Нова філософія: як перетворити органіку на вигідний бізнес

Загалом, за останні 5 років площі сільгосппідприємств, які здійснюють органічне виробництво, збільшилися на 52%, об’єм внутрішнього ринку органічних продуктів виріс на 600%, на 90% більше стало операторів органічного ринку.

«Особливий оптимізм викликає те, що органічна продукція експортується Україною на висококонкурентні і розвинуті ринки, які продовжують розширюватися. Наприклад, органічний  ринок Канади і США вперше перетне цього року позначку в $50 млрд. Європейський ринок органічної продукції вже складає понад €30 млрд. До 2025 року глобальний сільськогосподарський органічний ринок виросте до $426 млрд. Усе це відкриває перспективи для України», — каже заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, асортимент органічної продукції досить обмежений, тому на ринку багато сегментів, де конкуренція зовсім відсутня. При цьому Ольга Трофімцева радить не концентруватися лише на ринку Європейського союзу (хоча зараз там реалізується 85% нашої органічної продукції), а дивитися й на всі інші держави Європи, наприклад, Скандинавію, а також на країни Близького Сходу.

«Нещодавно порадувала новина про експорт органічного українського меду до Японії», — констатувала вона.

Тим часом AgroPortal.ua записав кілька порад, які дали відомі та успішні практики органічного виробництва. Отже, як перетворити органічний бізнес на вигідний та прибутковий?

Власник — романтик, директор — фінансист

Директор компанії Organik Milk Олена Стретович перейнялася романтичною ідеєю органічного виробництва, але водночас є прагматичним фінансистом. Тому, зізнається, має постійні внутрішні суперечки. «Я таки хочу врешті побачити вигідний бізнес у виробництві наших безперечно корисних продуктів», — говорить вона. Олена Стретович прискіпливо досліджує весь органічний ланцюжок і можливість отримувати в ньому додану вартість.

Вертикально інтегрована материнська компанія «Галекс Агро» побудувала і запустила сучасний завод із виробництва молочних продуктів Organik Milk у Баранівці на Житомирщині досить швидко і з великим бажанням переробляє власну органічну сировину. Випускаючи по 30 т продукції 18-ти видів на добу, використовує тільки свої молоко та ягоди. Закуповує лише імпортний органічний цукор. Недешевий, треба сказати, — по 80 грн/кг. Органічні ягоди, наприклад полуниця, обходяться по 40 грн/кг.

«Звісно, собівартість органічного молока в кілька разів вища, ніж у звичайного», — нагадує директор Organik Milk. — Селянам, фермерам традиційні підприємства платять за молоко менше. Існують і такі виробництва, де взагалі відсутній прийом молока. Виходить, там просто розбавляють водичкою жири незрозумілої природи. Звісно, така технологія дешевша, і ціна на продукти нижча. Споживачу залишається обирати».

В Organik Milk свій рішучий вибір теж зробили. Реалізують продукцію всередині України. Для цього тримають власний автопарк, щоби довозити свою молочку до розподільчих центрів ретейлу або до точок лінійної торгівлі.

У той же час продукцію Organik Milk залюбки готові купувати для реалізації за кордоном, наприклад, в Арабських Еміратах. Там партнери розраховуються за 100-відсотковою передоплатою, самі забирають товар. Маржа значно більша. Пляшка органічного молока десь в Дубаях вшестеро дорожча, ніж у себе на батьківщині. Проте таку можливість підприємство використовує лише частково. Через чіткі принципи. «Наша глибока філософія в тому, що українці повинні споживати, або, принаймні, мати вибір, справжню корисну продукцію», — підкреслює Олена Стретович.

І це попри те, що внутрішні ретейлери постійно затримують на невизначені терміни оплату за продукцію, хронічно заборговують виробникові, витискають з нього до 25% можливого заробітку. Все одно власники «Галекс Агро» рішуче налаштовані розвивати саме домашній ринок і не піднімати ціну на свої продукти в Україні.

Основним бар’єром для розвитку якісної і корисної продукції в нашій країні Олена Стретович вважає низький рівень платоспроможності покупців. Псують репутацію  органічних товарів шахраї, котрі спекулюють назвами та маркуванням дорожчих продуктів. Очікування органічних виробників спрямовані на державу і нормальне законодавство.

«Нас, органіків, небагато. Достатньо кілька пільгових відсотків у кредитуванні, і споживач побачить нижчу ціну, а ми — зміну у рентабельності, — зауважує директор Organik Milk.  — Я вже не кажу про пряму економічну підтримку свідомих виробників — бюджетні дотації, виплати, характерні для розвинутих країн. Ми мріємо хоча би про непряму підтримку органічного бізнесу, скажімо, страхування, маркетингові, лабораторні дослідження, консультування. Досі усе це доводиться робити самостійно. Не маючи загальних показників, аналізу ситуації, виробникові важко навіть скласти бізнес-план для виходу на ринок».

Незважаючи на труднощі, запевняє Олена Стретович, високоякісний продукт все одно призводить до збільшення кількості клієнтів і зростання бізнесу.

«Ми справді по-господарськи, без халтури побудували гарний завод, на базі якого навіть проводимо екскурсії та форуми. За класичною моделлю інвестиції в нього мали би повернутися впродовж 4-5 років, — розмірковує директор молочного заводу. — За тої незахищеності від навколишніх умов, які маємо зараз у нашій країні, цей термін коливався від 7 до 15 років. При тому, що ми дуже динамічно розвиваємося — збільшуємо об’єм виробництва, розширюємо продуктову лінійку тощо».

Відповідає Олена Стретович і на питання, яке чує найчастіше, — про рентабельність: «Якісь величезні компанії може задовольнити і рентабельність у 3%, коли у них мільярдний обіг. Наш показник у 10% як на європейські мірки теж відносно непоганий. Але ж ми хочемо розвиватися, вкладати, добудовувати... Дуже сподіваюся, що органічне виробництво вже найближчим часом все-таки стане високорентабельним бізнесом. І тоді нас, органіків, буде значно більше».

Встигнути ще замолоду перейти на органіку... для дітей

Фермер, директор ТОВ «Жива нива» (Андрушівський район Житомирської області) Олексій Язиков тим, хто хоче запитати про різницю між неорганічним та органічним виробництвом, каже звертатися до нього, бо багато експериментував і готовий розповідати все у подробицях.

Минулого сезону на 800 га вирощував органічну сою. Зараз на різних стадіях органічної сертифікації у господарстві перебуває 2,5 тис. га. Завжди дотримуюся двох підходів: вирощувати високоякісну продукцію і якомога більше заробляти на гектарі з меншими витратами.

Колись практикував і ГМО-сою. Порівняв і запевняю: органіка дозволяє мати більшу урожайність і заробіток на ній кращий. Раджу застосовувати якомога ширшу і різноманітнішу сівозміну, бажано із 30% бобових. Нинішнього сезону експериментуватиму із новими для нас культурами — голонасінним гарбузом, ріпаком та льоном.

Готовий поділитися економічними показниками: витрати (включно із банківськими відсотками) на гектар у нас складають €450. Дохідність бізнесу в середньому на сівозміну — близько €300. На найгірших ґрунтах, фактично на піску, прогнозований прибуток складає до €200. Середня урожайність: 2 тонни — на сої, 6 тонн — на кукурудзі, 4-5 тонн — на пшениці. Підвищення прибутковості можливе за рахунок урожайності.

Забирати майбутнє у дітей (їх у мене четверо) через традиційне землеробство із використанням хімії вважаю блюзнірством. Насправді переходити до органіки треба рішучіше, бо час дуже швидко спливає. Я от розписав сівозміну — а це 6 років. Зважив на свій вік — тоді матиму вже 48. То хіба у нас ще є час роздумувати і вагатися? Будете зволікати, просто не встигнете реалізувати ті ідеї, які зараз вже живуть.

Ірина Садова, AgroPortal.ua