Сьогодення молочної ферми: виробництво унікального сиру та мрії про робота для доїння

«Мріємо про те, щоб у нас з’явився робот, який буде доїти корів. Така тенденція вже є в Європі, і в Украіні є молочні комплекси, де вона впровадженна. Там корівки вільно гуляють, відпочивають, споживають сіно, а коли їм захочеться подоїтися, вони йдуть до приміщення, де на них чекають смаколики (гранульований збалансований корм) та робот. Кожна корівка має на собі ошийник із чипом, який зчитує інформацію, скільки разів можна її доїти, скільки молока вона дала, яка якість молока. Всю цю інформацію фермер бачить у додатку на телефоні й на комп’ютері та в онлайн-режимі стежить за здоров’ям корів. Це досить недешева технологія і обладнання недешеве, але цікаво було б мати таке. Нам би одного робота на наше поголів’я вистачило», — розмірковує Поліна Жовтяк.

Кози та вівці цілий рік утримуються на випасі, а маржа на пасовищі з квітня по листопад — це є запорука справді якісного натурального смачного молока, з якого виготовляються сири.

З птиці на фермі на вільному випасі мешкають кури полтавські глинясті — це українська порода. Також є пасхальні кури — ті, що несуть кольорові яйця. Маран — французька порода із яйцями коричнево-червоного кольору. Кури легбар — британського походження, які несуть блакитні яйця, а китайські лакеданзі — зелені. 

«Сьогодні в Україні масово їх не продають. Ми купували ще перед війною у Харкові, Одесі по 5-10 курчат, зараз поступово їх розводимо. Також у нас є цесарки — дуже цікава птиця, яйця корисні та смачні, й м'ясо теж корисне. Є ще перепілки, гуси. Гуси породи українська біла взагалі були для мене відкриттям: вони дуже розумні, знають свою територію, самі пасуться, шкоди не роблять», — розповідає співвласниця ферми.

«Здавалося б, на Новий рік усі родинами збираються разом, і хоча б у цей період мали би бути продажі. Але чи родини не такі великі, чи багато хто виїхав, тож наші прогнози не виправдались. У нас в асортименті є в’ялена продукція. Ми спробували зав’ялити партію гусей, вийшло доволі непогано, смачно, людям сподобалось», — зазначає Поліна Жовтяк. 

Асортимент продукції сімейної ферми «Фільварок» досить широкий — м’які, напівтверді, тверді сири, йогурти, молоко козине, овече, коров’яче, яйця, мясо. За рецепти сирів на сироварні відповідає Сергій Жовтяк, адже він має фахову освіту, переймав досвід сироваріння в Україні та за кордоном. Та оскільки зараз він знаходиться в ЗСУ, деякі з більш простих різновидів сиру готує його дружина, а він усе контролює, розповідає, що потрібно робити, як він це бачить.

«Попит залежить від пори року. Так, взимку більше вживають тверді сири, а влітку — м’які. З початку війни попит на нашу продукцію набагато зменшився: вона у нас крафтова, тож недешева. До переліку продуктів додали морозиво. Асортимент скоро зміниться, адже коли ми розпродамо сири, які готував чоловік, їх, крім нього, ніхто зробити не зможе. Тож чекаємо його з перемогою додому або хоча б у довготривалу відпустку», — ділиться фермерка. 

За словами Поліни, особливістю їхніх сирів є те, що вони їх виготовляють із власного молока корів, кіз та овець, а з трьох видів молока можна варити будь-який сир.

Продукцію сімейної ферми «Фільварок» можна придбати, зробивши онлайн-замовлення через соціальні мережі, а також у їхній фірмовій крамничці у місті Дніпро на Нагорному ринку. До війни вони часто їздили на різноманітні ярмарки, де крафтові виробники продавали свою продукцію. 

«На осінь 2022 року ми планували приймати на фермі екскурсійні групи, попередньо зробивши ремонт та облаштувавши територію. Там мали бути фотозони, місце для проведення майстер-класу з сироваріння. Цей цікавий проєкт ми не відміняємо, він залишається в наших планах. Ми працюємо й віримо, що все буде добре. Психологічно важко, мої рідні зараз на фронті в постійній небезпеці. З іншого боку, я розумію, що ферма — це великий плюс зараз: тут є робота, є можливість повністю в неї зануритися, і це трохи відволікає від новин», — підсумувала Поліна Жовтяк.