Старт посівної-2020: що потрібно зробити для збереження вологи та отримання високого врожаю

04 березня 2020, 06:25 9175

Експерти відмічають, що на сьогодні зміни клімату відображаються на полях, насамперед на озимих культурах, що знаходяться в стані вегетації. Насичення верхнього шару ґрунту вологою — лише на глибині 20-25 см — є достатнім за рахунок дощів, далі — сухо. Окрім сухого ґрунту, існує ще одна проблема — різке падіння рівня підґрунтових вод. Саме тому стоїть питання щодо підживлення рослин, і на які хвороби та шкідники очікувати. Адже будь-яка нестандартна ситуація — це додаткові витрати.

«Наприклад, на Київщині місячна норма опадів — 32 мм, фактично маємо 26 мм. За даними метеорологів, щоб компенсувати нестачу, потрібна подвійна норма, якої вже не отримаємо, — розповідає керівник відділу R&D компанії Vitagro Partner Микола Сучек. — До прикладу, в середньому протягом 2019 року по Україні найбільша кількість опадів випала у Закарпатській області — 761 мм. Незадовільні дані отримано на заході та сході — 350-540 мм. В північних, центральних та південних областях опади досягли вкрай поганої відмітки як для цих регіонів — 320-360 мм. Найменша кількість опадів випала в Одеській, Черкаській та Херсонській областях — у межах 282-308 мм. А оптимальна кількість опадів, при якій доцільне введення сільськогосподарських культур, — це хоча би 720-750 мм. Без систем зрошення очікувати на хороші результати марно».

ТОП-5 порад для вдалого старту весняних польових робіт від Миколи Сучека:

Порада №1. Визначити життєздатність рослин озимої пшениці в районах області, де температура у вузлі кущення опускалась нижче -7...-9оС. Взагалі життєздатність визначаємо відразу після значного падіння температури, особливо це важливо зробити на слабких, нерозкущених посівах. Визначення життєздатності рослин слід провести прискореним методом відрощування пучків рослин, узятих у різних місцях полів.

Порада №2. Весняно-літнє внесення азотних добрив треба планувати, виходячи із запасів вологи в ґрунті у ранньовесняний період. Необхідно ефективно використати продуктивну вологу, яка накопичена в ґрунті, особливо зараз, коли рослини розпочали активну вегетацію, тому раціональним буде максимальне внесення всієї запланованої дози добрив у ранньовесняний період: 70-80% запланованої дози в ґрунт розкидним або прикореневим способом, решту 20-30% внести позакореневим способом у період літньої вегетації пшениці. Для внесення в ґрунт краще використовувати аміачну селітру (NH4NO3 — 34%, сульфат амонію (NH4)2SO4 — 21%) або рідку форму КАСів (28-32%). Для ефективного підвищення врожайності озимої пшениці високопродуктивних сортів та якісних показників зерна доцільним буде позакореневе підживлення в 2-3 прийоми від фази трубкування до колосіння: карбаміду — 10-30 кг/га, монокалію фосфору — 10 кг/га та сульфату калію — 10 кг у діючій речовині. Інтенсивна технологія передбачає також внесення різних форм мікродобрив та стимуляторів росту позакореневим способом.

Порада №3. Підживлення азотними мінеральними добривами при внесенні в ґрунт сівалками буде ефективним тільки за наявності достатньої кількості вологи у верхньому шарі ґрунту, а позакореневе підживлення — тільки за умови чистої від хвороб і достатньо розвинутої фізіологічно активної листостеблової маси. У зв’язку з цим правильно вчинили господарства, які на слаборозкущених і нерозкущених посівах уже провели підживлення по мерзлоталому ґрунту, а така можливість була в період з 7 по 10 лютого та 1-2 березня, розкидним способом 1,5-2,0 ц/га аміачної селітри для стимулювання кущення і регенерації пошкоджень рослин у період зимівлі.

Порада №4. Розкущені, добре розвинуті рослини краще підживлювати карбамідом (обов’язково по шару снігу 3-5 см) або прикореневим способом (сівалками з опущеними сошниками) до фази виходу в трубку при наявності вологи у верхніх шарах ґрунту — в дозі 2,0-2,5 ц/га аміачної селітри. Весняне підживлення посівів пшениці обов’язково супроводжується заходами захисту рослин від бур’янів, хвороб і шкідників.

Порада №5. Обов’язково шляхом боронування зруйнувати кірку у верхньому шарі на посівах з метою руйнування капілярного шару, щоб перешкодити втраті вологи та пустити кисень у кореневу систему. При сформованому капілярному шарі навіть за тиждень невеликі запаси вологи можна втратити за рахунок вітру та сонця. Крім того, для знищення бур’янів (конкурентів як за вологу, так і азот), які на сьогодні суттєво переросли і активно вегетують, доцільним буде внесення бакової суміші гербіцидів з групи сульфонілсечовин + синтетичні ауксини.

Презентація Миколи Сучека
Презентація Миколи Сучека

Аграрії південних регіонів уже вийшли в поле. Чи є ризик раптових морозів?

Микола Сучек: Я впевнений, що цього року буде рання весна, і сіяти також будемо рано, як уже бачимо. На кінець березня обіцяють зниження температури до -2°С. Але згідно метеорологічних даних, зими вже не буде.

Аграріїв стримує ризик приморозків ранньою весною. Оскільки соняшник більш стійкий до приморозків, він буде наступним після ранньої групи культур. Тому зафіксували прогрівання ґрунту до 6-8оС (не чекаємо 12оС), стартуємо з соняшнику, далі переходимо на кукурудзу, потім — сою, причому перевагу віддаємо гібридам і сортам зі швидким стартовим ростом.

Чи має фермер переглядати способи обробітку ґрунту?

Микола Сучек: Аграрії змінюють підхід до обробки ґрунту останні 5-8 років. Відходять від активного перевертання пласта. Але проблема ґрунтів комплексна, не тільки у нестачі вологи. Ми майже не вносимо органічні добрива, тому ґрунти бідні на органіку і мають слабку водоутримуючу здатність. Тому в сівозміну потрібно додати сидеральні культури, які будуть заорюватися.

Ґрунт — це жива субстанція, на якій створюють ще одну проблему — шкідливе ущільнення (плужна підошва) — надмірним рухом по полю важкої техніки, особливо після обробітку (коли порушена структура ґрунту). За умов дефіциту вологи плужна підошва (ущільнення на глибині 20-25 см) з одного боку не буде пропускати поверхневу вологу в глибші шари, з іншого — блокує рух підґрунтових вод догори. Потрібно працювати глибокорозпушувачами, які розбиватимуть сформовану підошву, але без перевертання, пустити повітря та активізувати мікробіоту.

Презентація Миколи Сучека
Презентація Миколи Сучека

Як компанія Vitagro Partner підлаштовується під кліматичні зміни ?

Микола Сучек: Нові сорти компанії Vitagro Partner — це відповідь на виклики. У нас є дві новинки сортів ярого ячменю. До цього ми використовували сорти лише іноземної селекції, але з минулого року започаткували співпрацю з Селекційно-генетичним інститутом — Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення НААН України; ПрАТ «Селена» (м. Одеса), котрі спеціалізуються на створенні посухостійких сортів.

Наприклад, ярий ячмінь Аватар — дворядний, має крупне зерно та надпосухостійкий. Має високу комплексну стійкість до основних хвороб і вилягання. Ще один сорт ярого ячменю Галичанин — шестирядний, короткостебловий, кормовий, із підвищеним вмістом білка.

Щодо насінництва сої, ми є представниками канадської компанії «Севіта Дженетікс». Новинка — сорт сої Панорама, який має здатність швидко утворювати сходи і швидкий на початкових етапах росту. Генетично стійкий до найпоширеніших хвороб, зокрема склеротиніозу. Також стійкий до розтріскування.

Маємо новинку і по озимій пшениці — сорт Ахім — сучасний топовий сорт компанії Saaten Union (Німеччина) високоінтенсивної групи з відмінними адаптивними якостями. Він є одним із кращих сортів Європи за стійкістю до хвороб. Та ячмінь озимий Тітус (оригінатор — Saaten Union), котрий характеризується стабільно високою урожайністю навіть за несприятливих умов вирощування.

Також зараз ми адаптували наші технології «Програми спільного вирощування» під клієнтів різної інтенсивності господарювання. Технології розроблені під кожний регіон у трьох групах інтенсивності. Адже технологія, яку використовує, наприклад, Львівщина, не підійде для Черкащини. Ми відкриті до співпраці, маємо позитивний досвід спільного впровадження і сервісного супроводу технологій.


Наталія Помянська, AgroPortal.ua