З Днем знань: які аграрії потрібні державі (оновлено)

01 вересня 2016, 09:12 4036

Поки стрічки в соцмережах рясніють постами про те, що новий навчальний рік буде дійсно новим як для учнів, так і для їх батьків, а студенти, що бояться залишитися без стипендій, обурюються від ідей Мінфіну, роботодавці пильно стежать за тим, що відбувається на ринку праці і які кадри заповнюють робочий простір.

Адже, як показує практика, роботодавці постійно в пошуку, а претенденти на посаду — або занадто самовпевнені, або надмірно амбітні. Чим і відлякують HR-рів своєї мрії.

AgroPortal.ua вирішив з'ясувати, як ідуть справи з підготовкою кадрів у агросекторі. Адже галузь специфічна — не кожен любить в землі ритися або коровам хвости крутити, як кажуть. І самими популярними професії рибовода або технолога тваринницької продукції не назвеш.

Тим не менш, Україна — аграрна країна і вітчизняний сільськогосподарський сектор називають локомотивом української економіки. Агроспеціалістів (саме агро, а не широкого профілю) готують понад 30 вузів. І навіть існує легенда, що вступити до аграрного вузу простіше, ніж куди-небудь.

Ми проаналізували, де готують аграріїв, і яка кількість бюджетних місць є для кожної спеціальності. Виявляється, що держава готова платити за агрономів — бюджетних місць для них у цьому році відведено аж 792. На другій позиції — землевпорядники — 586 студентів зможуть за рахунок держави отримати освіту, але потім же на державу потрібно буде відпрацювати. У трійці лідерів технологи тваринницької продукції та агроінженери — держава замовила по півтисячі фахівців за свій рахунок. Ветеринарів хочуть менше — близько трьох сотень. Також державі потрібні будуть через п'ять років 200 лісників.

 

Земле

впорядку

вання та

геодезія

Агроно
мія

Захист рослин

Саді
вництво

й вино
градарство

Технологія
виробництва

і переробки 

тварин

ницької

продукції

Лісне

господарство

Садово-паркове 

господарство

Водяні 

біоресур
си й аквакуль
тура

Агроінже
нерія

Ветмеди
цина

Всього бюджетних місць 586 792 92 66 535 205 120 94 524 313

Скільки вузів будуть 
готувати
спеціалістів

 35 23 8 14 17  17 10  18  8
Білоцерківський НАУ  25 75        75   10  18    80

Бережанський

агротехнічний

інститут

             12    10  
Вінницький ДАУ   85   10  50  10  10  10 10   

Східноєвропейський

НУ ім. Л. Українки

 10            10      
Дніпропетровський ДАЕУ   50      25     15  12  50  56
Житомирський НАУ    50  10    50  10      50  
Запорізький НУ            10        

Київський НУ

ім. Т. Шевченка

             18      
Кіровоградський ДТУ    20              20  
Луганський НАУ  25  37     25  12       31 31
Львівський НАУ  38  40    10         22   

Мелітопольський ДПУ

ім. Б. 

Хмельницкого

           10  10      

Національний

лісотехнічний 

університет

           95  10      

Національний

університет водного

господарства та 

природокористування

               32    
НУБіП  55 120  50  10 65 80  40 40 40 90

Ніжинський

агротехнічний

інститут

 12      13    6  5    22  
Миколаївський НАУ  10  75     75         50  
Одеський ДАУ  31  41  12 10 37         10   62

Одеський державний 

екологічний університет

               25    
Подільський ДАТУ  12  20   10  28   10    10   21

Полтавська державна 

аграрна академія

   57     62         63  68

Прикарпатський НУ

ім. В. Стефаника

   18        10        
Сумський НАУ  18 35  12 12 45  10  10 10 20 48

Таврійський

державний 

агротехнічний 

університет

   23            41    

Уманський НУ 

садівництва

 10  81  10  45    20  18   27   

Харківська 

державна 

зооветеринарна 

академія

         33  10    10    

Харківський НУ

міського 

господарства

ім. Бекетова

 12            12      

Харківський НАУ

ім. В. Докучаєва

 62  120  21      27         
Херсонський НАУ 10 60      65  10  10  12    
Чернігівський НТУ  10  15        16        

Чернівецький НУ

ім. Ю. Федьковича

 13  12        10  10      

AgroPortal.ua також запитав в учасників аграрного ринку, чи складно їм доводиться з підбором кадрів і які методи вони для цього використовують.

Олена Ковтун, заступник генерального директора «Українського клубу аграрного бізнесу» з питань співпраці з аграрними вищими навчальними закладами та науковими установами

Джерело фото: з особистого архіву Олени Ковтун
Джерело фото: з особистого архіву Олени Ковтун

Агрокомпанії сьогодні потребують фахівців, що відповідають потребам і рівню розвитку технологій в аграрному бізнесі. Є колосальна потреба в робітничих професіях. За 25 років кількість професійно-технічних навчальних закладів (ПТУ) в Україні зменшилася на 34% і зараз становить 824 установи, при цьому випуск кваліфікованих робітників скоротився на 56%. Зараз 241 ПТУ (29% від загальної кількості ПТУ в Україні) готують працівників агропромислового комплексу. У той же час, існує розбалансування освіти (4,7 випускника ВНЗ на одного випускника ПТУ). На жаль, в Україні зберігається тенденція в системі освіти «на одного комбайнера п'ять керівників». І це стосується загальних трендів в українській освіті, не тільки аграрній.

Агросектор як ніколи потребує сучасного менеджменту виробництва. І це не може бути «менеджер» у розумінні та концепції підготовки класичного університету, якого готує Київський національний університет ім. Т. Шевченка або Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Це повинен бути менеджер, який володіє основами та особливостями систем технологій. Тут картбланш мають тільки аграрні ВНЗ, у яких є дослідні поля, лабораторії, а у штаті — кваліфіковані викладачі-практики з агрономії, захисту рослин, тваринництва, садівництва, економіки природокористування, сталого розвитку і т. д. Тільки той, хто володіє знаннями і практичними навичками в операційній діяльності, може потім правильно керувати процесами в організації.

Звичайно, існує невідповідність професійно-кваліфікаційної підготовки виробничого персоналу технологічним змінам. Агрокомпанії мають кращий рівень технічної оснащеності завдяки тому, що, на відміну від навчальних закладів, мають фонди для розвитку та впровадження новітніх технологій. Тому перспективними зараз є нові проекти, які почали з'являтися в Україні — це співпраця навчальних закладів з провідними аграрними компаніями. Яскраві приклади — співпраця компанії «Кернел» та Сумського національного аграрного університету, «Індустріальної молочної компанії» і Полтавської державної аграрної академії, проекти компанії «Миронівський хлібопродукт» «Почни кар'єру з МХП» та ін.

Але для такого співробітництва має бути певний рівень довіри між навчальними закладами і компаніями, а також визнання рівня знань і підготовки в аграрних навчальних закладах, щоб внесені компаніями кошти сьогодні дали завтра ефект для цих підприємств або галузі в цілому за рахунок підготовлених висококонкурентних фахівців.

І тут не треба забувати, що поряд зі студентами в таких компаніях повинні проходити «підвищення кваліфікації» та «донавчання» викладачі навчальних закладів, які потім будуть в аудиторії зі студентами.

Дмитро Купавцев, виконавчий директор групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ»

Джерело фото: «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
Джерело фото: «РОСТОК-ХОЛДИНГ»

Знайти на ринку готових вузьких фахівців для роботи в регіонах, особливо агронома або зоотехніка/ветеринара, механізатора або інженера з досвідом роботи та необхідними знаннями, нелегко. Тому ми намагаємося залучати молодь і ростити з них хороших фахівців. Співпрацюємо з аграрними вузами, формуємо кадровий резерв. Іноді доводиться навчати не тільки знанню продукції, але й основним технологіям і тонкощам ведення бізнесу, адже проблему низької якості отриманої молодими фахівцями освіти ніхто не відміняв. Але якщо ми бачимо, що людина ініціативна і прагне нових знань, то сміливо робимо на неї ставку. Особливу увагу приділяємо навчанню механізаторів, які працюють на дорогій імпортній сільгосптехніці. У нас налагоджена співпраця з іноземними постачальниками техніки. Вони на регулярній основі навчають наших фахівців тонкощам роботи на ній безпосередньо на полях.


Марина Мурга, AgroPortal.ua


*Всі вузи розміщені в алфавітному порядку