«Особливо аграрій був вражений тим, що виявив наступне: реальні площі, які обробляє, насправді на 10-15% менші, ніж вказано в офіційних паперах. Господарство одразу переглянуло усі свої норми внесень», — розповідає ІТ-спеціаліст.
Олександр Щеглов з Сєверодонецька спочатку займався виключно встановленням систем моніторингу на автотранспорт, контролем витрат палива. З початком війни побачив, як багато фірм Луганщини опинилися в критичному стані через втрату звичного російського напрямку перевезень.
«Скажу чесно: думав, вже не отямляться від шоку, — зізнається Олександр. — Але, особливо останній рік, спостерігаю, як усі пожвавилися. Якщо раніше були пригнічені, збиралися згортатися, то тепер вже навіть купують нові одиниці техніки. Переорієнтовують маршрути. Нещодавно один із клієнтів три своїх машини відправив на Польщу, оформив належні за стандартом документи, задоволений. Ще два маршрути готує».
Але найбільше вразили власника фірми «GPS моніторинг» аграрії.
«Це однозначно дуже розумні, універсальні люди, готові діяти у непередбачуваних обставинах, — говорить Олександр Щеглов. — У них багато проблем, в тому числі з кадрами, бо старші майстри мали справу зовсім з іншою технікою. Та багато хто вже орієнтуються на нові машини, мають в господарствах багато спеціалізованої техніки, хочуть оптимізації. Село стає цікавішим для молодих. І там є багато роботи для нас».
Основними своїми клієнтами Щеглов вважає невеликі фермерські господарства та середні підприємства. «З 10-20 одиницями техніки і господарями, які самі приймають рішення», — уточнює Олександр. Визнає: серед працівників зустрічається саботаж, прискіпливий контроль не для усіх звичний, доводиться переломлювати стереотипи.
«Налагоджуємо роботу і з деякими холдингами, — додає підприємець. — Там системи моніторингу і контролю зазвичай установили вже централізовано. А от підтримка не завжди є. Викликати спеціаліста-сервісника — ціла проблема. Тому працюють зі мною, бо я тут, під боком».
Олександр Щеглов впевнений, що ринок для ІТ-компаній, зокрема в його Луганській області, залишається відкритим і величезним.
Яким IT рішенням і чому Ви віддаєте перевагу у себе на підприємстві — діліться досвідом в коментарях.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Штучний інтелект дедалі частіше стає сполучною ланкою між збором даних і ухваленням рішень у тваринництві. Якщо протягом останнього десятиліття фермери активно інвестували в сенсори, програмне забезпечення для управління господарствами та автоматизовані системи, то сьогодні головним завданням стає ефективне використання накопиченої інформації.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Країнам Близького Сходу до вподоби інноваційні рішення в продуктах харчування, а от у Європі є більш консервативні країни, де споживачі обирають те, до чого звикли, тому просувати інновації на цьому ринку значно складніше.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.