Фішка — у точності
Професійний погляд
«Ми побачили в полі потужний трактор, який привіз бочку з добривами для обприскувача. Ніби все гаразд, але я відразу зловив себе на думці, що типовий американський фермер таким тягачем на платформі розвіз би ТРИ таких самих ємності і розставив би їх на різних, чітко вивірених місцях для дозаправки. Бо там наперед ретельно виписані всі маршрути. Була б очевидна економія палива і людських ресурсів», — поділився своїми спостереженнями за українськими полями експерт зі Сполучених Штатів і білорус за походженням Андрій Скотніков.
Фермер із 40-річним стажем Ліндсей Грейнер погоджується із науковцем і киває ще й на Петра Каверигу та Марка Літча — аналітиків з Університету штату Айова, називаючи їх «дуже вченими», а себе — «простим практиком». Вони разом розглядають землі українських фермерів, бесідують із господарями. «Це ж те, чим і я займаюся все життя, воно дуже близьке мені», — ділиться фермер з Айови, де природні умови дуже схожі на українські.
Пан Грейнер не такий вже і звичайний аграрій, бо входить до керівництва Соєвої асоціації штату. Практично всі його колеги давно використовують елементи точного землеробства, нульовий та мінімальний обробіток ґрунту. Поїздивши українськими господарствами, Ліндсей Грейнер потім упродовж двох днів розповідав про власний досвід фермерства на конференції «Світова практика впровадження ефективних технологій вирощування сої та кукурудзи» в Умані. Більшість її учасників зізналися: приїхали послухати про американський фермерський досвід із перших вуст.
Американцям несолодко
«У нас щосезону банкрутують по кілька навколишніх ферм, — зізнався Ліндсей Грейнер вже першого дощового вечора в Україні. — Не думайте, що все аж так добре». Ціни на продукцію достатньо низькі, господарям доводиться балансувати, визначаючи вірні пропорції посівів сої та кукурудзи. Ліндсей обробляє 700 га землі, половину з яких орендує, а для впевненості вирощує із синами ще й 15 тис. свиней. Ефект від органіки дозволяє оптимізувати виробництво, підтримувати якість ґрунтів.
Мусять економити і якнайточніше вираховувати кожнісінький етап виробництва. «Профіт?» — чує запитання українських колег фермер і спокійно називає якихось 3% прибутку. Показує розрахунки своїх витрат на кукурудзі та сої. Конче необхідно, щоб його поля давали по 12-13 тонн урожайності, тоді баланс зійдеться з вигодою для господаря.
Учасники конференції одностайні в тому, що тішитися значно вищою українською маржинальністю нам теж залишилося недовго. Основні ресурси — земля та робоча сила — не завжди залишатимуться дешевими. Не оптимізуємося — швидко прогоримо.
Неправда, що ми консервативні
«То неправда, що у нас дуже консервативні аграрії, які не хочуть впроваджувати інновації, освоювати точне землеробство для підвищення ефективності виробництва», — говорить один із ініціаторів зустрічі Ярослав Бойко. Його компанія AgriLab за чотири останні роки, наприклад, здійснила комплексну агродіагностику на 6 тисячах полів, тобто на 400 тис. гектарах в усіх регіонах України. Майже 90% клієнтів AgriLab, отримавши результат вже першого ж сезону, продовжують запроваджувати й інші елементи точного землеробства. Команду Ярослава Бойка знають ще за успіхами інновацій відомої компанії «Дружба Нова».
«Проблема у тому, що в Америці такими надсучасними технологіями займаються величезні кооперативи, профільні асоціації і цільові наукові установи, а наш селянин сам шукає вихід. Фермер мусить самотужки копати углиб проблем, досліджувати, щось переймати у спритніших сусідів, — зауважує Ярослав Бойко. — Приємно, що за нашими послугами переважно звертаються не такі вже й великі, але свідомі господарники — з площами від кількох до 30 тис. гектарів. Третина клієнтів — великі агрохолдинги. Тут все зрозуміло, адже вони мають штат спеціалістів, котрі чітко усвідомлюють проблему і вирахували, які напрямок і стратегію обрати».
«Світанок» 12 років тримає напрямок
«Це я вам підтверджую, що точне землеробство корисне та під силу не тільки великим, але й дрібним господарствам», — запевняє головний інженер фермерського господарства «Світанок» із Сумщини Микола Груздо. Господарство на 3,5 тис. гектарів вже 12 років практикує нульовий обробіток, застосовує цілий комплекс елементів точного землеробства. «Відразу диференційовано підійшли до внесення добрив. Ретельно підлаштували програмне забезпечення для техніки. Намагаємося дотримуватися однієї системи, універсальних моніторів, щоби легше вчити людей, — уточнює Микола Гудзо. — Вчитися доводиться багато. Але ми чітко усвідомлюємо, який шлях обрали, і тому гнемо своє. Побачили в AgriLab партнера, бо суть того, що вони роблять, збігається із нашою стратегією».
За 10 років переконалися в ефективності стрічкового внесення добрив (4 продукти за 1 прохід). Загалом вдалося досягнути 30-відсоткової оптимізації на використанні добрив. Економічна ефективність рослинницького виробництва у господарстві зросла щонайменше на 15%.
Сина слухайте
Фермер з Айови розповів, що у них всі виробники сої сплачують 1% від свого врожаю на розвиток галузі, дослідження, науку. Половина цих грошей залишається у штаті, в асоціації, для розвитку профільного університету. В Україні подібної системи немає.
«Тому ми об’єднуємо консультантів із-за кордону, співпрацюємо з кращими лабораторіями, налагодили зв’язки із Міжнародною спілкою точного землеробства. Хочемо адаптувати міжнародний досвід до наших умов», — пояснює керівник AgriLab.
«Мій син давно наполягав, що треба обладнати техніку автопілотом. Коли я нарешті порахував, яка то економія буде, пошкодував, що відразу його не послухав, — бідкається Ліндсей Грейнер. — Відтоді обладнав і трактори, і сівалку. Дуже вподобав технології, котрі реально допомагають економити гроші. Результат складається з усіх елементів — правильного аналізу ґрунтів (щороку відбираємо зразки), точного вибору норми та густоти висіву, розрахунку ширини міжрядь. Вже не кажучи про особливу скрупульозність у розрахунках найоптимальнішого живлення».
Без трафаретів
До 20% добрив вдається економити і в господарстві «Іст-АГРО Сервіс», що на Черкащині, говорить молодий агроном Олег Білан. Тут обробляють 13 тис. гектарів землі. І за 3 роки співпраці з інноваторами AgriLab забули, що таке вносити азотні добрива навмання, за звичними для більшості трафаретами. «Раніше досить часто наші результати не збігалися з планами, — зізнається Олег. — А тепер можемо сміливо прогнозувати врожаї. Скажімо, минулого року несподіванки мали тільки на 300 га кукурудзи із загальних площ під культурою 3800 га, тобто на 8%, і то недоотримання врожаю на них не було пов’язане із живленням. Раніше втрачали врожаї десь на 30% площ».
Серед інших ефективних складових називає встановлення системи паралельного водіння, котра дає 4-5% економії коштів.
Останній шанс для сої
А от у товаристві «Агрокультура Мостиська» з відчаю вже мало назовсім не розпрощатися із соєю, яка не давала очікуваних результатів, але виснажувала високими витратами, доки не скористалися експертизою AgriLab. «Ми дали сої останній шанс, — каже заступник директора з виробничих питань компанії «Агрокультура Мостиська» Володимир Бубнов. — І він став виграшним. Зразки ґрунту з GPS-прив’язкою на 1000 га поля, де планували вирощувати сою, проаналізували у лабораторії Ward у США і з’ясували, що проблема у pH ґрунту. Оптимальне значення pH кислотності ґрунту для сої — 6,2-8. За результатами аналізу було розроблено картограми інтерполяції елементів живлення по полю. Стало зрозуміло, які поля більш придатні для сої. Отримали і рекомендації щодо правильної формули складних добрив. Раніше на удобрення ми витрачали €98/га. До того ж використовували складні добрива європейського виробника. Після агродіагностики стало очевидним, що треба відкоригувати співвідношення основних елементів живлення. Вдалось заощадити €14/га. Рентабельність виробництва зросла приблизно на 3%. Ми виключили з посіву поля з низьким рівнем рН, що своєю чергою також позитивно вплинуло на загальний результат. Зрештою, врожай, який ми одержали після закінчення проекту, нас приємно здивував».
Алгоритм успіху
Експерт Андрій Скотніков спробував сформулювати алгоритм, за допомогою якого найвірогідніше досягти успіху, спираючись на технології точного землеробства. Починати радить зі створення власних баз даних, розробки детальних робочих завдань.
«Поки що для України технологія управління знаннями є новою. Їх вам ніхто не принесе — мусите створювати самі. Тому що кожен маєте специфічні погодні умови, техніку, інші фактори. Дані потрібні індивідуальні. Спираючись на них, будете оцінювати економічну ефективність».
Простий приклад, наведений паном Андрієм, теж був дуже красномовним: «Наш клієнт збирався придбати новий трактор, бо один не задовольняв усіх його потреб. Але ми просто переміряли всі параметри і процеси. Виявилося, достатньо було вже існуючій машині працювати на певних ділянках на 3 години більше. Звісно, господар погодився на такий варіант. Він зекономив на придбанні нового трактора. За оцінку економічної ефективності фермери платять солідні кошти, тому що бачать у цьому корисний результат для себе».
«Ви мусите постійно вчитися, інакше дуже швидко відстанете від інших, — застерігає міжнародний експерт із точного землеробства Андрій Скотніков. — Зараз усі кордони відкриті, доводиться конкурувати на світовому ринку — хочете ви цього чи ні. Хто постійно не підтягується до світового рівня, дуже швидко буде витіснений із ринку».
Ірина Садова, AgroPortal.ua