Побільше бавовни. Який потенціал вирощування культури в Україні

Продовжити сьогодні дослідницьку діяльність науковці інституту не можуть — поля досі знаходяться в зоні ризику після деокупації регіону. Але щойно з'явиться можливість, вони продовжуватимуть роботу, тим паче, що вже виведені українські сорти.

Цікаві факти щодо вирощування бавовнику в Україні AgroPortal.ua розповіла старший науковий співробітник Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Віра Бобровик.

Аналіз наукових досліджень, які проводились у Херсонській області на Дослідній станції бавовництва, в Науково-дослідному інституті бавовнику, Інституті зрошуваного землеробства, Дослідній станції баштанництва, Генічеській, Скадовській та Брилівській дослідних станціях, показав високу ефективність вирощування даної культури.

«За даними досліджень Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства, за 39 років вирощування бавовнику на неполивних землях було ефективним у 85-90% років, при зрошенні — 90-93% років. При цьому виробництво бавовнику було прибутковим для сільськогосподарських виробників. Урожайність сирцю бавовнику знаходилась на суходолі на рівні 1,8 т/га, а при зрошенні досягала 2,7 т/га», — зазначає науковиця. 

«Бавовник — це культура з практично безвідходним виробництвом. Після джинування сирцю отримуємо волокно, вихід якого становить 37-38%. Більша частина врожаю складається з насіння (вихід — 60%), яке має великий вміст олії та білка.

Під час переробки цієї продукції отримується продовольча екологічно чиста та технічна олія (29% від маси насіння), високоякісна макуха для тваринництва (вихід — 77-78% із вмістом 1,7-1,8 кормових одиниць), що забезпечує додатковий прибуток для товаровиробників (40-60% від вартості волокна). До того ж мало кому відомо, що відходи бавовнику (лінт) є стратегічною сировиною для виробництва оборонних засобів», — розповідає експертка. 

Віра Бобровик упевнена, що успішному впровадженню бавовництва в агропромислове виробництво південного регіону сприятиме використання нових скоростиглих сортів, створених в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН: для неполивних умов — сорт бавовнику Підозерський 4, для умов зрошення — Дніпровський 5.

Термін дозрівання сортів, порівняно з болгарським скоростиглим аналогом Белі ізвор, коротший на 5-10 днів, якість волокна відповідає вимогам текстильної промисловості.

«Відновлення вітчизняного бавовництва можливе лише завдяки введенню науково обґрунтованої системи насінництва. На теперішній час інститут володіє лише 10 кг насіннєвого сирцю сорту Підозерський 4, який вдалося врятувати від ворожої агресії рф, що дає змогу до березня 2024 р. одержати 4,5 кг насіння супереліти І-ІІ класів», — зазначає старший науковий співробітник.

В Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН вважають, що на відміну від технології вирощування бавовнику в тропічній зоні або в республіках Середньої Азії виробництво культури в південному регіоні України є більш екологічно безпечним.

«Це — солестійка культура. За багаторічними дослідженнями інституту, пестицидне навантаження під час вирощування бавовнику набагато нижче, ніж цього потребує низка інших широко розповсюджених культур у зоні південного землеробства, таких як люцерна, овочі, соя, пшениця тощо. Ґрунтовий гербіцид та засоби захисту рослин застосовуються за необхідності, як і за вирощування інших сільськогосподарських культур», — стверджує Віра Бобровик.

При механізованому способі збирання сирцю у разі необхідності використовується дефоліант, який також застосовують під час збирання насіння люцерни та соняшнику.

«Кількість добрив, яку рекомендовано вносити під час сівби культури, також є невеликою — N60Р30. Подібну норму азотних добрив (N30-45Р30) застосовують під час вирощування сої. А один, у крайньому випадку два поливи по 450-500 м³/га збільшують урожайність у 1,5 раза. Водночас наведені вище культури необхідно поливати 4-7 разів за вегетаційний період, та 8-9 разів поливають бавовник у республіках Середньої Азії», — резюмує науковиця.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua