В Україні цифри скромніші. У тому ж 2017-му обсяг інвестицій в агроінновації оцінювався у $100 млн. До слова, це остання офіційна статистика. Скільки вони становлять на даний час, учасники ринку поки сказати не беруться. Проте це не означає, що галузь не розвивається, якраз навпаки: попит з боку аграріїв стимулює розробників шукати все нові рішення для оптимізації.

Одне з таких — онлайн-землевпорядник FieldBI. Офіційний запуск платформи відбувся на початку березня, проте автори проєкту запевняють, що запит на долучення до неї вже зараз дуже високий.

FieldBI — це система для обліку, візуалізації, аналізу та ефективного управління землями сільськогосподарського призначення. Вона дозволяє компаніям у режимі реального часу управляти земельними ділянками, виправляти невідповідності в обліку та фактичній обробці полів, перевіряти внесені дані на відповідність Публічній кадастровій карті України в онлайн-режимі.

В цілому інвестиції у проєкт склали $200 тис. За результатами оцінки незалежних інвестиційних експертів, у лютому 2020 року проєкт FieldBI додатково отримав грант від Українського фонду стартапів (Ukrainian Startup Fund) на $50 тис.

«За перші два місяці наш фонд отримав понад тисячу заявок. Було три етапи відбору: експертна оцінка, пітч з презентаціями команд та представлення проєкту наглядовій раді. До третього дійшли стартапи, які заслуговують розвиватися й надалі. FieldBi — один із тих, хто отримав перші гроші», — розповів член наглядової ради Української асоціації венчурного та приватного капіталу та член комісії Українського фонду стартапів Олександр Романишин.

источник фото: AgroPortal.ua — Источник фото: AgroPortal.ua

Як це працює

FieldBI працює як експертно-аналітична система та виконує цілий перелік задач:

- автоматизує облік земельних ділянок;
- візуалізує ділянки та поля на електронній мапі;
- систематизує ведення земельного документообігу;
- спрощує роботу з орендодавцями;
- в режимі реального часу відслідковує ситуацію із земельним банком; співставляє облікові площі з фактично обробленими;
- веде статистику стану в розрізі окремих паїв, полів, господарств тощо.

Співзасновник проєкту Євген Кугук розповідає, що ідея для стартапу виникла спонтанно.

«Ми стикалися з тим, що багато українських компаній прагнуть впроваджувати інновації. Але у них не те що немає відповідних систем, а немає розуміння, як ними користуватися», — говорить він.

Зокрема, чимало складнощів існує із землекористуванням. Аграрії вважають, що обробляють одну площу угідь, а насправді частина з них може не оброблятися через непридатність (поле залите водою) або не належить до родючих угідь. «Подібні явища рідко системно перевіряються та аналізуються. У нас виникло розуміння, як це виправити, і ми створили FieldBI», — зазначає Кугук.

Окрім того, Електронний землевпорядник вирішує проблему взаємодії з орендодавцем. Системою фіксуються виплати орендної плати, інформація щодо подовження договору.

«Кожні 100 га — це в середньому 50 договорів із власниками землі. Якщо у підприємства 500-1000 га, йому треба укласти мінімум 300-500 договорів та додаткових угод до них. Потім — нарахувати по всім орендну плату. Це колосальна робота, — розповідає співзасновник проєкту. — Якщо зараз на якісь неточності закривають очі, як от задвоєння виплат чи оренду землі, яка по суті не обробляється, то із запуском ринку землі проблема постане більш гостро. Це серйозно впливатиме на ефективність використання земель та маржинальність бізнесу».

Платформа має простий, доступний функціонал з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Це дає можливість максимально інтегрувати її в інші існуючі системи.

Розмір не має значення

До того, як вивести на широкий загал, FieldBI протестували у більш ніж 40 компаній з різних регіонів України — малих, середніх і великих агрохолдингах, а також ОТГ. Найголовнішим запитом було проаналізувати і систематизувати усе в одному місці, зробити інструмент візуально простим, доступним, щоб ним могли користуватися всі — від агронома до CEO компанії, говорить розробник.

«Після першої демонстрації системи ми отримали заявки від різних категорій виробників. 45% з них — ті, хто обробляє до 1000 га землі. Ще 30% — від 1 тис. до 5 тис. га, решта — більші», — говорить співзасновник.

Відповідно, він виділяє для себе і три категорії клієнтів — фермерські господарства з 200-1000 га землі в обробітку, середні підприємства на 1-8 тис. га та великі компанії із земельним банком від 10 тис. га. Також це можуть бути об’єднані територіальні громади з різним обсягом землі в обробітку.

Всі вони мають різний запит. Якщо фермерські господарства максимум ведуть мінімальний облік в Excel та мають карту полів у паперовому вигляді, то крупні господарства вже починають замовляти обміри полів, визначають контури за допомогою доступних інструментів — GPS-пристроїв та дронів. Євген Кугук зазначає, що ці дані не завжди точні, адже допускають відхилення по контурах у межах 5 га. На 10 тис. га це виливається у зайві кілька сотень гектарів.

Зараз новим користувачам надається демодоступ до платформи на 7 днів, аби вони могли навчитися в ній працювати та оцінити переваги. Працює техпідтримка 24/7.

Зекономити ресурси

FieldBI позиціонується як безпечний, швидкий, доступний будь-якому сільгоспвиробнику інструмент, що не потребує витрат на впровадження, має зрозумілий інтерфейс. Він розроблений українською командою програмістів, тому враховує саме реалії українського ринку.

Далі — це економія на орендній платі та ресурсах виробництва: насінні, засобах захисту, пальному, заробітній платі.

«Середній клієнт із земельним банком 10 тис. га насправді не обробляє до 0,5 тис. га з різних причин. При цьому нараховується орендна плата, списуються виробничі матеріали. Таким чином набігають суттєві обсяги зайвих витрат», — розповідає розробник.

Ще однією суттєвою перевагою він називає візуалізацію, аналіз у режимі реального часу та надання конкретних рекомендацій. Це дає змогу приймати актуальні рішення — набагато швидше, ніж при звичному залученні землевпорядників.

«Навіть якщо на кожного землевпорядника залишити навантаження в 5 тис. га, проаналізувати такий величезний масив даних не виявляється можливим. У FieldBI все робить експертно-аналітична система. Вона акумулює, обробляє дані та видає конкретний результат, — ділиться Кугук. — Кожен тиждень програма оновлюється та додаються нові функції, адже ми враховуємо та швидко впроваджуємо побажання наших клієнтів».

В Електронному землевпоряднику на постійній основі впроваджуються нові функції та можливості, які дозволять і великим агрокомпаніям, і фермерам-одноосібникам уникнути ризиків управління земельними ділянками.

Що говорять аграрії

AgroPortal.ua запитав аграріїв, з якими проблемами вони стикаються в землеупорядкуванні, та чи могли б це вирішити інноваційні інструменти, подібні до FieldBi.

Володимир Ткаченко, віце-президент з виробництва компанії AgroGeneration

В AgroGeneration діє власна система для землевпорядкування та є чимало систематизованих програмних доробок. Зокрема, база, де зазначені данні пайовиків, коли було заключено з ними договір, коли спливає його термін, який розмір земельної ділянки, скільки коштів за неї було сплачено. За кілька місяців до закінчення терміну договору землевпорядники вже отримують інформацію про це, і розпочинають роботу що до подовження оренди.

AgroGeneration має службу контроля – КДЦ, яка відслідковує по трекам що відбувається на полях на усіх етапах сільськогосподарських робіт. Усе це відображується на онлайн-мапі, і в будь-який момент співробітники компанії можуть відслідкувати роботу техніки на ланах.

Крім того є служба геодезистів, яка вимірює поля, складає їх точні мапи. Враховуючи масштаби агрохолдингу, постійний моніторинг роботи на орендованих землях дозволяє мати найточніші данні щодо реальних контурів полів.

Володимир Сірий, директор «Кусто Агро Фармінг»

Аграріям дійсно потрібні електронні землевпорядники. Наше підприємство, коли мало в користуванні 12 тис. га землі (нині – 24 тис. га), не обробляло 250 га. Таку проблему вдалося виявити й подолати саме завдяки ІТ-рішенням.

Електронні технології у господарстві використовуємо протягом чотирьох років. З їх допомогою винесли межі земельної ділянки в натуру. У результаті трохи змістили польові дороги, виявили заліснення й ділянки, куди залізли насадження інших фермерів. Закрити слабке місце вдалося в позаминулому році.

Загалом на вирішення проблеми витратили три роки. Але чим більший земельний банк в аграрія, тим більше виникає проблем з землевпорядкуванням та площ, які не використовуються.

Станіслав Слюсар, директор «Сигма Універсал»

У нашій компанії найбільшим питанням була така категорія земельних ділянок як польові дороги.

Вони спроектовані для безперешкодного доступу кожного окремого власника земельної ділянки до свого наділу. Переважно ці польові дороги використовуються як рілля у випадку, коли нема потреби в доступі до кожної окремої ділянки, а поле обробляється масивом одним орендарем. У такому разі органи місцевого самоврядування передають ці ділянки в оренду тому самому сільгоспвиробнику згідно з площею, зазначеною у проектній документації.

Але в моєму досвіді є приклад, коли польові дороги мали місце на мапі розпаювання, але були відсутні фактично. Місцева громада наполягала на сплаті оренди за використання земельних ділянок в обсязі, згідно з документами про первинне розпаювання, але в результаті перевірки загальної площі контуру поля та загальної площі окремих орендованих земельних ділянок, не було виявлено жодної зайвої ділянки.

Координати GPS сусідніх ділянок, згідно з технічною документацією, яка розроблялась окремо, також засвідчили відсутність доріг. Я, звісно, підтримую сплату державі коштів за фактичне використання польових доріг, але підкреслюю — «фактичне».

Такі ситуації виникають у з’язку з тим, що переважно ці земельні ділянки не сформовані належним чином та не виділяються в натурі на місцевості.

Микола Черняк, засновник Agro Cherniak, керівник центрального регіону «Грейс Агро»

Насправді, у земельній сфері досі нема ладу. Ті, хто отримали у спадок колгоспи або купили господарство, змогли розширити землі шляхом захвату найближчих територій, ярів, городів, не витребуваних ділянок. Таким чином отримали додаткові гектари для себе.

Ті, хто зайшов у бізнес 5-10 років тому та почав набирати паї – працюють з тим, що є. Бувають і такі випадки: наприклад, пай – це 4 га ділянка за документами. За фактом – це не 4 га, а 3,5 га. Цілий шматок займає посадка, берег, польова дорога, інфраструктурні об’єкти.

Справа у тому, що карти не ідеальні. Вони можуть «наїжджати» одна на іншу. Тут аграрії вони теж втрачають.

Ще існує проблема наскрізних доріг, тобто в’їзд і виїзд до поля. Вони мають бути шириною у 5 метрів, де ділянка сягає 2-3 га на полі у 100 га. А як у нас? У когось – по центру пай, в іншого – біля дороги. Усе перемішується. І в результаті замість 2-3 га, враховуючи 5 метрів, виходить цілих 6 га, наприклад, в обробітку.

Окрім того, фермери, кому дістався колгосп у спадок, працюють з пайовиками, які не витребують гроші за паї. Таких - 10-15%. Тож тема землевпорядкування нині є особливо актуальною.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua