Володимир Поліщук: Вірус АЧС невибагливий, йому «аби свиня»

26 вересня 2016, 07:00 4235

Не перший місяць тему АЧС мусолять як спеціалізовані, так і суспільно-політичні засоби масової інформації, а також політики і експерти, але більшість людей, все ще не розуміє, про що йде мова, коли чують про виявлення АЧС в тому чи іншому регіоні.

AgroPortal.ua попросив кандидата ветеринарних наук, доцента кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи Національного університету біоресурсів і природокористування України, національного консультанта ФАО — IT/GIS фахівеця, епізоотолога Володимира Поліщука розкласти все по поличкам.

Володимиру Володимировичу, якщо коротко і доступною мовою, що необхідно знати пересічному українцеві про Африканську чуму свиней (АЧС)?

Володимир Поліщук: Перед тим, як почати розмову про Африканську чуму свиней (Хворобу Монтгомері) чи скорочено АЧС — хотілось би згадати, той величезний обсяг роботи, який було зроблено в країні спільними зусиллями, після першого випадку АЧС в Запорізькій області у 2012 році. Сьогодення, було б набагато страшнішим, якби…

Вважаю, що кожен, хто мав, чи має відношення до цієї проблеми, знайде чим завершити цю думку.

Тому, продовжимо на позитивній ноті. Так, впродовж 2013-2015 рр., в рамках проекту технічної допомоги ФАО «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні», під керівництвом Міністерства аграрної політики і продовольства України та у тісній співпраці та координації між Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, на той час, а тепер Держпродспоживслужбою України, Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Асоціацією свинарів України, інститутом свинарства України та Національним університетом біоресурсів і природокористування України, надавалась технічна допомога лабораторіям, що беруть участь в ізоляції і дослідженні вірусу АЧС, здійснювалось і активно продовжується інформування населення про хворобу (публікації в ЗМІ, на вебсайтах, у соц.мережах, наочна агітація — листівки, брошури, плакати — «лише сліпий цього не бачить»), запроваджено постійні тренінги по зростанню обізнаності фахівців ветеринарної медицини про ризик АЧС і зменшення ризиків в Україні (симуляційні вправи для фахівців різних рівнів державної та відомчої служби ветеринарної медицини), близько 1000 ветеринарних лікарів успішно завершили курс дистанційного навчання «Стоп АЧС!».

В рамках цього ж проекту було створено цільовий (інформування фахівців ветеринарної медицини, власників свиней, свиногосподарств з різним рівнем біозахисту, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, особливості її розпізнання, профілактики і ліквідації в разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів), унікальний (на пострадянському просторі, як і в Європі аналогів цього ресурсу, ще немає), спеціалізований (акумульована доступна інформація по хворобі), багатомовний (понад 60 мов) інформаційний ресурс — «Африканська чума свиней», що частково вирішує проблему обізнаності населення про ризик АЧС та забезпечує підвищення оперативності та ефективності прийняття управлінських рішень, за рахунок використання сучасних інформаційних технологій та інструментарію геоінформаційних систем (ГІС), адже, актуалізацію даних цього модулю (карта спалахів хвороби в Україні) здійснює виключно компетентний орган країни — на основі рішень ДНПК.

Та все ж таки, що необхідно знати пересічному громадянину про Африканську чуму свиней?

Володимир Поліщук: Боюсь, що важко щось додати до інформації опублікованої на сторінках означеного вище ресурсу, та якщо коротко — то пересічний громадянин має знати, що Африканська чума свиней — це інфекційна хвороба виключно свиней, якою не хворіють люди, оскільки збудник видоспецифічний, тобто небезпечний лише для свиней. Людині — збудник цієї хвороби шкоди не завдасть, навіть, якщо вона споживатиме продукцію отриману від зараженої тварини. Однак, людина, як і предмети та об’єкти зовнішнього середовища, що мали опосередкований чи безпосередній контакт із зараженою чи хворою твариною або ж продукцією свинарства — становлять страшенну небезпеку для здорових свиней, оскільки це зумовить їх подальше захворювання та загибель.

Що мають знати власники тварин про АЧС загалом і для запобігання АЧС на підприємствах зокрема?

Володимир Поліщук: По-перше — вони мають розуміти ступінь загрози у випадку занесення вірусу на їх територію. Наслідки цього — катастрофічні, оскільки хвороба невиліковна і всі тварини, що заразились загинуть. Окрім цього, всі свині, що перебувають в радіусі 3 км від епізоотичного вогнища (місця спалаху хвороби), відповідно до чинного законодавства України будуть знищені в обов’язковому порядку. І це, єдиний шлях не допустити її поширення та мінімізувати збитки інших власників свиней.

По-друге — вони мають розуміти, що «біду» — або запускають, або заносять в господарство. Домашні свині можуть заразитись при безпосередньому «ніс — до носу чи бік до боку» контакті із хворими чи зараженими (тваринами, які ще не мають клінічних ознак хвороби — «інкубаційний період» та вірус уже виділяють) дикими чи домашніми свинями.           

По-третє — вони мають розуміти, що рахувати гроші, як і рятувати майно, у першу чергу, має сам власник, а тоді вже фахівці, держава, страхові компанії та фонди тощо.

Дотримання правил біологічної безпеки — є основою благополучного бізнесу. Унеможливлення проникнення збудника із зовні завдяки надійній загорожі, запровадженню спеціального пропускного режиму і ще, цілий ряд факторів, якраз і запобігає занесенню та проникненню патогена в господарство та виникненню захворювання у свиней. Адже, чим більше підприємство, тим вищий ступінь ризику і більші потенційні збитки.

Чи може АЧС потрапити на ферму через заражене зерно чи це виключено?

Володимир Поліщук:  Так, звичайно, може. Усі три слова — не відкидають цю можливість. Усе, що було в контакті — становить небезпеку.

Загалом, що таке правила біологічної безпеки?

Володимир Поліщук:  Що це таке й основні вимоги відомі, деталі — на сайті, про який вже я говорив. І «загалом» тут не підходить, оскільки потрібно врахувати специфіку, тобто, необхідна кваліфікована фахова оцінка кожного об’єкта зокрема. Особливостей, у кожному випадку, як і факторів впливу — занадто багато і оцінці ризиків, як і їх запобіганню — навчають. І називаються такі люди — фахівці ветеринарної медицини. Порада власникам тварин — для отримання кваліфікованої допомоги чи поради звертатись все ж таки до фахівця.

Як розпізнати хворобу, на що мають звернути увагу на фермі, щоб бити на сполох?

Володимир Поліщук: Лікар ветеринарної медицини — на відміну від власника тварини витрачає 5-7 кращих років свого життя на те, щоб осягнути «ази» діагностики і потім все життя вчиться розпізнавати хвороби — одну від іншої. А, запитання звучить так, ніби я знаю, як навчити цьому ремеслу ще й власника тварини, який ще й не починав навчання. Та, будь-яка підозріла, з точки зору власника, поведінка тварини потребує втручання фахівця. Інакше, це породжує інтернет власника інтернет ферми. (Інтернет воїни, лікарі, кухарі, будівельники тощо — вже є. Це, особи, що роблять судження на основі прочитаної в інтернеті публікації про галузь, науку чи сферу діяльності).

Як має проходити діагностика?

Володимир Поліщук: Це знають фахівці. Методи валідовано. Послідовність процедур унормовано.

Не дай Бог на ферму таки прийшла АЧС, які дії аграрія: повністю знищуються усе поголів’я/чи певна частка/яким чином?

Володимир Поліщук: Дії аграрія доречні — коли «вона» ще не прийшла, бо коли власник «допустить» чи «запустить» хворобу, то діятиме закон (Інструкція щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней). Раджу ознайомитись усім власникам свиней, ще «до того».

Через який період ферма може поновити свою роботу і що для цього потрібно зробити, можливо, дозвільні документи якісь будуть потрібні?

Володимир Поліщук: Про це власнику сповістить Державна надзвичайна протиепізоотична комісія, рішення якої є обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, громадянами. Ініціатива з боку власника, в даному випадку — безрезультатна. (Народна приказка: «біда сама не ходить» не пускайте меншу то й більша не зайде).

У зоні ризику більше великі господарства чи малі, чи розмір не має значення, АЧС не вибирає?

Володимир Поліщук: Вірус — не вибагливий, йому «аби свиня». А, щодо ризику — то, більша ферма — більші збитки. Із під удару (по законодавству) виведені лише фіз.особи, що утримують свиней. Лише їх збиток компенсують у випадку застосування примусових заходів.

Недавно у ЗМІ прокотилася інформація, що «малі господарства знищують великі», не дотримуючись правил біобезпеки, сприяючи цим поширенню хвороби. Чи погоджуєтеся Ви з цим?

Володимир Поліщук: Тут важко дати однозначну відповідь, оскільки не коректне саме запитання. Не господарства чи свині є злом. Тут скоріше психолог потрібен. Я не вмію оцінювати мотивацію людей, а тут на мою думку — саме цей компонент домінує.

Загалом яким має бути алгоритм протидії розповсюдження АЧС по країні?

Володимир Поліщук: Загалом — таким же, як в світі. Якщо комусь уже вдалося, а це так, то навіщо витрачати час і ресурс задля винаходу того ж алгоритму? Економте, запозичуючи найкраще, тим більше, якщо його не ховають…

Як вважаєте, розповсюдження АЧС є загрозою закриття зовнішніх ринків для України не лише у розрізі експорту свинини, живих свиней, але й інших товарів тваринного/рослинного походження?

Володимир Поліщук: Знову ж таки, це не мій профіль, щоб публічно висловлювати особисте судження з цього досить не простого запитання. Моєї компетентності тут явно недостатньо. Та зважаючи на вірогідність якихось обмежень, тим паче для країни, думаю в першу чергу варто було б звернутись до тих, хто зможе порахувати ступінь загрози та ймовірну вартість таких обмежень.

Сподіваюсь, що хоч певною мірою задовольнив «інформаційний голод» громадян у відношенні АЧС. Тож, дякую за увагу.

Дякую і Вам.


Наталія Бортник, AgroPortal.ua