Якою має бути їжа майбутнього і чи допоможуть у цьому locavores?

WERI у своєму дослідженні показали, що саме їжа майбутнього допоможе зупинити цю катастрофу завдяки виробництву більшої кількості продукції на менших площах, зменшеннювикидів парникових газів при мінімізації споживання м’яса жуйних тварин та переходу до використання білкової їжі.
 

Наразі 2,5 млрд людей задіяно в агросекторі. Саме тому ООН оголосила 2019-2028 рр. десятиліттям малих фермерських господарств. До чого це призведе? До більш раціонального розподілу природних ресурсів, залучення більшої кількості людей до сільського господарства, централізованої охорони навколишнього середовища та поліпшення якості продукції.
 
Рекомендується обмежити споживання м'яса жуйних тварин до 52 калорій на людину на день до 2050 року, а це приблизно 1,5 гамбургера на тиждень, оскільки яловичина дуже ресурсомістка у виробництві: потрібно в 20 разів більше землі, а також виділяється в 20 разів більше парникових газів на грам їстівного білка, ніж при вирощуванні квасолі, гороху та сочевиці, багатих на звичайні рослинні білки.
 
Але проблема не лише в активному споживанні м’яса, а й у вдосконаленні маркетингових активностей щодо рослинних продуктів, м'ясних замінників та здійснення направленої політики, що сприятиме споживанню рослинних продуктів.

«N.B!» М'ясо Beyond Meat з'явиться на прилавках України вже в грудні: названа ціна
 
В аналітичній компанії «УкрАгроКонсалт» зазначають, що саме особлива увага до рослинного протеїну через зменшення споживання людством білка тваринного походження є одним із важливих факторів, який впливатиме на подальше збільшення виробництва бобових у світі.
 
Представник компанії Agropa Trading LP Денис Пльонкін також зазначає, що зменшення споживання в світі м’яса призведе до збільшення споживання бобових навіть нетрадиційними для цього продукту ринками. Так, виробництво бобових в 2019 році зросло до 57 млн т порівняно з 54,5 млн т у 2018 році.
 
«Продукти, приготовані з бобових, нічим не поступаються м’ясу. Тим більше, виробництво м’яса в світі зменшується, і ця тенденція збережеться надалі. До того ж, даються взнаки нові течії серед молоді, наприклад, розвиток такого стилю життя як веганство та флекситаріанство», — зазначає Денис Пльонкін.

Нова альтернатива дієтичному продукту
 
Останні роки в Україні все більше з’являється равликових ферм. Керівник равликової ферми «Дідо Джозеф» Андрій Свірський розповідає, що на одному гектарі сільських угідь можна виростити 12,5 т равлика.

«Чи можна на такій площі виростити стільки ж свиней чи корів? Звичайно, що ні. До того ж, кілограм яловичини викидає в повітря 35 кг вуглекислого газу, свинини — 6350 г, курятини — 4570 г, а равлика — 640 г», — додає Андрій Свірський.

Фермер говорить, що кожен з нас хоче споживати більше екологічної та корисної їжі, щоб уподальшому уникнути різних проблем зі здоров’ям. Саме тому поступово населення переходить до споживання білкової їжі й виключає зі свого раціону глютен, лактозу, жири тощо. Заклади харчування, у свою чергу, також адаптуються під сучасні тренди: мінімізують меню, вводять нежирні страви, збільшують їхню корисність.
 
«Споживання м’яса равлика покращує роботу кишечника, нормалізує обмін речовин, а завдяки магнію допомагає боротися зі стресом. М’ясо равлика перетравлюється близько 2 годин, а свинина — 4-5 годин», — наводить приклад власник равликової ферми.

До того ж останнім часом продукти харчування від місцевого виробника все більше входять у довіру до споживача. Часто можна помітити на упаковках так званий маркетинговий хід, де до назв додають «фермерський», «локальний», «домашній».

Фермерський продукт і надалі буде в тренді, а людей, котрі їдять продукти лише місцевих виробників, називають «locavores». Часто споживач ототожнює фермерський продукт з органічним, що також додає плюсів фермеру. Хоча це не завжди є дійсністю.
 
Знайти золоту середину
 
Також з’являються люди, які, на погляд експертів, перебільшують зі «здоровим харчуванням», а в цьому їм допомагають недобросовісні виробники з нав’язливим маркетингом.
 
Останнім часом частина людей почала активно відмовлятися від глютеновмісних продуктів. «Про глютен багато говорять, але мало хто точно може сказати, що це таке. Глютен — це суміш запасних білків злакових (пшениці, жита, ячменю), до яких належать глютеніни та гліадини. Тому глютен міститься у виробах із борошна зернових, — розповідає к.б.н., науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ Юрій Симоненко. — У деяких людей існує спадкова непереносимість глютену — целіакія, яка проявляється у вигляді розладів травлення. Для більшості людей глютен є безпечним, а деяким варто дотримуватись спеціальної дієти. За статистикою, останніх менше 1%».

Отже, якщо людина не страждає на целіакію, то їй не варто повністю відмовлятись від глютену. Оскільки виключаючи з раціону глютеновмісні продукти, одночасно з тим вона позбувається джерела клітковини, рослинних білків та багатьох вітамінів. Не існує ніяких науково доведених фактів, що люди, які не страждають на целіакію, але практикують безглютенову дієту, стануть здоровішими та почуватимуться краще.

Також в Україні поступово набуває популярності тренд на спельту. Компаній, які займаються її виробництвом та переробкою, на вітчизняному просторі не так багато, одна з них — «Зоря України».

Спельту відносять до категорії органічної продукції та здорового харчування. Для порівняння із пшеницею м’якою, у спельти вищий вміст білка на 22%, клейковини — на 50%, а також магнію — на 35% та фосфору — на 60%. Також у спельти на 8% менше вуглеводів, що робить її привабливою для прихильників низьковуглеводних дієт.
 
«Природно склалось, що через особливу жорстку архітектоніку колосу рослина спельти стійка до багатьох хвороб зернових та комах-шкідників. А отже, потребує для свого вирощування значно менше агрохімії, і тому часто потрапляє в категорію здорової екологічно чистої їжі. Загалом асортимент достатньо великий. З неї можна робити цільнозернове борошно, пластівці, крупи», — розповідає директор «Зоря України» Ярослав Парій.
 
Дієтологи рекомендують зайняти позицію флекситаріанства, або «гнучкого вегетаріанства» і вживати їжу переважно рослинного походження, але дозволяючи собі винятки у вигляді м'ясних і рибних продуктів. Так, за словами дієтологів, ви не будете перевантажувати свій раціон важкою їжею, а й потребувати додаткових вегетаріанських добавок теж не будете.
 
Але знайти золоту середину потрібно відповідно до своїх внутрішніх потреб, хоч і зважати на глобальні тренди.

Наталія Помянська, AgroPortal.ua