Лляні реалії Житомирщини

Саме тут відбувся Всеукраїнський фестиваль льону. 

Незважаючи на особливий аграрний дух фестивалю, це було справжнє свято для всієї родини. 

Для гостей влаштували театралізоване дійство від Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги,

феєричне шоу кінно-трюкового театру, 

а також гала-концерт музичних гуртів Los Colorados і «ТаРута». Також у рамках фестивалю були представлені традиційні страви з льону, відбувся показ чудової колекції дизайнерського лляного одягу від Оксани Полонець, а малечу розважали веселі аніматори.

Та все ж акцент зробили на самому льоні. Скоріше, на його популяризації. І не дивно, адже на початку 90-х років минулого століття льонарство забезпечувало половину доходів обласного бюджету Житомирщини. Цього року під льоном в області засіяно трохи більше 3 тис га, що в два рази більше ніж роком раніше.

Близько 1 тис. га вирощує агрокомпанія «Зоря», власниця якої і виступила ініціатором фестивалю.

«Повернувши льон, ми зможемо відродити села, створити нові робочі місця. Це наша мета. Дана культура є нішевою для нашої області, вона не виснажує землі та користується попитом у всьому світі», — каже Ірина Костюшко.

У свою чергу, заступник голови Житомирської облдержадміністрації Ігор Гундич констатував, що на сьогодні європейський ринок потребує близько 650 тис. т насіння льону в рік. «Це дає певні передумови для того, щоб відродити розвиток цієї галузі на території області», — додав він.

Та не словом, а ділом відроджують льонарство в області. Ще 21 липня 2016 р. депутати Житомирської обласної ради затвердили Порядок використання коштів відповідно до Програми розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2016-2020 рр. Спеціальна бюджетна дотація з обласного бюджету спрямовуватиметься у розмірі 2 тис. грн на вирощування 1 га льону.

Віце-прем'єр-міністр України Генадій Зубко, який завітав на свято зі своєю дружиною, вважає, що льонарство може стати фішкою для соціально-економічного розвитку регіону. «Сьогодні ми надали громадам регіону можливість збільшити свої доходи за рахунок вирощування, переробки й експорту льону. Це величезні перспективи для громад, пов’язані з внутрішнім ринком льону та експортом до ЄС», — каже чиновник.

Також обіцяє підтримку підприємцям, які робитимуть ставку на нішеві культури, міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовой.

За його словами, на даний момент визначається обсяг підтримки у бюджеті на 2017 р. для малих і середніх підприємств. «Наше міністерство пропонує 1% від валового виробництва сільгосппродукції. У грошах — це трохи більше 5 млрд грн», — додає Кутовой.

Радіє з того, що відмираючу галузь почали відновлювати й пані Зінаїда, яка більше півстоліття зберігає традиції льонарства в Стремигороді. За її словами, з давніх часів лляні вироби цінувалися вище за золото.

І не дивно, адже лляні волокна не утворюють зарядів статичної електрики, мають антисептичні й гіпоалергенні властивості. Льон наділений винятковою здатністю в декілька разів знижувати рівень радіації, а його волокно вдвічі послаблює гамма-випромінювання. Він не боїться ані захворювань, ані комах-шкідників. Також льон широко застосовується в медицині.

На Поліссі свого часу льон був основною культурою поряд із картоплею та хмелем. 20 років тому Житомирська область давала 5% світового виробництва волокна з льону. Льон терплячий до посухи та пристосований до дерно-підзолистих ґрунтів. Досвід «Зорі» показує досить високу рентабельність вирощування льону — 49%. Це означає, що вихідна вартість товарних зерен з одного га може бути практично в два рази вище витрат на виробництво цього га.  Для прикладу: «Зоря» зібрала минулого року 12 ц/га, одні з лідерів ринку, американці, збирають до 15 ц/га, канадці від 12 до 15 ц/га.

Насіння льону олійного є експортною культурою в Україні, оскільки лише 15% врожаю льону в Україні переробляється. Культура споживання масла з льону в нашій країні поки розвинена не так сильно. Для українців масло з льону є як би частиною якогось особливого здорового способу життя, хоча за кордоном його споживання розвинене дуже широко.

Загалом, український льон експортується в Італію, Бельгію, Німеччину, Польщу, Литву. «Зоря» експортує льон в Австрію.

При цьому активно вирощують льон у США, Казахстані, Росії, Канаді. По суті, ці країни є лідерами ринку, виробляючи в середньому понад 500 тис. т в рік. Та льон може стати і українським продуктом, стратегічною галуззю сільського господарства, дати робочі місця й відродити українську глибинку.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua