Цього року компанія доповнила центр ще однією локацією — науково-селекційним центром, у який було інвестовано близько $1 млн. Чим живе сьогодні інститут? Що змінилося за два роки? Чи було досягнуто заявлених цілей і чи з’явилися нові завдання? Для відповідей на ці запитання журналісти AgroPortal.ua завітали до села Чумаки ще напередодні святкування другої річниці, у розпал жнив.
Передусім, нас вразили по-європейськи облагороджена територія з декоративними насадженнями і розмах комплексу: ансамбль споруд Інституту захисту насіння та науково-селекційного центру займає 1100 квадратних метрів. Неподалік комплексу розташовані селекційні та демонстраційні ділянки компанії. Ми під’їхали у той момент, коли у мобільній лабораторії з обробки насіння монтували обладнання.

Така виїзна лабораторія може вирушити безпосередньо в будь-яке господарство. За її допомогою спеціалісти ефективно проводять навчання персоналу щодо правильного застосування продуктів для обробки насіння, заходів безпеки в момент обробки і під час висіву, підбирають відповідну рецептуру обробки для клієнта, налаштовують обладнання. Наступного дня трейлер мав вирушати на демонстрацію в один з агроцентрів компанії «Сингента». Тут ми і зустріли спеціаліста з технічної підтримки з обробки насіння Віктора Лагера, який показав інститут, розповів про плани і познайомив з іншими працівниками лабораторії.
Сотні тисяч доларів в одній кімнаті
Всередині Інститут захисту насіння виявився повністю обладнаним науковим центром із сучасною аналітичною лабораторією, окремими кімнатами для обробки насіння та тренінговим центром.
«В інституті ми демонструємо роботу різних за принципами дії протруювальних машин — поточних та порційних, показуємо, як правильно наносити засоби захисту рослин, висівати насіння тощо. Крім того, зараз всі великі агрохолдинги мають свої насіннєві заводи, і ми також навчаємо їхніх представників, досліджуємо проблеми у протруюванні насіння та рекомендуємо шляхи їх вирішення», — почав свою розповідь Віктор Лагер.
Оцінюючи якість обробки насіння, враховують низку критеріїв: правильний розподіл протруйника, однорідність покриття, зовнішній вигляд, плинність обробленого насіння та контроль утворення пилу, щоб протруйники не завдавали шкоди навколишньому середовищу.

«Клієнтами інституту є і дрібні фермери, які обробляють нашими препаратами своє насіння у себе в господарствах, і великі підприємства, які у заводських умовах працюють з продуктами компанії «Сингента». Коли компанія запроваджує новий рецепт, його треба випробувати. Випробування можна провести тут, — вів далі фахівець. — Це дуже зручно для наших клієнтів, адже таким чином ми можемо надати весь спектр послуг — від розробки рецептур, нанесення продуктів на насіння та проведення всіх аналізів до моделювання процесу висіву за допомогою спеціальних стендів вакуумного та механічного типу. Також ми закладаємо демонстраційні польові досліди та детально розказуємо клієнтам про нові продукти і розробки в галузі обробки насіння. Такі досліди проводяться на шести платформах, які розміщені по всій Україні, щоб бути максимально близько до кожного з клієнтів».
Шейкери, бані, хромофотографування — і все це для насіння
Проте головне питання, яке досліджують у лабораторії, — це кількість діючої речовини протруйника і кількість пилу на насінні. Суть методу ВЕРХ полягає в екстракції зразка. Береться певна наважка насіння і проводиться екстракція у два етапи: спочатку у шейкері, потім в ультразвуковій бані протягом години для того, щоб повністю вилучити протруйник з насіння, а далі зразок фільтрується і починається процес хромофотографування розділення екстракту на складові. Після завершення цього процесу результати обчислюються і видається кількість діючої речовини з похибкою не більш ніж 5%.
Визначення кількості пилу проводиться через певний час після стабілізації в кліматичній камері, за допомогою приладу для вимірювання кількості пилу DUST-Meter.
«В основі всіх наших протоколів досліджень лежать методи тестування насіння відповідно до стандартів, встановлених міжнародними організаціями з тестування насіння, — ISTA. Наша лабораторія також щороку проходить міжлабораторний контроль. Минулого року ми отримали схвальний результат у межах допуску відхилень від заданої концентрації препарату, нанесеного на насіння, відповідно до стандартів міжлабораторного контролю», — розповіла спеціаліст лабораторії аналізу якості обробки насіння Юлія Глухова.

Не обмежуючись роботою з обладнанням для обробки насіння, експерти інституту можуть відповісти на запитання, що стосуються приготування робочого розчину, методів контролю якості нанесення препаратів і поводження з хімічними відходами.
«Основна ціль нашої роботи — щоб препарат дав максимум ефекту, а його використання було безпечним. Тому ми впроваджуємо принципи консультаційного супроводу через весь ланцюг процесу обробки насіннєвого матеріалу: від виробника продукту до насіннєвої компанії, далі до оператора обладнання для обробки, постачальника обробленого насіння і, врешті-решт, — до сільгоспвиробника. Наші виробники вже розуміють, наскільки важливо правильно підібрати рецептуру, доробити насіння, щоб воно дало високу урожайність», — переконана пані Юлія.
Інститут проводить навчання у різноманітних форматах для співробітників як компанії «Сингента», так і клієнтів різного рівня (керівництво, менеджери з продажу, оператори протруювальних машин). Тренінги для співробітників клієнта включають основні принципи технологій обробки насіння; особливості нанесення препарату на різні культури; представлення нових продуктів, практичні семінари з безпечного використання продукту. Навчання користується популярністю, адже проблеми з протруюванням впливають на якість отриманого врожаю, а відповідно, й на прибуток.
Невидиме стане видимим
За роки роботи інституту в установу було інвестовано загалом близько $800 тис. Наразі планується оновлення лабораторії. Тут мають наміри просуватися у знаннях про те, як обробка насіння впливає на його зберігання, схожість та енергію проростання.
«Сингента» — перша компанія в галузі обробки насіння, яка використала технологію ризотронів, щоб продемонструвати вплив препаратів на кореневу систему рослини. Ця технологія дозволяє робити невидимі ефекти обробки насіння видимими, бачити і вивчати приховану під землею частину рослини — коріння. За допомогою цього методу можна спостерігати за процесом росту кореневої системи рослин і простежувати, як різні технології (продукти захисту, біологічні препарати і біостимулятори) впливають на її розвиток.
«Ми плануємо обладнати кліматичну кімнату для ризотронів, де зможемо спостерігати за розвитком кореневої системи при різних температурних умовах, дослідити її на спеціальному сканері, виміряти довжину та об’єм за сегментами», — розповів пан Віктор.

Щороку фахівці Інститутів захисту насіння компанії «Сингента» збираються на конференції, обмінюються досвідом, напрацюваннями та навчаються. Кожен такий інститут є частинкою глобальної мережі установ, які координуються Глобальним інститутом в Штайні у Швейцарії. Кожен центр створює конкурентну перевагу для клієнтів компанії «Сингента», адже за допомогою технічної підтримки, обслуговування, впровадження передових технологій підвищує обізнаність людей про кращий захист рослин від хвороб і шкідників, про розкриття генетичного потенціалу насіння для отримання високої врожайності.
Під враженням від побаченого ми залишили інститут в Чумаках з впевненістю, що Україна — це країна аграрного майбутнього. Якщо міжнародні концерни вкладають кошти в високотехнологічне обладнання та селекцію на нашій землі, значить, вони вбачають у нас потенціал та перспективу. Тому хочеться побажати нам усім такої ж впевненості у наших силах і можливостях, яку бачать в Україні й українцях у світі.
Яна Жовнірук, спеціально для AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Дніпропетровщині виставили на продаж козине господарство «о’Ферма».

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Діючий масложировий комбінат повного циклу переробки соняшнику потужністю до 200 тонн на добу виставили на продаж у Самарському районі Дніпропетровської області.

Нові осередки сарани перелітної (Locusta migratoria L.) виявили на території Новопокровської територіальної громади Дніпровського району.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.
Вирощування озимого ріпаку в Україні давно стало високотехнологічним процесом. Ця культура здатна забезпечити високу рентабельність, водночас вона одна з найуразливіших до шкідників. Шкідливі комахи заселяють ріпакове поле майже безперервно — від моменту сівби і до самого збирання, змінюючи одне одного залежно від фази розвитку рослини та погодних умов.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.