Вирощування і збут ожини: високий потенціал із мінімальними захворюваннями

Перед початком зими сорти ожини, які ростуть у відкритому ґрунті та не морозостійкі, потрібно вкрити агроволокном і так залишити до початку вегетації. Ті ж кущі, які знаходяться у закритому ґрунті, додаткового захисту не потребують. 

Ремонтантні сорти, що знаходяться у відкритому ґрунті, потрібно зрізати на рівні землі. 

На кущах, які ростуть у закритому ґрунті, після закінчення морозів варто провести обрізку для формування пагонів.

Також варто відзначити, що обробка кущів перед зимівлею не потрібна. 

Весною, залежно від температур, коли вже не очікується значних нічних заморозків (орієнтовно березень), кущі розкриваються від агроволокна, і потрібно починати підв’язувати ожину на шпалеру. Можна здійснити профілактичний обробіток, наприклад, мідьвмісними препаратами.  

Висадка саджанців із закритою кореневою системою — in vitro — може відбуватись від весни до осені, коли ґрунт буде більш прогрітим. Якщо ж це саджанець викопаний, то краще висаджувати восени. 

За весняної посадки уже наступного року ремонтантні сорти можуть давати плоди.  

Перш ніж висаджувати кущ, потрібно розуміти, на що він буде підв’язуватись, друге — забезпечити достатній полив. Також можна додати в ґрунт довгорозчинні добрива, щоб підтримували життєдіяльність рослин. Саджанець ожини, як і малини, потребує достатнього поливу після висадки, до того як кущ вкоріниться. 

Для промислового вирощування обов’язково встановлюється крапельний полив та система фертигації. 

Найбільш небезпечним для культури є ожиновий кліщ (Acalitus essigi). Ця комаха дуже дрібна, неозброєним оком помітити її неможливо.

Харчуючись ягодами ожини, кліщ вводить в них речовини, що перешкоджають дозріванню цілих ягід або окремих кістянок, що значно погіршує їхній зовнішній вигляд і смакові якості. Втрати врожаю при розвитку ожинового кліща можуть досягати від 10 до 50%.

Серед інших шкідників, які можуть бути, є хрущ західний травневий, малиновий жук, оленка волохата, стеблова малинна галиця, малинна стеблова муха, звичайний павутинний кліщ. 

Хвороби ожини дуже схожі на хвороби малини, але трапляються рідше. 

До хвороб належать септоріоз, антракноз, дідімелла, іржа, сіра гниль, борошниста роса, курчавість, мозаїка, жовта сітчатість і найстрашніша хвороба — кореневий рак. 

Загалом ожина до хвороб та шкідників достатньо стійка, якщо обирати якісні саджанці in vitro та проводити попередні профілактичні обробки. 

Вибір сортів ожини залежить від особистих вподобань та регіону. До прикладу, ремонтатні сорти — Блек Джем (Black Gem), Блек Меджік (Black Magic), а серед літніх сортів — Вікторія (Victoria), Бжезіна (Bgezina).

Ожина хоч і схожа до малини, але має значно більший потенціал урожайності. На одному місці кущі можуть знаходитись більше 10 років.

Проводити збір ожини потрібно, коли вона буде однотонного кольору, тоді ягода дозріла. Адже після зривання процес дозрівання не відбувається. 

Збут ожини здійснюється на свіжий ринок, на заморожування, а також її використовують для переробки — добавки до йогурту, варення, компотні суміші. 

Дізнатися більше про якісні безвірусні саджанці ожини можна за телефоном +380 67 233 26 63, Владислав.