Виклики-2019. Як залишатися лідером цукрової галузі при зниженні рентабельності?

Бурякове скорочення 

Нинішнього сезону «Астарта» пішла на скорочення однієї зі своїх ключових культур — цукрового буряку. Закладено 36 тис. га порівняно із минулорічними 43 тис. га. 

Причина — у низькій ціні на цукор, пояснює Вадим Скрипник. Вона скоротилася практично удвічі: якщо декілька років тому світові ціни на цукор становили $600 за тонну, то сьогодні — не більше $340. Тон ринкові задає Індія, яка шаленими темпами нарощує виробництво дешевшого за собівартістю тростинного цукру. Європейських фермерів дотують держави, тому їхній цукор теж дешевший за наш. Економіка цукрової галузі і раніше розвивалася хвилями залежно від обсягів виробництва: щодва роки стабільних цін змінюються трирічним здешевленням. Тому до такого стану речей готові. 

«У нас немає самоцілі будь-що залишатися першими за обсягами виробництва, — розповідає Вадим Скрипник, — є ціль бути ефективними. Тому ми провели ряд змін по холдингу, які допомагають нам ефективніше розпоряджатися ресурсами. Сподіваємось, що за таких умов ми зможемо залишитись першими у виробництві цукру в Україні. Наступного року, напевно, вже будемо збільшувати площі, бо світова динаміка цін все-таки поступово вирівнюється».

«Астарта» також ставить на максимально якісний цукор, у котрого є споживач. Адже мають довгострокові контракти на екстра-продукцію з компаніями Coca-Cola, Danone, Nestle, які не йдуть на жодні компроміси з якістю. 

Масивні зміни

Другий сезон поспіль «Астарта-Київ» по-новому організовує всі свої процеси. Умовно називають нововведення «масивний підхід». «У наших господарствах ви вже не побачите «строкатості» з різними культурами, — пояснює керівник управління рослинництва агропромхолдингу. — Сіємо великими масивами. Це дає ряд переваг. Кожна одиниця техніки відпрацьовує тепер на 30% більше, аніж раніше. Крім того, оптимізуємо людські зусилля: протягом сезону працівники зосереджені на одній культурі, не розпилюють свою увагу. Мінімізується можливість помилки». 

Техніка сконцентрована саме на тих ділянках, де потрібна у конкретний момент відповідно до нюансів культури, не робить зайвих рухів. Раніше, бувало, витрачали цілі дні на переїзди з підприємства на підприємство. Особливо це відчувалося на цукрових буряках, які потребують кількох термінових обробітків за сезон, уточнює головний агроном із захисту рослин Володимир Філімонов. 

За його словами, якщо раніше для крупного підприємства нормальним вважався термін посіву у 20 днів, то тепер — 14, а фактично вкладаються у 12 днів. У гарячу пору виграють цілий тиждень. Економлять час і на доставці добрив, насіння, засобів захисту, води. 

Культури почали класифікувати за рівнем врожайності та враховувати відстань до елеваторів. Наприклад, збіжжя високорентабельних сої, соняшнику є резон возити на далекі відстані. Пшениця із урожайністю 6-7 т/га теж не дуже чутлива до відстаней. А от кукурудзу, яка дає 10-12 т/га, сіють якомога ближче до елеваторів. Так само і цукровий буряк з урожаєм у 60 т/га і слабкою окупністю. Його вирішили сіяти тільки в радіусі до 100 км від переробних заводів. Хоча раніше відважувалися транспортувати і на 150 км. 

За 2 роки завдяки «масивному підходу» вдалося на 30% скоротити витрати на пальне і на 40% витрати на запчастини. Переконані, потенціал для скорочення ще залишився.

Переформатування відбувається з урахуванням регіональних особливостей. Кластери «Астарти» на Західній Україні майже повністю зберегли бурякові площі. За рахунок збільшення сої та кукурудзи там майже удвічі скоротили посіви соняшнику. Через слабке запилення і дощі під час збирання тут навіть близько не отримували бажаного соняшникового урожаю. Крім цих агрономічних проблем, мали труднощі розміщення, адже елеватори у розпал сезону охочіше приймають вигіднішу кукурудзу. Залишили тільки 5 тис. га високоолеїнового соняшнику, який партнери одразу забирають за форвардними контрактами. 

А на східних кластерах практично повністю відмовилися від сої, яка через посуху не встигала вкорінитися і набратися сил. Вона залишилася лише на двох підприємствах Полтавського регіону. На 15% зменшили посіви буряку. Натомість збільшили площі під кукурудзу і соняшник. 

«Ми кардинально змінили ставлення до кожного регіону, — говорить керівник управління рослинництва. — Раніше був такий підхід: хай у всіх буде все однаково, а ми потім порівняємо, хто кращий. Тепер усвідомлюємо, що це стратегічно неправильно. Треба врахувати різний набір ґрунтів, погодні особливості, різну оплату за землю, набір техніки, собівартість вирощування. Тепер підхід такий: якщо кластер при двох культурах може дати максимальний ефект, то хай і сіє ці дві культури». 

Потроху експериментують із нішевими культурами. Вийшли на стабільні 800 га гороху, культивують озиме жито. В агрофірмах «Хмільницьке» та «Астарта Прихоролля» вперше посіяли по 40 га нуту, оцінюють. Такі культури використовують переважно у власному тваринництві, переробляють на своїх комбікормових заводах.

Централізація управління 

Ще одне нововведення останніх років — чітка система централізованого управління. Вадим Скрипник згадує, як на кожній агрофірмі ще донедавна було по 10-12 АЗС (автозаправна станція — Прим. ред.). Тепер управління парком техніки, добривами, ЗЗР, пальним зосередили на 1-2 бригадах на регіон. Запрацювали єдині диспетчерські центри, де видаються шляхові листи і випускається в роботу техніка. Дистрибуція всіх матеріалів здійснюється з єдиного командного пункту, який контролюється через GPS-системи. 

В холдингу користуються системою управління «Агрі менеджмент». Розробкою цієї системи займається дочірня IT-компанія «Астарти» Agri Chain. Програму польового скаутингу також інтегрують у «Агрі менеджмент». Замість розгалуженої децентралізованої системи директорів отримали чіткі вертикалі головного логіста, інженера, агронома. Ці зміни допомагають швидше приймати рішення та ефективніше управляти всім бізнес-ланцюгом. 

Економія на захисті 

«А от витрати на захист рослин вдалося зменшити завдяки тому, що Володимир Філімонов — майстер вправно балансувати між оригінальними і генеричними продуктами, — киває Вадим Скрипник на головного агронома. — Його оптимізація завжди продумана, вивірена, з гарним ефектом». 

Володимир визнає, що у багатьох холдингах прийнято працювати за чіткими схемами: є набір продуктів і мусиш обов«язково їх внести за наперед встановленим графіком. «Ми працюємо абсолютно по-іншому: якщо можна не вносити зайве — краще його не вносити. Спонукаємо кожного агронома уважніше роздивлятися кожну ділянку. Зловили бур'ян на ранішій фазі — застосували не рекомендовану норму препарату, а, скажімо, половинну. Усе залежить від правильного і вчасного обстеження поля, скаутингу». 

Підтверджує слова керівника і агроном із захисту рослин місцевої агрофірми імені Довженка Віталій Біднина. Каже, місцеві агрономи завжди готові взяти відповідальність на себе, якщо поле потребує індивідуального підходу в даний момент.

Кожен кластер складає свій бюджет і технологічну карту, узгоджуючи її з інвестором. Урівноважують, щоби собівартість вирощування тонни культури була приблизно однаковою в кожній агрофірмі. А от як саме досягати такого балансу — дозволяють вирішувати на місцях самостійно. Своїх агрономів називають людьми творчими. Наприклад, у товаристві «Хмільницьке» готові застосовувати дорожчу ґрунтообробку, але обходяться дешевшими препаратами захисту. В агрофірмі імені Довженка навпаки: давно відмовилися від оранки (навіть на цукровому буряку), цим мінімізують витрати, але на ЗЗР не економлять. 

Нема і натяку на внутрішні шаблони, запевняють фахівці й нагадують, що компанія господарює аж у шести різних ґрунтово-кліматичних зонах. Не до кліше тут точно! 

Вивірена стратегія кілька років тому вивела агрономів «Астарти» на партнерство з вітчизняним виробником засобів захисту рослин ALFA Smart Agro. Відтоді стабільно використовують препарати цієї компанії. 

«Більше 12 тис. га пшениці на Полтавщині вже третій рік захищаємо фунгіцидом Тезис^®  (тебуконазол, 500 г/л), — показує головний агроном здорове пшеничне поле. — Спочатку традиційно випробовували препарат на кількох демоділянках. Переконалися: працює безвідмовно. 80% тебуконазолу зараз нам забезпечує ALFA Smart Agro». 

В «Астарті» серед генеричних та постпатентних ЗЗР для обробітку пшениці препарати ALFA Smart Agro займають 90%. Так підказує економіка. Кілька днів тому по цвітінню колоса спрацювали проти шкідників ще й інсектоакарицидом широкого спектру дії Залп^® (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л). Використовують цей препарат від ALFA Smart Agro уже кілька років на різних культурах. Так, на сої застосовували Залп^® проти спалаху чортополохівки. А цукровий буряк цей препарат допоміг захистити від довгоносика. У кожному випадку відмічають: працює відмінно. 

З виробником, який базується в Україні, завжди легко контактувати. Агрономи «Астарти», а їх у холдингу 150 спеціалістів, періодично збираються на спільні наради. Часто на зустрічі запрошують і фахівців ALFA Smart Agro. Це дає можливість обговорити поведінку препаратів у різних регіонах, почути нові пропозиції. У такий спосіб свого часу спільно обрали післясходовий селективний гербіцид системної дії Альфа-Бригадир^® (десмедифам, 71 г/л + фенмедифам, 91 г/л + етофумезат, 112 г/л). Тепер проти однорічних дводольних та деяких злакових бур'янів успішно борються цим препаратом. 

«Завдяки продуктам ALFA Smart Agro отримуємо в цій категорії до 40-45% економії і не втрачаємо в ефективності. Буряк чистий, а з цією культурою ми точно не жартуємо. Вже провели 3 гербіцидні бетанальні обробітки», — говорить Володимир Філімонов. 

Ще один гербіцид від ALFA Smart Agro, який застосовують в системах захисту на полях «Астарта-Київ», — перший в Україні трикомпонентний гербіцид для захисту зернових Триатлон^®. Він допомагає ефективно контролювати комплекс бур'янів в посівах озимої пшениці, а також, що важливо — падалицю соняшника. 

Володимир Філімонов жартує, що є два типи агрономів: звичайні та раціональні. Звичайні просто витрачають гроші, аби отримати більший урожай. Раціональний агроном ретельно все вираховує, щоби витрати були оптимальними, а результати — максимальними. В «Астарті» працюють раціональні агрономи. 

Ще 3 роки тому середній вік агрономів у компанії був 50-55 років. Зараз не дотягує і до 40. «Досвідчені 60-літні фахівці — це неймовірний скарб, яким боронь Боже розкидатися. Так, вони консервативніші, їм не даси насильно в руки планшети і дрони. Але люди в бізнесі по-різному дають результат. На сьогоднішньому етапі говоримо: яким чином наразі можеш його отримати, так і дій, — говорить Вадим Скрипник. — Хоча, зрозуміло, вже чітко рухаємось до активного використання сучасних технологій. Тому намагаємось в одній сівозміні робити тандеми старших і молодих спеціалістів. Працюють у агропромхолдингу і агрономи, яким по 22-25 років».

На сьогодні у компанії немає нестачі кваліфікованих кадрів, а є дружний колектив відданих своїй справі людей. Тому, незважаючи на виклики сьогодення, у майбутнє в агропромхолдингу «Астарта-Київ» дивляться з оптимізмом.

Ірина Садова, AgroPortal.ua