціації – у 2026 році?

Україна продовжує рух у напрямку цифровізації агропродовольчої сфери та впровадження безпаперової торгівлі. Все більше держав переходять від паперових фітосанітарних сертифікатів до електронних і підключаються до міжнародної системи IPPC ePhyto Solution, і Україна вже приєдналася до цього процесу. Запровадження ePhyto дає змогу українським аграрним компаніям значно підвищити ефективність експорту зернових та олійних культур, оскільки скорочується час на оформлення документів і зменшуються витрати, пов’язані з паперовими сертифікатами.

У 2026 році важливо продовжувати цифровізацію державних послуг у зерновій сфері, зокрема переведення складських документів на зерно в електронний формат. Перехід на електронний документообіг на зернових складах оптимізував би торговельні операції та мінімізував можливості для зловживань із фізичними документами.

У 2026 році варто впроваджувати програми підтримки українських експортерів на світових ринках. Це сприятиме відкриттю нових напрямків збуту та розширенню асортименту продукції для експорту. Варто згадати про співпрацю з Китаєм, адже це один із найбільших у світі ринків споживання. 

У 2025 році було підписано міжнародний договір між Україною та КНР, який відкриває українським виробникам можливість експортувати горох на китайський ринок. Зернова бізнес-спільнота Асоціації підтримує подальше поглиблення співпраці з КНР та наголошує на важливості відкриття китайського ринку для інших позицій українського аграрного експорту –  зокрема, пшениці, сорго зернового, льону та ріпаку. Розширення експортних можливостей у цих напрямках сприятиме диверсифікації напрямів збуту української агропродукції.

Щоб Україна стала більш цікавою та конкурентною для аграрного бізнесу, необхідно забезпечити стабільне та передбачуване регуляторне середовище. Зокрема, варто скасувати експортне мито на ріпак і сою, що дозволить агровиробникам виходити на глобальні ринки без зайвих бар’єрів. Такі кроки зміцнять конкурентоспроможність галузі та продемонструють, що Україна орієнтується на стабільний, відкритий і ринковий розвиток сільського господарства.

У 2025 році галузь засобів захисту рослин розвивалася дуже активно. Безпосередній вплив на галузь мала реорганізація профільних міністерств – після об'єднання аграрного і екологічного напрямків з економічним, де-факто, усі повноваження на ринку ЗЗР отримало новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Відповідно, саме цей орган успадкував увесь функціонал щодо державних випробувань та державної реєстрації ЗЗР, а також пост-реєстраційного контролю та нагляду.

Станом на середину грудня були перезапущені усі процеси, які регулюють ринок ЗЗР, зокрема: 

• Опубліковано План державних випробувань на 2025 рік 
• Запущено систему уповноваження наукових установ на проведення державних випробувань ЗЗР 
• Запущено систему державної реєстрації ЗЗР 
• Створено Науково-експертну раду з питань державної реєстрації ЗЗР та експертні комісії хімків і екологів 
• Двічі на місяць відбувається діалог між владою та бізнесом в рамках Агрохімічного штабу, де обговорюються поточні питання ринку і знаходяться рішення проблем, тощо.

До того ж, в контекстів євроінтеграції розпочалися переговорні процеси з ЄС. Зокрема, у вересні було проведено скринінг законодавства, протягом жовтня і листопада сформована переговорна позиція стосовно ринку ЗЗР, яка вже скоро має бути направлена в ЄС. Ймовірно, 2026 рік стане вирішальним в процесі пошуку компромісного рішення – щодо тривалості і умов перехідного періоду, протягом якого український аграрій зможе застосовувати ефективні системи захисту рослин без обмежень, які накладе законодавство після вступу України в ЄС.

У 2026 році сфера виробництва ветеринарних препаратів в Україні працюватиме в умовах суттєвих регуляторних змін. Оновлення законодавства у сфері ветеринарної медицини та підготовка підзаконних актів до нового закону стануть визначальними для функціонування ринку. Саме на рівні підзаконного регулювання формуються практичні правила роботи для виробників, імпортерів і дистриб’юторів, тож вкрай важливо забезпечити їхню чіткість, передбачуваність та узгодженість з європейськими підходами. Не менш актуальним викликом залишається дотримання єдиних умов для всіх гравців ринку – як національних, так і міжнародних компаній – що є запорукою чесної конкуренції, розвитку галузі та довіри з боку бізнесу.

Окремий фокус у 2026 році буде спрямований на гармонізацію національних програм моніторингу хвороб тварин з вимогами Європейського Союзу, що має ключове значення для біобезпеки та інтеграції України до європейського ринку. Водночас у період законодавчих змін надзвичайно важливо зберегти безперервне постачання ветеринарних лікарських засобів і вакцин. Будь-які регуляторні прогалини або затримки можуть мати прямий вплив на здоров’я тварин, епізоотичну ситуацію та стабільність аграрного сектору загалом. Саме тому збалансований діалог між державою та бізнесом стає критичним фактором успішного проходження цього перехідного періоду.

Як для молочної, так і для харчової галузі в цілому, 2025 рік розпочався із серйозних викликів для індустрії. У січні Німеччина підтвердила спалах вірусу ящуру вперше за понад 30 років, що призвело до обмежень на ввезення на територію України живих тварин, генетичного матеріалу, продуктів тваринного походження – що спричинило суттєві проблеми для бізнесу. Дещо згодом спалах ящуру було виявлено також в Угорщині та Словаччині. Асоціація постійно тримала руку на пульсі ситуації, ініціювала діалог із профільними державними органами – зокрема, Держпродспоживслужбою та профільним Міністерством – для обговорення впливу обмежень на діяльність компаній-імпортерів харчової продукції. Зрештою, завдяки спільному діалогу бізнесу та державних органів з міжнародними партнерами обмеження були скасовані.

Молочна галузь є особливо сенситивною до наслідків російської агресії – зокрема до ускладненого постачання електроенергії, дефіциту професійних кадрів. Так, відключення електроенергії ускладнюють зберігання та реалізацію молочної продукції. Виробники молочної продукції вимушені використовувати дизельні генератори для виробництва, що впливає на ціну продукції через зростання виробничих витрат. Особливо критичною є ситуація у прифронтових регіонах. Набуває актуальності також і проблема зростання фальсифікату у молочній галузі та введення в оману споживачів недобросовісними виробниками.

Утім, попри усі виклики, українська молочна галузь в умовах війни продовжує триматися на плаву та інтегруватися у європейський ринок. Позитивним рішенням для галузі стало ухвалення нової Угоди про спрощення торгівлі між Україною та Європейським Союзом, в якій було збільшено квоти на експорт до країн ЄС вершкового масла, сухого знежиреного та згущеного молока. Тож у наступному році компанії молочної галузі працюватимуть над адаптацією до європейських стандартів та подальшою гармонізацією українського законодавства із нормами ЄС.

Європейська Бізнес Асоціація вдячна членським компаніям за стійкість, експертизу та співпрацю, команді Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та іншим профільним державним органам – за постійний діалог та спільну роботу над покращенням умов ведення бізнесу в Україні, зокрема для аграрних компаній.

Світлана Михайловська, заступник виконавчого директора Європейської Бізнес Асоціації