Пробуємо ці смачні огірки просто з гілки (хімії господиня принципово не використовує, зробивши ставку виключно на здорову їжу) і намагаємось дізнатися про секрети успіху.
Агромаркетолог за освітою, Жанна Мирошниченко знає про труднощі овочевого ринку. Він останніми роками надзвичайно заповнений через втрату збуту в Росію. «Херсонська, кам’янська, запорізька продукція, яку раніше експортували, циркулює нашим регіональним ринком, відповідно, утримуючи ціни низькими. 80% овочів на ринках Полтави — привозні. Тому змушені максимально працювати на зниження собівартості», — ділиться фермер.
Зокрема, ефективності вирощуванню додає точність подачі води під кожну рослинку завдяки системі крапельного зрошення. При цьому досягається від 50 до 70% економії води порівняно із поливом зі шлангу.
По-друге, Жанна Мирошниченко, яка остерігається ризиків, вирощує саме найуживанішу продукцію, на яку завжди є попит: огірки, помідори, перець. Найвигіднішими називає огірки. «Вони дають два обороти за сезон, менш вибагливі у догляді. З пошуком робітників на ферму традиційно великі проблеми», — визнає фермер.
Наступний крок до ефективності у господарстві Мирошниченко — перехід від традиційних теплиць до більш інтенсивних: «Мріємо про теплиці нового покоління — 4 метри заввишки, круглі, арочні. Будемо йти в ногу з часом».
Нові технології планують запроваджувати разом із голландськими партнерами, у яких багато років беруть насіннєвий матеріал. «Вони не тільки постачають насіння, але й консультують, забезпечують сервіс, — пояснює Жанна Мирошниченко. — Ми підрахували, що інвестиції у нові теплиці окупляться протягом року, якщо ми будемо ретельно дотримуватися технології. Наша ставка — на максимальне використання площ і відповідно — здешевлення виробництва. Більші обсяги дешевшої продукції дозволять протриматися, доки у наших покупців не підвищиться купівельна спроможність».

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Аграрії Полтавщини 2026 року засіяли 3,5 тис. га кавунів і динь. Це дозволило регіону посісти третє місце в Україні за площами вирощування баштанних культур.

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.