ДП «Умань Агро» має в обробітку більше 8000 га. На цих землях тут вирощують озиму пшеницю, ріпак, ячмінь, соняшник, кукурудзу, сою, сорго, а в цьому році почали вирощувати гірчицю і «трендовий» нині нут.
Зважаючи на збільшення вартості насіння, добрив та інших ресурсів, а також — орендної плати за землю, у ДП «Умань Агро» поставили за мету оптимізувати виробництво. Першим кроком до цього стало проведення масштабної комплексної агродіагностики 4 тис. га полів — половини з усіх земель, які обробляє компанія.
Відрегулювати норми
«Ми хотіли зробити агрохіманаліз для того, щоб знати, в якому стані наші ґрунти, яких елементів не вистачає, щоб більш ефективно використовувати саме ті добрива, які необхідні для вирощування наших культур», — розповідає головний агроном компанії «Умань Агро» Юрій Кравченко. Отримавши лабораторні результати аналізу, ми звернули увагу на те, що в наших ґрунтах не вистачає сірки. А саме цей елемент має дуже важливе значення для озимини. Також дані обстеження показали, що фосфору і калію у нас вдосталь, а значить, на цих добривах можна зекономити«.
Після проведення агродіагностики в ДП «Умань Агро» почали більше уваги звертати на норми добрив. Ті, що підкислюють ґрунт, почали закуповувати в менших кількостях та використовувати їх лише там, де це справді необхідно. «Ми відрегулювали норми внесення мінеральних добрив по різних полях відповідно до вмісту елементів живлення у ґрунті. Це довело, що у такому випадку можлива економія, яка не буде так суттєво впливати на кінцеві результати по врожайності», — зауважив Юрій Кравченко.
Висока урожайність за оптимальних витрат
Агродіагностика, яку було проведено на полях «Умань Агро», окрім традиційного набору дій — відбору проб ґрунту автоматизованим пробовідбірником, агрохімічного аналізу зразків та розробки картограм, включає ще й вивчення погодно-кліматичних факторів місцевості, визначення критичних факторів та природного потенціалу поля. Врахування усіх цих складових особливо важливе зараз, коли глобальні кліматичні зміни з кожним роком стають все більш відчутними. Такої ж думки дотримуються у ДП «Умань Агро».
«У 2017 році погодні фактори, звичайно, далися взнаки. Наш регіон потрапив під вплив шаленої спеки. Але при цьому ми отримали значно кращі показники врожайності, аніж у багатьох інших наших колег — якщо вони отримували 38-50 ц/га кукурудзи, то у нас — майже 70. Усі агротехнологічні заходи ми проводили відповідно до результатів агродіагностики поля. Все робилося для того, щоб отримати найбільшу урожайність за оптимальних витрат. І нам це вдалося», — коментує Юрій Кравченко.
Економія понад 20%
Звичайно, проведення агрохімічного аналізу ґрунту потребує певних витрат. Проте, як показує досвід — витрати ці виправдані. «Ми підраховували економічну ефективність агродіагностики поля, порівнюючи витрати та прибутки з минулими роками, коли удобрення вносились по середній нормі на культуру, незалежно від даних поля. Зараз ми поєднуємо потребу культури з даними вмісту поживних речовин у ґрунті й додаємо лише те, чого не вистачає. Це дозволяє отримати максимальну врожайність при оптимальних витратах», — розповідає головний агроном ДП «Умань Агро».
Підрахунки показали, що після агродіагностики на внесенні добрив ми почали економити більше 20%. Ціна на агродіагностику була вищою, аніж на традиційний аналіз ґрунту. Але отриманим результатом ми абсолютно задоволені й плануємо продовжити агродіагностику решти полів».
Однак на цьому в ДП «Умань Агро» не зупиняються і випробовують різні способи для підвищення рентабельності рослинництва. Так, минулого року тут застосували діагностику азотного живлення по вегетації озимих культур. Для цього спочатку виділили зони за індексом NDVI. Це дозволило точно визначити однорідні ділянки за станом і розвитком рослин, розробити маршрути та провести відбір зразків ґрунту для аналізу. На основі отриманих даних були надані рекомендації для підживлення.
«Перший раз ми вносили азотні добрива по озимині, а другого підживлення на третині полів взагалі не робили, адже результати аналізу показали, що азоту там вистачало. Ми ризикнули піти за рекомендаціями і в результаті отримали врожаю навіть більше, аніж там, де робили підживлення».
Досвід ДП «Умань Агро» підтверджує: щоб зробити підприємство сучасним, а виробництво — рентабельним, достатньо просто змінити підхід до землеробства. І результат — не забариться.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

СТОВ «Агроко» (Черкаська обл.) розпочало будівництво нового корівника на 800 голів із системою крос-вентиляції.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

Постачання зернових, зернобобових супроводжуються чіткими характеристиками за сформованими та поставленими партіями. Це є необхідним для усіх видів зерна незалежно від напрямів використання — для продовольчих, кормових або технічних цілей.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині використовують супутниковий моніторинг та цифрові методи діагностики стану рослин, ґрунту. Вже цього року під час збирання врожаю у господарстві застосовуватимуть систему визначення якісних показників зерна безпосередньо в полі.

Дослідники з Університету Сан-Паулу (USP) у Бразилії розробили електрохімічний датчик на основі крафт-паперу, який може виявляти сліди пестицидів у фруктах і овочах у режимі реального часу під час під'єднання до електронного пристрою.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.