Посівна на низькому старті, але запитання «Як уберегти свій урожай?» вже звучить із вуст аграріїв. Кліматичні зміни, нестача вологи, тепла зима і поки невідома весна — хвилюючі питання, на які не у всіх є однозначні відповіді.

Ще кілька років тому насиченості українських чорноземів гумусом можна було тільки позаздрити. «Вміст гумусу в ґрунті з кожним роком падає на 0,5%, тобто в 2000-х це було 8-9% у середньому, а зараз, якщо є 3%, це вважається хорошим показником. У нас, наприклад, 3,2%, — розповідає агроном компанії «Жуків-Агро» Володимир Щербина. — Я вважаю, що велика проблема в тому, що аграрії не замислюються про стан ґрунту. Всі хочуть отримати урожай сьогодні, ніхто не заглядає хоча б на 10 років уперед».

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Про те, який стан справ у європейських фермерів з ґрунтом, розповідає засновник і керівник компанії Alfagro Жерар де Ля Салль, який веде свій бізнес в Україні вже понад 12 років.

«Я знаю наочні приклади, коли фермер уже не може отримати нормальний результат. Є зафіксовані факти: протягом 30 років за рахунок ерозії «пішло» 30-40 см ґрунту з поля. Це наслідки постійної агресивної обробки землі. І можна сказати, що дороги назад немає, або це займе дуже багато часу і ще більше ресурсів», — каже Жерар де Ля Салль.

На його думку, філософія ощадливого землеробства поки що прийнятна не для всіх українських аграріїв. «Більшість думають, що можна вічність отримувати величезний урожай, але як довго протримається такий темп — невідомо. Я впевнений, що недовго, — стверджує француз. — Набагато далекоглядніше працювати на землі, дбаючи про неї, може, і отримувати трохи менший урожай, але це гра в довгу. У протилежній ситуації — через кілька років можна залишитися ні з чим».

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Американські експерти Аграрного Консультативного Центру Бріджес (BRIDGES) також вважають, що технології No-till, Mini-till та Strip-till більш ніж підходящі та економічно доцільні особливо для південних регіонів України. Але багато фермерів не хочуть проходити перехідний період, коли урожай може зменшитися. «При впровадженні таких технологій спостерігається деякий спад урожайності, але з часом все вирівнюється. Період спаду може тривати 2-4 роки. Але я вважаю, що зі скасуванням мораторію багато хто перегляне підходи до ведення сільського господарства та обробки ґрунту», — говорить доктор економічних наук, голова консалтингового відділу Аграрного Консультативного Центру Бріджес (BRIDGES) Володимир Коновальчук.

Соціальний експеримент як привід замислитися про майбутнє

Дізнатися, в якому стані знаходиться ґрунт на полях українських фермерів, можна дуже економним і легким способом. Команда компанії Alfagro у вересні минулого року запропонувала 20-ти аграріям із різних регіонів закопати на своїх полях труси — звичайну 100% бавовняну тканину.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Такий соціальний експеримент спрямований на вимірювання здатності ґрунту руйнувати рослинні залишки. Ступінь розкладання тестового зразка через 2 місяці показує, наскільки ґрунт здоровий, і чи хороша у нього біологічна активність. Якщо в землі знаходиться багато мікроорганізмів, бактерій, черв'яків, тоді вони перероблять тканину. В протилежному випадку, вона залишиться недоторканою.

«Цей експеримент вперше провели в Канаді, потім — в Америці та деяких країнах Європи. В Україні, на мій подив, такий метод зацікавив досить таки багато аграріїв», — каже Жерар де Ля Салль.

Сам експеримент перевірки ґрунту розрахований на 2 місяці. Організатори відправляли всім учасникам однакові зразки тканини з 100% органічної бавовни. Ті в свою чергу повинні були закопати цю тканину, зафіксувавши місце та дату.

Жерар де Ля Салль вважає, що саме спосіб обробки полів має великий вплив на рівень біологічного життя в ґрунті, та виміряти його не завжди є можливість.

«Для того щоб аграрії змінили своє ставлення до технологій обробки і, відповідно, до якості ґрунту, потрібно більше інформувати про важливість його біологічної активності. Адже це найкращий інструмент для отримання високої врожайності при зниженні витрат. Можливо, з появою ринку землі було б корисно створити органи, які контролюватимуть якість ґрунту», — резюмує він.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Змінювати підходи потрібно вже сьогодні

Не всі учасники експерименту серйозно поставилися до нього на початковій стадії. Але через 2 місяці все ж на результат чекали всі. В принципі, каже Жерар, майже всі були впевнені, що нічого не знайдуть, тобто з їхнім ґрунтом усе добре. «Наприклад, в Житомирській області, на подив фермера, експериментальна тканина залишилася майже недоторканою, що змусило його задуматися про поточний стан ґрунту, з якого він хоче отримувати хороший урожай. Хоча перед початком експерименту фермер розповідав про випадок, коли приблизно 25-30 років тому він загубив ганчірку в полі, й вона повністю розклалася. Він був на 90% упевнений, що в його полі експеримент покаже гарні результати. А на практиці все виявилося по-іншому. Потрібно відзначити, що в цьому господарстві постійно використовують плуг», — коментує ініціатор експерименту.

Джерело фото: Alfagro
Джерело фото: Alfagro

Ще один учасник експерименту — господарство «Жуків-Агро» (Київська область), в якому вже 7 років не використовують плуг, але працюють культиватором.

«На полі, де була закопана тканина, зараз посіяна озима пшениця, восени зібрали соняшник, і вже видно, як він активно розкладається. До соняшнику була кукурудза, яку взагалі не видно, хоча в господарстві залишають залишки на полі», — розповідає Володимир Щербина.

Для досить молодого агронома (Володимиру — 26 років) такий експеримент не став новинкою, оскільки ще в студентські роки на університетських полях проводили подібні дослідження.

Володимир Щербина все ж скаржиться на обмежену кількість органічних добрив, щоб можна було повністю відмовитися від мінеральних. «Наприклад, нам на 2 тис. га землі потрібно 9 тис. т курячого посліду. Але навіть цей обсяг ми не можемо отримати відразу, щоб покрити всю площу», — коментує Щербина.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Жерар де Ля Салль також говорить, що вже багато європейських господарств починають використовувати технологію Strip-till, сидерати, покривні та дружні культури, оскільки розуміють, що земля дуже виснажена, і далі чекати хорошої врожайності немає сенсу. Для деяких фермерів використання технології Strip-till є проміжним етапом при переході на No-till. Для інших же фермерів смугова обробка землі більше є страховкою для отримання хорошого врожаю, зниження витрат і збереження якості ґрунту.

«Через малу кількість опадів у період експерименту жоден із тестових зразків повністю не розклався. Однак все одно між ними була помітна різниця в залежності від технології обробки», — каже Жерар де Ля Салль.

Використання технологій No-till, Strip-till та Mini-till набагато краще зберігає біологічну активність ґрунту і, отже, сприятливо впливає на врожайність, тому і результати були однозначними, незалежно від регіону.


Наталія Помянська, AgroPortal.ua