Юрій Гусєв: Сучасні освітні програми — обов’язковий крок для розвитку аграрного бізнесу

10 серпня 2020, 06:32 4386

Сьогодні Херсонщина — один із регіонів-лідерів агропромислового комплексу країни. Область претендує на статус томатної європейської столиці, а херсонські кавуни давно стали всеукраїнським брендом. Тут максимально спрямовують зусилля на розвиток зрошення і створюють комфортні умови для інвесторів. Та для реалізації подальших амбітних планів потрібне виховання нового покоління висококваліфікованих працівників агросфери. Про те, як реалізовуватиметься в регіоні агропромислова політика, розмовляли з головою Херсонської облдержадміністрації Юрієм Гусєвим.

Нещодавно в рамках круглого столу, присвяченого проєкту «Удосконалення магістерської програми з агрономії на півдні України», ініційованому УКАБ і ЄБРР, ви підкреслили високу особисту прихильність до цієї ініціативи і акцентували на підтримці програми з боку облдержадміністрації. З чим пов'язана така прихильність, в чому ви бачите перспективність? 

Юрій Гусєв: Сільське господарство є локомотивом економіки України, а Херсонщина — один із регіонів-лідерів агропромислового комплексу. Тож цілком логічно, що розробка сучасної освітньої програми підготовки кадрів необхідна нашому виробництву. Як ви знаєте, програма «Агрокебети» впроваджується на базі Херсонського державного аграрного університету. І з керівництвом закладу ми давно говорили про необхідність вдосконалення магістерських програм з агрономії, про виховання нового покоління висококваліфікованих працівників агросфери.

Та окрім освітніх закладів, у впроваджені даної ініціативи були зацікавлені й провідні агровиробники південного регіону, зокрема, компанія Agrofusion, яка також братиме участь у навчанні студентів. 

 

Які сильні та слабкі сторони агросектору Херсонщини? Які ресурси потрібні, щоб підвищити конкурентоспроможність цього сектору в області? 

Юрій Гусєв: Як я вже казав, ми є лідером аграрного виробництва. Наш Інститут зрошуваного землеробства НААН може похвалитися новими розробками науковців та продемонструвати понад 500 сортів і гібридів різних культур.

Валове виробництво сільськогосподарської продукції у 2019 році збільшилось на 250 млн грн (склало 11,5 млрд грн). Область посідає перше місце з виробництва овочевих та баштанних культур. Наші помідори, кавуни, рис — це всеукраїнські бренди. Тож питання експорту продукції, її просування на зовнішні ринки є для Херсонщини надважливим.

Крім того, Херсонська область має величезний інвестиційний потенціал в аграрній сфері. У нас унікальне географічне розташування і умови для вирощування сільськогосподарської продукції. Тож Херсонщина зацікавлена у залученні інвестиціи? та впровадженні сучасних технологій. І готова створювати максимально комфортні умови для інвесторів. Це принесе не лише бізнесову вигоду підприємцям, а й виведе область на принципово новий рівень.

Ми є томатною столицею України, а маємо всі можливості стати в цьому питанні європейською столицею. Але нам не вистачає переробних потужностей, і у сфері сільського господарства для нас, безумовно, пріоритетом є розвиток сільгосппереробки на противагу постачанню сировинної продукції. 

Які проєкти, пов’язані з розвитком аграрного сектору, зараз у роботі та в пріоритеті?  

Юрій Гусєв: Безумовно, це зрошення. Обласною державною адміністрацією розроблено пілотний проєкт «Об’єднання водокористувачів Херсонщини — інноваційне зрошення». Він передбачає розширення поливних земель регіону до 600 тис. га та впровадження нових способів зрошення. Це дасть можливість збільшити внутрішній валовий регіональний продукт на 6 млрд грн, врожайність зросте в 2-4 рази, 30 тисяч осіб отримають нові робочі місця, а це вже — надходження до бюджетів усіх рівнів. 

Наша мета — побудувати сучасний і легкокерований масив зрошення з ефективним використанням меліоративної системи і зменшенням енергоспоживання. 

 

Яким чином пандемія COVID-19 скоригувала плани?

Юрій Гусєв: Пандемія скоригувала плани в усьому світі. Через COVID-19 серйозно порушилися глобальні ланцюжки поставок продовольства, особливо що стосується Китаю. Що це означає для нас? В таких умовах багато країн світу усвідомило, що Україна — ідеальне місце для розміщення виробничих потужностей і та база, яка може стати гарантом продовольчих ланцюгів. Сьогодні на рівні міністерств йдеться про те, що Украі?на має не просто експортувати, а стати справжнім гарантом світовоі? продовольчоі? безпеки. І в контексті цього Херсонщина має величезні перспективи. Адже томатна паста, борошно, зерно, плодоовочева продукція — все це позиції, за якими ми є лідерами. 

Поділіться, будь ласка, вашими прогнозами щодо впливу легалізації ринку сільськогосподарської землі на агросектор Херсонщини.  

Юрій Гусєв: На сьогодні питання ринку землі є одним із актуальних не лише в агропромисловій сфері, а й в масштабах економіки регіону в цілому. 

Я неодноразово казав, що продаж землі — це не лише конституційне право людей розпоряджатись своїм майном, але і питання розвитку зрошення. Люди не хочуть інвестувати в це власні кошти, оскільки земля належить власникам паїв. А коли це буде власністю людини, вона усвідомлюватиме, що така інвестиція збільшить урожайність вдвічі. Те ж саме стосується і відтворення родючості ґрунтів. До того ж аграрії отримають можливість кредитування під заставу землі. 

Так, у суспільстві це не дуже популярна тема. Попри це я вважаю, що ринок землі для аграріїв може стати тим вектором, який остаточно сформує високоефективний агропромисловий комплекс області та гарантуватиме його розбудову навіть у кризові періоди. 

 

Повертаючись до програма «Агрокебети». На вашу думку, молодь Херсонщини цікавиться можливістю побудувати кар'єру в агросекторі? Що це дасть новому поколінню? 

Юрій Гусєв: Буду відвертим, дефіцит якісних кадрів дійсно існує. Особливо щодо виконання кваліфікованих робіт. На мою думку, це пов’язано з неправильним уявленням молоді про сільськогосподарську працю, з низьким рівнем знань про галузь. У сучасному динамічному світі молоді люди все більше обирають професії, де можна отримати миттєвий результат, де одним натисканням кнопки вирішується ряд задач. У цьому сенсі агросектор не відповідає рівню професійних амбіцій молоді. 

Але водночас останні дослідження агрокомпаній демонструють, що зарплати в сільському господарстві України зросли. І це має стати мотивуючим фактором для молодих спеціалістів. Тим паче, що на Херсонщині є такі сучасні компанії, бренди яких відомі вже навіть за межами України. 

Аби залучати у сектор молоді кадри, я вважаю доцільним знайомити молодь із цією сферою і формувати позитивний імідж галузі. Потрібно налагодити співпрацю підприємств і вишів. Власне, це ми і робимо, запроваджуючи та популяризуючи такі освітні програми, як «Агрокебети».


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua