Чи є майбутнє в української коноплі?

Коноплі — це культура, яка в свій час була широкого вжитку. Завдяки ним одягалися, харчувалися та лікувалися. Сучасний тренд до споживання натуральних продуктів дає їм шанс на друге життя. Саме тому на Сумщині пройшов фестиваль конопель Hemp Fest, основною метою якого є розвиток галузі коноплярства, пропаганда здорового способу життя та відтворення давніх народних традицій Слобожанщини.

N.B.! Конопляний фестиваль Hemp Fest на Сумщині

Чому Сумщина?

На території Сумської області працюють дві науково-дослідні установи — Інститут луб'яних культур НААН України, який першим у світі створив сорти конопель, що абсолютно не містять наркотичних речовин та Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України, який розробляє сортові технології вирощування коноплі, котрі користуються попитом в Україні, Литві та Італії.  

«Наш фестиваль дає можливість людям ознайомитися з новими екологічними товарами, а фахівцям, які мають напрацювання, пізнати ближче своїх конкурентів для швидшого розвитку галузі, — розповідає директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України Віктор Кабанець. — В нашій області є науковий потенціал, адже тут знаходиться 4 із 7 конопельних заводів України. Ще в 2012 році в Україні сіяли коноплю лише два суб'єкти господарської діяльності, а це менше 300 га на всю країну. Проте ці показники підвищилися, і сьогодні посіви конопель на Сумщині складають майже 12%».  

Вирощування конопель у Сумській області 2018-2019 рр. (за даними департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА)

Чи є прогрес у коноплярстві?

Селекція розпочала свою історію, коли вміст волокна в коноплях був 5-7%. Але вже сьогодні сорти волокнистого напрямку можуть давати вміст волокна до 40%, тобто з 1 га реально отримати близько 3 т волокна.

За словами директора Інституту луб'яних культур НААН України Ігора Маринченка, спочатку були дводомні сорти конопель, тобто батьківська форма (чоловіча рослина та жіноча), потім були створені сорти одночасно достигаючі, однодомні та ненаркотичні. Також були створені сорти конопель на урожайність насіння, волокна та його якість.

«Зараз якщо дотримуватися технологій вирощування, то урожайність конопель на насіння складатиме близько 1,5 т/га. Але все залежить від зони вирощування. Якщо це південь, то можна збирати урожай восени, у північній зоні краще збирати навесні, щоб стебло після збирання насіння вистоялося в корінні, і вже потім збирати тресту», — розповідає Маринченко.

Зараз Інститут луб'яних культур НААН разом з ТОВ «Хемптехно» розробив лінію для виробництва лубоволокнистої продукції, яка орієнтована на потреби підприємств малого та середнього бізнесу. Дана лінія дозволяє переробляти тресту різного ступеня готовності та одержувати волокно високої якості з вмістом костриці до 5%.

«Подальша переробка одержаного волокна можлива на потужностях ТОВ «Сумикамволь», що знаходиться в обласному центрі. Дане підприємство має великий досвід роботи та спеціалізується на виготовленні нетканих матеріалів, які є основним напівфабрикатом для виробництва камвольної пряжі, великої пряжі, штучного хутра і вовни для валяння», — додає Маринченко. В Інституті підрахували, що така лінія окупиться підприємству за 3 роки при однозмінній роботі. 

Що чекає на галузь?

Коноплярство — це галузь довгого виробничого циклу. Великого внутрішнього ринку конопель в Україні не має, бо це дорога продукція, а зовнішній ринок вже зайнятий. «Щоб вийти на зовнішній ринок наша продукція повинна мати конкурентні переваги — якість та ціну, — говорить генеральний директор ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво», голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» Микола Шкурко.  

Зі сторони аграріїв, до коноплі то сплеск інтересу, то спад, адже все впирається в збут продукції. Зараз потужної переробки стебла не має, а на насіння воно обмежене. Якщо завойовувати нішу ціною, то для цього мають бути відповідні посівні площі. До того ж, всі ресурси у нас імпортовані, своя лише земля».

За словами Миколи Шкурка, на рівні господарств та наукових підрозділів резерви в галузі коноплярства вичерпані, потрібно змінювати щось на загальнодержавному рівні. «Це галузь, яка потребує законодавчих змін, адже у нас не має системи внутрішнього державного протекціонізму і промоції виходу на зовнішні ринки. Зате у нас є 5 малочисельних асоціацій, які представляють інтереси цієї культури, я є членом однієї із них. Але вважаю, що всім асоціаціям потрібно укрупнитися, щоб представляти один інтерес, і залучати до членства більше людей, — говорить Шкурко.  — Цей нішовий напрям може потягнути за собою й інші галузі, тому що 40% експортної виручки, яку ми отримуємо від продажу сировини — це вершина-вершин за рахунок урожайності, більше ми не можемо, тому наступний етап — випуск кінцевого продукту».

Хто вже використовує свої можливості?

В коноплі дуже довгий цикл виробництва та дорогий кінцевий продукт, і до того ж багатогранний. Із конопель сьогодні виготовляється близько 50 тис. найменувань продукції, тому напрямків для переробки вистачає.

На фестивалі Hemp Fest коноплю висвітлювали в незвичайних формах. Спробувати можна було конопляні бургери, крафтове пиво та настоянки, конопляні солодощі, сир, хліб та олію. А от купити гості свята могли все — від косметичних засобів до одягу та взуття із конопель. Більшість із виробників — місцеві, і вже давно займаються конопельною справою.

Голова ФГ «Екосвіт» Юрій Колесник розпочав свою діяльність ще у 2006 році із 70 га коноплі та 15 га картоплі. «Тривалий час я проживав у Чехії, там же потрапив на виставку технічних конопель і дізнався про Інститут луб'яних культур в Глухові. Після повернення на Україну, посіяв перші гектари конопель, проте відразу ж прогорів. Але на наступний рік ми вперлися в переробку і почали отримувати від споживачів зворотній зв'язок, — розповідає Колесник.

Конопля — це масштабна культура з глибокою переробкою, де присутній збір насіння, стебел і зеленої маси, тобто виходить дуже багато продуктів, тому важливо відразу зрозуміти, що ви хочете бачити в кінцевому продукті. По факту, все що можна зробити із сої, ми робимо із коноплі, навіть варимо сир тофу».

Юрій зізнається, що їхня продукція не для супермаркетів, а основними клієнтами є люди, які ведуть здоровий спосіб життя.

Український виробник лікеро-горілчаної продукції компанія «Петрус-Алко» використала коноплю як іміджеву фішку — виготовили конопляну настоянку. Насіння коноплі закуповували в Інституту луб'яних культур, адже вони єдині можуть надати сертифікат на якість. «Нашому продукти всього 2,5 місяці, але ми вже з'являємося в національних мережах. Ідея розпочалася із маркетингу на хвилі хайпу до конопель, а вже потім технологи продумали виробництво, — розповідає територіальний менеджер компанії «Петрус-Алко» Сергій Старченко. — Я працюю у відділу продажу, і бачу все в цифрах, а виробництво — в декалітрах. На даному етапі моїм дистриб'юторам явно не вистачає товару». 

Пляшка, корок, етикетка та контр етикетна — все виготовляється в Сумах. Сам конопляний напій «Happy Leaf» у своєму складі має не тільки екстракти і настої коноплі, а також і її насіння. Настоянка ділиться на два види — «Амстердам» та «Ямайка».  

В Інституті луб'яних культур НААН України стверджують, що для відбудови переробної промисловості потрібні іноземні інвестиції, які не лише будуть вкладати кошти у відбудову галузі, але й підтягнуть нові закордонні ринки для збуту цієї луб'яної культури.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua