З Днем знань: які аграрії потрібні державі (оновлено)

Адже, як показує практика, роботодавці постійно в пошуку, а претенденти на посаду — або занадто самовпевнені, або надмірно амбітні. Чим і відлякують HR-рів своєї мрії.

AgroPortal.ua вирішив з'ясувати, як ідуть справи з підготовкою кадрів у агросекторі. Адже галузь специфічна — не кожен любить в землі ритися або коровам хвости крутити, як кажуть. І самими популярними професії рибовода або технолога тваринницької продукції не назвеш.

Тим не менш, Україна — аграрна країна і вітчизняний сільськогосподарський сектор називають локомотивом української економіки. Агроспеціалістів (саме агро, а не широкого профілю) готують понад 30 вузів. І навіть існує легенда, що вступити до аграрного вузу простіше, ніж куди-небудь.

Ми проаналізували, де готують аграріїв, і яка кількість бюджетних місць є для кожної спеціальності. Виявляється, що держава готова платити за агрономів — бюджетних місць для них у цьому році відведено аж 792. На другій позиції — землевпорядники — 586 студентів зможуть за рахунок держави отримати освіту, але потім же на державу потрібно буде відпрацювати. У трійці лідерів технологи тваринницької продукції та агроінженери — держава замовила по півтисячі фахівців за свій рахунок. Ветеринарів хочуть менше — близько трьох сотень. Також державі потрібні будуть через п'ять років 200 лісників.

AgroPortal.ua також запитав в учасників аграрного ринку, чи складно їм доводиться з підбором кадрів і які методи вони для цього використовують.

Олена Ковтун, заступник генерального директора «Українського клубу аграрного бізнесу» з питань співпраці з аграрними вищими навчальними закладами та науковими установами

Агрокомпанії сьогодні потребують фахівців, що відповідають потребам і рівню розвитку технологій в аграрному бізнесі. Є колосальна потреба в робітничих професіях. За 25 років кількість професійно-технічних навчальних закладів (ПТУ) в Україні зменшилася на 34% і зараз становить 824 установи, при цьому випуск кваліфікованих робітників скоротився на 56%. Зараз 241 ПТУ (29% від загальної кількості ПТУ в Україні) готують працівників агропромислового комплексу. У той же час, існує розбалансування освіти (4,7 випускника ВНЗ на одного випускника ПТУ). На жаль, в Україні зберігається тенденція в системі освіти «на одного комбайнера п'ять керівників». І це стосується загальних трендів в українській освіті, не тільки аграрній.

Агросектор як ніколи потребує сучасного менеджменту виробництва. І це не може бути «менеджер» у розумінні та концепції підготовки класичного університету, якого готує Київський національний університет ім. Т. Шевченка або Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Це повинен бути менеджер, який володіє основами та особливостями систем технологій. Тут картбланш мають тільки аграрні ВНЗ, у яких є дослідні поля, лабораторії, а у штаті — кваліфіковані викладачі-практики з агрономії, захисту рослин, тваринництва, садівництва, економіки природокористування, сталого розвитку і т. д. Тільки той, хто володіє знаннями і практичними навичками в операційній діяльності, може потім правильно керувати процесами в організації.

Звичайно, існує невідповідність професійно-кваліфікаційної підготовки виробничого персоналу технологічним змінам. Агрокомпанії мають кращий рівень технічної оснащеності завдяки тому, що, на відміну від навчальних закладів, мають фонди для розвитку та впровадження новітніх технологій. Тому перспективними зараз є нові проекти, які почали з'являтися в Україні — це співпраця навчальних закладів з провідними аграрними компаніями. Яскраві приклади — співпраця компанії «Кернел» та Сумського національного аграрного університету, «Індустріальної молочної компанії» і Полтавської державної аграрної академії, проекти компанії «Миронівський хлібопродукт» «Почни кар'єру з МХП» та ін.

Але для такого співробітництва має бути певний рівень довіри між навчальними закладами і компаніями, а також визнання рівня знань і підготовки в аграрних навчальних закладах, щоб внесені компаніями кошти сьогодні дали завтра ефект для цих підприємств або галузі в цілому за рахунок підготовлених висококонкурентних фахівців.

І тут не треба забувати, що поряд зі студентами в таких компаніях повинні проходити «підвищення кваліфікації» та «донавчання» викладачі навчальних закладів, які потім будуть в аудиторії зі студентами.

Дмитро Купавцев, виконавчий директор групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ»

Знайти на ринку готових вузьких фахівців для роботи в регіонах, особливо агронома або зоотехніка/ветеринара, механізатора або інженера з досвідом роботи та необхідними знаннями, нелегко. Тому ми намагаємося залучати молодь і ростити з них хороших фахівців. Співпрацюємо з аграрними вузами, формуємо кадровий резерв. Іноді доводиться навчати не тільки знанню продукції, але й основним технологіям і тонкощам ведення бізнесу, адже проблему низької якості отриманої молодими фахівцями освіти ніхто не відміняв. Але якщо ми бачимо, що людина ініціативна і прагне нових знань, то сміливо робимо на неї ставку. Особливу увагу приділяємо навчанню механізаторів, які працюють на дорогій імпортній сільгосптехніці. У нас налагоджена співпраця з іноземними постачальниками техніки. Вони на регулярній основі навчають наших фахівців тонкощам роботи на ній безпосередньо на полях.

Марина Мурга, AgroPortal.ua

*Всі вузи розміщені в алфавітному порядку