Безлактозне, рослинне, органічне… Ще одна загроза молока — бета-казеїн

Однак сьогодні ведуться суперечки серед дієтологів щодо настільки корисного впливу на організм молока, а то й навпаки. Навіть так зване «безлактозне» та «органічне» молоко чинить негативні ефекти.

До складу коров’ячого молока входять понад 100 різних сполук, серед них основними є: вода — 87,5 %, білки (зокрема бета-казеїн) — 3,5%, вуглеводи (лактоза) — 4,8%, жири — 3,5-4,2% та мінеральні речовини — 0,7%.

Основним білком молока є казеїн, який є трьох типів: альфа-, бета- та каппа-казеїн. В свою чергу, бета-казеїн має дві форми: А1 та А2.

В 1 л коров’ячого молока залежно від породи може міститись близько 9-12 г бета-казеїну

«Один із молочних білків, а саме бета-казеїн, може бути різним. Це пов’язано з тим, що корови мають різну структуру гену, що його кодує. Різниця між білками — лише в одну амінокислоту! Це суттєво впливає на процеси перетравлення молочного білка в організмі людини — з білка А1 у нашому кишково-шлунковому тракті утворюється невеличка молекула казоморфін, яка може заподіяти шкоду здоров’ю», — розповідає ст. наук. співробітник Інституту фізіології ім. О. Богомольця Тетяна Древицька.

Вважається, що спочатку за своєю кількістю переважали корови, які давали молоко А2, однак близько 10 тис. років тому в геномі корів відбулась мутація, що спричинила цю різницю. Ця мутація випадковим чином була підхоплена в процесі селекції великої рогатої худоби і дуже швидко поширилась у світі, особливо в Європі.

Загалом, з однієї склянки молока об’ємом 250 мл можна отримати близько 0,1 г казоморфіну, а це достатньо багато. Проблема молока А1 полягає у тому, що казоморфін може чинити негативний вплив на здоров’я людини.

«Казоморфін вміє активувати спеціальні рецептори — морфінові. Вони є у багатьох тканинах та органах, починаючи з кишечника та закінчуючи мозком, — пояснює Тетяна Древицька. — Є експериментальні та клінічні дані про те, що казоморфін пов’язаний із розвитком діабету, запалень, інфаркту міокарда, розладів травлення, аутоімунних та навіть онкологічних хвороб, призводить до погіршення когнітивних та розумових здібностей».

Також експерт зазначає, що різним людям доцільно вживати різне молоко — комусь А2 (переважній більшості людей), а іншим — А1. Саме тому молочну продукцію після генотипування варто маркувати, створювати окремі лінії молочних продуктів.

Перше спрямоване комерційне виробництво молока А2 відбулось у Новій Зеландії. Саме там була заснована компанія А2 Milk, котра ще у 2000 році запатентувала метод визначення типу бета-казеїну в молоці. Такий підхід дозволив відокремити породи корів А1 від А2.

В Україні мало хто з виробників вдається до перевірки типів бета-казеїну. Зважаючи на історичну поширеність порід корів А1 на європейській частині континенту, можна вважати, що фактично майже все молоко, представлене на вітчизняному ринку, належить до типу А1. В Україні майже немає спрямованої селекції та розведення порід корів А2.

«Маркування відсутнє, тому що в Україні ніхто не проводить масштабного генотипування корів, немає розподілу корів за цією генетичною ознакою, і все молоко на фермах зливається в одну цистерну, — говорить Тетяна Древицька. — Ми перевіряли — усі молочні продукти з полиць наших супермаркетів, а також спортивне та дитяче харчування містять обидва генетичні варіанти, А1 та А2. Споживач не зможе без додаткового аналізу відрізнити А1 та А2 молоко, так само як органічне або безлактозне».

Але в Україні все ж є ферми та приватні господарства, генотипи корів у яких вже відомі.

Аби встановити тип бета-казеїну, який присутній в молоці певної породи корів, потрібно здійснити детальний лабораторний аналіз, який виконується протягом однієї доби.

Тетяна Древицька розповіла, що вони з колегами створили проєкт «Angel Milk», завданням якого є популяризація ідеї створення А2 продукції в Україні, генотипування корів, молоковмісних продуктів, дитячого та спортивного харчування, а також відокремлення корів та молока з різними генетичними ознаками.

«За час існування нашого проєкту було розроблено, запатентовано та впроваджено у діагностику сучасний метод лабораторної діагностики генів ВРХ на наявність варіанту А1 або А2», — розповіла Тетяна Древицька.

Тому ще одним викликом для агровиробника може стати запровадження системи обов’язкового маркування молочної продукції на А1 та А2, подібно до того, як це зробили із органічним та безлактозним молоком, аби споживач мав повне уявлення про товар і його можливий вплив на власне здоров’я.

Анастасія Кирієнко, AgroPortal.ua