Що сьогодні допоможе «вижити» колись передовому технікуму?

До реформ приглядаються, адже є багато питань і невпевненості у методах навчання. AgroPortal.ua відправився у село Березова Рудка, щоб на конкретному прикладі дізнатися про сьогоднішні проблеми та виклики, що постають перед навчальним закладом.

Село Березова Рудка Полтавської області відоме не лише своєю історією, а й Березоворудським технікумом Полтавської державної аграрної академії. За радянських часів технікум здобув перше місце серед сільськогосподарських технікумів України за виробничими показниками в 1954-1958 рр. Головне на що потрібно звернути увагу, так це роки. Але про це трохи згодом, спочатку про свято… перший дзвоник.

У всіх школярів та першокурсників новий тренд — обов’язкова вишиванка. Гучно лунають патріотичні пісні, вірші, напутні слова дирекції і, звичайно, лунає дзвоник.  

«Я обрала цей технікум через те, що тут дуже гарно та й напрямок підготовки мені до вподоби», — ділиться враженнями вже першокурсниця Березоворудського технікуму спеціальності «Технологія переробки продукції тваринництва» Анастасія з с. Гребінки Полтавської області.

Вікторія з м. Пирятина додає, що пріоритетним фактором стала близькість до дому та спеціальність, на яку вступила. 

Щодо правильності вибору наголосив і генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса, який став почесним гостем свята.

Ентузіазму у вчорашніх школярів треба запозичувати, адже на тлі зубожілого технікуму, хоч і охайного, вони готові «гризти» граніт науки.

Одним із шляхів, як «витягти» технікум із злиднів та занепаду, генеральний директор ІМК вбачає співпрацю бізнесу та навчального закладу: за його думкою, з першого курсу треба починати готувати фахівців, які будуть паралельно практикуватися на підприємствах, де базою для практики є сучасна техніка та новітні технології.

«ІМК обрала Березоворудський технікум як основний навчальний заклад для подальшої співпраці. Ми виділяємо 10 іменних стипендій для кращих студентів, які будуть працювати на найновітнішій техніці, яка є у наявності в компанії», — констатував Алекс Ліссітса.

Директор Прилуцького кластеру ІМК (ТОВ «АгроКІМ») Олександр Вержиховський і директор технікуму Василь Михайлович Краснюк урочисто підписали меморандум про майбутню співпрацю.

Отже, з 1 вересня студенти Березоворудського технікуму мають гарний стимул вчитися по-іншому.

З цієї нагоди ми поспілкувалися з Василем Миколайовичем.

Як Ви оцінюєте співпрацю з ІМК?

Василь Краснюк: Ми зробили правильний і важливий крок задля розвитку аграрної освіти загалом і зокрема у нашому закладі. Я впевнений, що це початок нових можливостей як для студентів, викладачів, так і для мене особисто, а також для компанії ІМК.

Ви прийшли на посаду директора з виробництва, де пропрацювали 12 років. Навіщо Вам це було потрібно?

Василь Краснюк: Цього року виповнюється 3 роки як я на посаді директора. Звичайно, спочатку колектив сприймав мене важко, все ж нова людина. Я бачив, як «сідав» цей технікум. Але мені хотілося, щоб ця благодатна земля, яка випустила 30 тис. спеціалістів, не була забута.

Які перешкоди довелося долати?

Василь Краснюк: Перешкод багато, їх на перший погляд вирішити можна досить легко та швидко, але не все так просто. Та я сповнений оптимізму. Ми маємо випускати студентів, які потрібні виробництву. Не теорія, а потім практика, а навпаки — практика, підкріплена теоретичними знаннями. Агробізнес — це основа економіки нашої держави. А наш технікум — це маленький гвинтик у цій всій величезній машині. Ми даємо можливість сільським дітям знайти себе, заробляти гроші та жити гідним життям.

Та все ж таки, які перешкоди Ви маєте на увазі? З боку держави?

Василь Краснюк: Ми ще живемо за радянською інструкцією. Кажу відверто: сьогоднішній викладач, який все життя пропрацював у навчальному закладі, не розуміючи, що робиться поза межами книжки, до того ж написаної 20 років тому — не може дати студенту те, що вимагає ринок. А ми маємо говорити не про сьогодні, а про завтра і післязавтра.

***

Стоячи і дивлячись на майже руїни, в голові не вкладалося, що зовсім недавно — у 80-тих рр. минулого століття — тут був неймовірний конкурс серед бажаючих навчатися.

Мій тато закінчив Березоворудський технікум і згадує, що заклад був одним із передових, більше тисячі студентів денної та заочної форми навчання, навчальні корпуси були розташовані на всій території колишнього маєтку панів Закревських. В основному тут навчалися діти з Полтавської, Сумської, Чернігівської та Київської областей. Хоча сам він приїхав аж з Рівненщини.

Про ще тоді «передовий» технікум згадує його випускниця, якій сьогодні 72 роки. Валентина Миколаївна прийшла на свято, тому що її онука цього року стала студенткою.

«Я вчилася на агрономії, після випуску 7 років працювала агрономом, потім за сімейними обставинами звільнилася. А онука моя вступила на «Технологію переробки продукції тваринництва». Технікум нам дуже подобається, дуже гарне місце та й аграрна сфера нам близька. Онука моя не хотіла їхати у велике місто», — розповідає Валентина Миколаївна. 

Зараз же від «передового» залишилися лише столітні корпуси. У 1929 р. за рішенням Харківського наркозему в колишньому маєтку панів Закревських було організовано зоошколу, яку в 1930 р. реорганізували в Березоворудський зоотехнічний технікум ім. Петровського.

«N.B.!» Як стартувала співпраця ІМК з Березоворудським технікумом

Сам маєток, на території якого розташований технікум, збудований у 1838 р., а в 50-х рр. XIX ст. його відвідував сам Тарас Шевченко. Але враження складається, що влада навмисне захотіла залишити аутентичні будівлі і стежки, по яких ходив поет і до наших днів. Від палацу залишилось мало що.

Березоворудський технікум, як і вся українська аграрна освіта має неймовірний потенціал, відкриті можливості та зрозумілий напрямок розвитку, які знехтувані бездіяльністю влади. Тому й не дивно, що ініціативи від бізнесу дуже вітаються, адже це та соломинка, за яку тримаються в регіонах.

Наталія Помянська, AgroPortal.ua