Паляниця — це генетичний код України, нам потрібно відрізнятися в усьому і показувати, що ми інші.
Паляниця стала світовим брендом. Так називають заклади харчування, благодійні фонди та навіть британський сухпайок. А для українців це просто хліб, виготовлений переважно з пшеничного борошна. За формою — приплюснутий, округлий. І головне — без полуничної начинки :)
AgroPortal.ua разом із Сергіївською пекарнею, що знаходиться на Полтавщині, розвінчав деякі твердження про хліб.
Власник Сергіївської пекарні Володимир Опришко зазначає, що в день на виробництво хліба йде пів тонни борошна при середньому виробництві 4 тис. хлібин на добу.
«Нашій пекарні вже 4 роки. Ми починали з виробництва сотні хлібин у день. Зараз наш обсяг — 4 тисячі. Борошно купуємо як на Сумщині, так і на Полтавщині. В майбутньому планую самостійно закривати процес виготовлення хліба», — розповідає Володимир Опришко.
У Сергіївській пекарні заміс тіста триває 10 хвилин, формування хліба займає 5 хвилин, 20 хвилин йде на вистоювання тіста, випікання триває 50 хвилин. Загалом виготовлення партії займає до 1,5 години.
Паляниця — це генетичний код України, нам потрібно відрізнятися в усьому і показувати, що ми інші.
Житній хліб має величезне джерело клітковини, він допомагає виводити з організму шкідливі токсичні речовини та шлаки. Жито більш стійке до переробки, ніж пшеничні зерна, тому зберігає в собі набагато більше корисних компонентів, амінокислот, вітамінів та ферментів.
«Закваску ми робимо самостійно. В кожного пекаря вона своя, як і борошно з водою, тому хліб за одним рецептом буде різним на смак у кожного майстра», — додає підприємець.
«Звечора ми випікаємо хліб, а о 5 ранку вже вантажаться машини. Ми його не зберігаємо. Особисто я хліба їм небагато, вдома зберігаю його за кімнатної температури до тижня. Можна класти в холодильник, так у хліба сповільнюються процеси черствіння», — зазначає Володимир Опришко.
«У нас є спеціальні пакети для хліба, які ми замовляємо в Дніпропетровську та деяких містах Західної України. Зараз, коли є проблеми з матеріалом, замотуємо хлібобулочні вироби в спеціальну стретч-плівку. Щодо паперу досвіду я немаю», — розповідає власник Сергіївської пекарні.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Ціни на хліб в Україні у липні можуть зрости приблизно на 5% через підвищення витрат виробників насамперед на оплату праці та зміни умов бронювання працівників.

Шпинат давно став символом здорового харчування, однак навколо цієї культури досі існує чимало міфів — від складності вирощування до користі та потенціалу для бізнесу.

Спілка «Борошномели України» запрошує виробників хлібобулочних виробів узяти участь у Baking Awards 2026 — конкурсі успішних проєктів хлібопекарської галузі.

Комунікаційна кампанія «Soul of Soil: страви з розмінованих полів» допомогла зібрати 120,4 тис. грн на підтримку гуманітарного розмінування через платформу UNITED24.

ТОВ «Фудреформ» на Чернігівщині створило R&D-комплекс, де є борошномельний відділ, пекарня, також виробляють інгредієнти для м’ясних продуктів, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, спеції, варять соуси, маринади, заходять у сироваріння.

Компанія «Фудреформ» починала свою діяльність із виробництва інгредієнтів для переробки м’яса, пізніше почала працювати в хлібній індустрії, зернопереробці та з інгредієнтами для молочної галузі.

Українська органічна сировина для пекарської індустрії має значний потенціал на європейському ринку. Проте продукція, яка активно постачається у B2B-сегменті, зазвичай залишається невидимою для кінцевого покупця в ЄС.

Капуста броколі давно вийшла за межі модного овочу й упевнено закріпилася у раціоні прихильників здорового харчування. Водночас навколо цієї культури досі існує чимало суперечливих тверджень — від користі заморожування до впливу на профілактику захворювань і складності вирощування.

Поки існуватимуть бур’яни, серед агровиробників укорінюватимуться міфи щодо застосування гербіцидів. Деякі твердження дійсно мають підґрунтя, натомість певні сталі тези не мають ані натяку на правду.