Чи бути українській вишеньці на європейському торті

18 січня 2017, 07:44 3679

Досягнувши безперечного лідерства серед європейських країн, Україна минулого року увірвалася у п’ятірку світових виробників вишні та черешні. Два роки тому наша країна посіла восьме місце в світі за обсягом виробництва. І хоча прогнозується зростання попиту на вишню та черешню, український виробник не дуже відчуває позитив від цієї тенденції через вкрай незначні обсяги експорту. Що необхідно зробити, щоб змінити таку ситуацію?
Олександр Донченко, експерт аграрних ринків УКАБ
Олександр Донченко, експерт аграрних ринків УКАБ

Зважаючи на стратегічну перевагу України — близькість до європейського ринку, вітчизняні виробники та переробники мають перспективи концентрації ланцюгів доданої вартості у галузі. Проте експорт цих українських фруктів дуже слабкий. 2015 року українські компанії виробили черешні та вишні на 18,5% більше, ніж лідер ЄС — Польща.

Проте у 2015 році поставки за кордон підготовленої вишні та черешні склали лише 317 тонн, імпорт того ж року становив 115 тонн. Обсяг експорту підготовленої української вишні та черешні у 2015 році скоротився порівняно з 2013 роком у 4,1 рази головним чином через закриття російського ринку. Ціни обвалилися на 40%, що сприяло можливості продажу частини експортної продукції на внутрішньому ринку. Як результат, імпорт впав у 5,6 раза. Експорт свіжої вишні та черешні скоротився з 2013 року в 4,7 раза, до 866,8 тонн у 2015році, імпорт майже весь зупинився, у 2015 році всього було завезено 9,5 тонн.

За десять місяців 2016 року Україна експортувала 278,5 тонни свіжої кислої вишні на $102,9 тис., імпортувала 744,6 тонн вартістю $343,8 тис. Імпорт підготовленої вишні та черешні за десять місяців 2016 року склав 78,5 тонн, на $33,5 тис.

В українських господарствах, як промислових, так і приватних, виробляється обсяг черешні та вишні, який дозволив у 2016 році посісти нашій країні п’яте місце в рейтингу глобальних виробників даних плодів і покращити свої позиції порівняно з 2015 роком на три позиції. Незважаючи на низьку товарність української вишні та черешні, міжнародні профільні організації враховують всі вироблені обсяги даної продукції в Україні, що свідчить про певний рівень інтересу до українського ринку в аспекті обсягів виробництва. Мова йде про перспективи розвитку нетрадиційних для України ланцюгів доданої вартості в сільській місцевості.

Сьогодні більша частина виробленої продукції в нашій країні залишається під кронами фруктових дерев, а в кращому випадку домашні господарства переробляють плоди для власного споживання. Як відомо, джеми та варення за бабусиним рецептом нічим не поступаються промисловому виробництву, а в більшості випадків мають кращі показники якості і смаку.

На жаль, сегмент приватної марки в цій галузі взагалі відсутній і стримується лише організаційно-правовою та податковою недосконалістю українського права в частині започаткування малого бізнесу з виробництва свіжомороженої продукції, а також продукції первинної переробки плодів. У поточній ситуації політики мають перейти від парадигми, заснованій на питанні «що ми можемо», до «чого ми прагнемо» і відповідно прибрати податковий та організаційно-правовий бар’єри започаткування малого бізнесу в сільській місцевості.

Таким чином, тренди найближчого високодохідного ринку країн ЄС дають можливості для експортерів із третіх країн поставляти як свіжі, підготовлені, так і продукти переробки. Ціни експорту на внутрішньому ринку ЄС зростали протягом останніх шести років у середньому на 5% і сягнули рівня €1,76/кг в 2015 році. Ціни ж експорту з третіх країн за аналогічний період зростали щорічно на 0,7%.

Зростання цін зовнішнього імпорту (щорічно +0,6%) країн ЄС, порівняно з цінами внутрішнього імпорту (+0,3%), свідчить про переорієнтацію внутрішніх ринків ЄС на більш конкурентну пропозицію виробників ззовні. Російське ембарго у 2014 році негативно вплинуло на канали міжнародної торгівлі, однак ринок знайшов інші коридори доступу до російських споживачів, хоча і не без втрат.

Підтвердженням відновлення ринків у 2015 та 2016 рр. є очікування міжнародних організацій щодо глобального ринку вишні та черешні. Світовий імпорт цих кісточкових у 2016/2017 маркетинговому році очікується на рівні 405 тис. тонн з щорічним середнім зростанням 5,9% за останні п’ять років.

Найцікавішими ринками для українських підприємців залишаються ЄС, Близький Схід, Китай, окремі країни Азії та Океанії. Близькість європейського ринку дозволяє Україні виходити як до кінцевого споживача свіжої продукції, так і до гуртових посередників. У багатьох групах товарів сусідні країни — Польща, Білорусь, Румунія та Болгарія, маючи кращі канали збуту, дозволяють працювати з сировиною, а також з товарами первинної переробки на ринку ЄС, що, безперечно, вигідно, особливо на етапі першого входження на ринок.

Далі все залежить від здатності українських виробників та посередників інвестувати в канали збуту та маркетинг. Поширення високої культури дієти та популяризація здорового способу життя в ЄС сприяють зростанню попиту на плодові, особливо у свіжому вигляді. Однак популярності набирають і в’ялені, сушені, перероблені плодові у вигляді звичайних або дієтичних батончиків. Готові до споживання плодові є популярним продуктом між сніданком, обідом і вечерею, адже є корисним замінником цукру, шоколаду, кондитерських виробів та здобної випічки.

Враховуючи сучасну макроекономічну ситуацію в Україні, цікавим може стати також залучення інвестицій з ЄС для створення власних ліній переробки, що дозволить оптимізувати змінні витрати та запропонувати більш конкурентну ціну та якість.

Олександр Донченко, експерт аграрних ринків УКАБ, спеціально для AgroPortal.ua


Особистий погляд автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.