Без права на помилку, або Як потрапити на європейську полицю

27 червня 2016, 07:42 3934

Днями «десант» з українських політиків, експертів та учасників ринку провів у Брюсселі круглий стіл з метою поглиблення співпраці України з Європейським Союзом з акцентом на взаємовигідну інтеграцію аграрного сектору нашої країни в європейське співтовариство.

Власне, аграрний діалог між Україною та ЄС, без всяких сумнівів, активний. Про що свідчить і статистика. Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства підрахували, що в країни ЄС за 4 місяці поточного року експортовано продукції сільськогосподарського виробництва практично на $1,5 млрд.

В цілому, Україна входить в десятку країн світу, які в буквальному сенсі цього слова «годують» Євросоюз. Примітно, що згідно з даними звіту Єврокомісії, оприлюдненому напередодні, наша країна піднялася на сьому сходинку.

Звичайно, є куди рости, враховуючи, що ми виробляємо більше, ніж споживаємо. Але наріжним каменем тут стають квоти на експорт сільськогосподарської продукції в Європейський Союз, передбачені Угодою про асоціацію, адже вони є тарифними, передбачаючи лише обсяг товарів, який може бути поставлений без мит.

Станом на початок червня, відзначають в Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), Україна повністю вичерпала річні квоти на поставки до ЄС кукурудзи (400 тис. т), оброблених томатів (10 тис. т), виноградного та яблучного соків (10 тис. т), а також меду (5 тис. т). Також була вичерпана річна квота на експорт пшениці (950 тис. т) та ін. продукції.

Деякі квоти вичерпалися в один день ще в січні, а деякі залишаються невикористаними і донині.

Експерти запевняють, вийти на ринок ЄС може кожен бажаючий, головне знати, як це зробити і з чим виходити. Власне, це розуміють і виробники, які не полінувалися приїхати в середині червня в с. Нагірна Жашківського району Черкаської області, де за підтримки проекту «Агроторговля України» Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства ФРН та «Українського аграрного центру» відбувся перший експортний тренінг, присвячений практичним аспектам експорту аграрної та харчової продукції в країни ЄС.

До участі у тренінгу були запрошені малі та середні виробники нішевої агропродукції — овочів, фруктів, ягід, горіхів, органічної продукції і продуктів переробки. Така націленість неспроста, кажуть організатори, адже саме в нішевих сегментах криється той резерв, за рахунок якого Україна в змозі значно збільшити експорт сільськогосподарської продукції в країни ЄС.

«N. B.!» Агротренінг по-європейськи

«Для нас дуже важливо і актуально розібратися в питаннях, який перелік документів необхідний для митного оформлення вантажу хоча б в Україні. Зараз ми формуємо невелику партію своєї продукції — один піддон — у Литву, щоб розуміти, як все працює, адже коли піде контейнер або машина, то права на помилку у нас не буде», — розповів Сергій Шакола, директор компанії «Фьючефуд», яка виробляє фьючіпси. Аналогу, за словами Сергія, їх продукції немає ніде. Це перемелене насіння льону з додаванням томатів, арахісу, перцю, солі, яке було обсушено гарячим повітрям.

Придивляються до європейського ринку і українські виробники яблук, але зупиняє їх наявність польських конкурентів, що мають вагому державну підтримку. «У нас такої підтримки немає, тому ми не можемо запропонувати конкурентну ціну. Це найважливіша перешкода, всі інші речі — технічні питання, які можна виконати і потрапити на полицю», — говорять Андрій Котенко і Володимир Гужвий, представники компанії «Органікс. Зелена ферма», уточнюючи, що йдеться про ті ринки, на яких ми можемо продавати, а не на преміальних».

Питання може вирішити кооперація подібних виробників, але вона, за словами співрозмовників AgroPortal.ua, повинна відбуватися на базі дотаційних програм, оскільки виробникам складно самостійно об'єднуватися.

Тим виробникам, які сидіти склавши руки і чекати з моря погоди не мають наміру, рекомендують бути впевненими у своєму продукті, тоді і Європа їм не страшна.

«Українці живуть з моделлю, що хтось щось повинен зробити. Це «повинен» в ситуації, коли ніхто нікому насправді нічого не винен, і зупиняє. До тих пір, поки сам виробник не зрозуміє, що він особисто відповідає за свій продукт, а не підтверджує його якоюсь довідкою, прогресу не буде», — констатує директор Центру експорту Export-Ua Галина Перепелиця.

Вона вказує на чотири обов'язкових складових, які виробники повинні взяти на озброєння, зібравшись в Європу:

  1. Вивчити ринок, подивитися, наскільки продукт відповідає вимогам європейського ринку. Це передбачає вивчення регламентів і директив.
  2. При необхідності адаптувати продукт, або внести зміни в схему виробництва.
  3. Надати продукт безпечним. Зробити серйозні лабораторні випробування, оцінивши плюси і мінуси продукту. Система ХАССП стане обов'язковою в Україні з 2019 р., треба готуватися вже зараз.
  4. Приймати участь у виставках, розуміти чого хочуть європейці і відповідати даним вимогам.

Що стосується безпеки, то гарантувати відповідність умовам безпеки харчових продуктів можна шляхом отримання сертифікату GlobalGAP, Food Safety System Certification 22000, встановлення відповідності змісту GMP, Food Safety System Certification 22000, BRC Global Standards, ISO та ін.

Але і виконавши всі перераховані вище вимоги, головне не переборщити з потенційними покупцями.

Михайло Онипченко, засновник і директор EuroExpert, вказує на наступні помилки українських експортерів:

- Скажіть, яку ціну ви пропонуєте? І що вам потрібно, а ми зробимо!

- Надсилайте передплату і приїжджайте, забирайте свій товар через 2 місяці (інакше ми ризикуємо!)

- Надішліть свою специфікацію, ми подивимося, чи зможемо ми це зробити чи ні.

- 1 т не можу поставити, тільки 20 т... і то через 3 місяці, оскільки треба підготувати.

- Зробіть так, щоб у нас хтось купив наш товар (бажано з передплатою) і ми вам заплатимо відсоток. А консалтинг нам не потрібен.

«Звернення до потенційного покупця продукції повинно бути повним, з презентацією компанії і товару, із зазначенням можливих партій поставки, цін, термінів тощо. Виробник повинен надати максимум інформації про себе, а не чекати відповідний запит», — зазначає партнер «Українського аграрного центру» Анна Федун.

Їдучи з заходу, особисто я зробила наступний висновок: вихід на ринок ЄС, перш за все, потрібен виробнику, тому не варто чекати. Потрібно самому розбиратися як що-небудь зробити, і паралельно виробляти продукт такої якості, за яку не буде соромно.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua