Таку думку висловив голова правління ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» Ростислав Новосад в інтерв'ю виданню V24.

Він пояснив, що так сталося через те, що в країні посіяли менше цукрових буряків.

«Бо у сільськогосподарських підприємств, як і в цукрових заводів, зникла мотивація. Зникли прибутки. Кілограм цукру коштує в межах 10 грн, а для його виробництва господарству треба здати 12 або й 17 кг (бо вони мають пропорції 70 на 30 — тільки 800 гр вони отримують з кілограма виробленого). Звідси випливає, що сировина, тобто кілограм цукрових буряків, має коштувати 50 копійок.

А столові буряки цього року навесні коштували 22 грн, цибуля — 37 грн і так далі. От фермерські господарства виключили зі своєї сівозміни цю культуру і перестали у зв«язку зі збитковістю вирощувати цукрові буряки», — пояснив він.

Ростислав Новосад підкреслив, що в результаті немає що переробляти заводам, і вони закриваються.

«Виживають сильніші, які ще мають якісь запаси, які модернізували підприємства, як ми, які мають хорошу фінансову ситуацію. Всі інші просто не переробляють буряків. І приклад, що із 40 заводів 25% знову не будуть працювати, про це говорить. На сьогодні це призвело до того, що Україна вперше, напевне, за роки незалежності не забезпечить себе цукром. Хоча ще 30 років тому Україна виробляла 5,5 млн т цукру і забезпечувала цим продуктом весь Радянський Союз», — нагадав він.

За словами Новосада, також великий вплив має цінова кон«юнктура у світі.

«Ми живемо в глобальному світі. І Україна не диктує ціни на цукор. Є значно потужніші виробники, в десятки разів. Такі, як Бразилія, Індонезія та інші. І ціна цукру регулюється тим самим законом попиту і пропозиції. Собівартість цукру тростинного в рази менша, ніж бурякового. І їм легко конкурувати з цукроварами, які виготовляють цукор із буряків. Навіть із врахуванням логістики, щоб перевезти цукор через моря і продати його тут», — пояснив він.