В Епіцентрі подій: українські аграрії протиставляють змінам клімату інновації та сучасну техніку

До оновлення та поповнення парку техніки аграрії підходять дуже виважено, розуміючи, що від цього напряму залежить результат їхньої роботи — отримання високого якісного врожаю.

Якими критеріями користуються сільськогосподарські виробники при виборі тракторів, комбайнів, сівалок чи ґрунтообробної техніки, як ставляться до технологій майбутнього та скільки витрачають на новинки, AgroPortal.ua розповіли керівник аграрного напряму «Епіцентр К» Василь Мороз та заступник керівника департаменту з аграрних питань, директор з виробництва «Епіцентр Агро» Богдан Черемха.

На AGRITECHNICA 2019, яка нещодавно завершилась в Ганновері, було представлено безліч новинок сільгосптехніки. «Епіцентр К» відправила делегацію з 33 осіб на міжнародну виставку. Чи придивилися щось для себе, і що вас спонукає відвідувати такі заходи?

Василь Мороз: Група «Епіцентр К» відкрита до інновацій і готова інвестувати в них чималі кошти. За три роки в сільське господарство разом із елеваторами ми спрямували 6 млрд грн. У тому числі, близько 1 млрд грн склали інвестиції у сільськогосподарську техніку.

На подібних заходах ми шукаємо рішення, що дозволяють отримувати максимальну ефективність сільськогосподарського виробництва та вирішують задачі, з якими стикаємося у повсякденній діяльності.

У 2017 р. ми вперше на виставці в Ганновері одночасно закупили 19 колісних тракторів (340 к.с.), 2 гусеничних трактори (600 к.с.), 17 самохідних обприскувачів та 8 сівалок. Цього року також маємо неабиякі плани, і вже провели перемовини з провідними виробниками техніки щодо співпраці.

З якими компаніями домовляєтеся і про що саме?

Василь Мороз: Найважливіші питання для нас — це обробіток ґрунту, посів та догляд за посівами. Тільки-но завершили переговори з компанією Claas, говорили про забезпечення комбайнами. Сьогодні ми використовуємо переважно орендовані комбайни, власних приблизно 25-30%, і ті дісталися разом із придбаними компаніями.

Плануємо закупити LEXION 7700 — 520-сильні комбайни барабанно-роторного типу. Вони найкраще зарекомендували себе на обмолоті кукурудзи, якої ми збираємо чимало — на рівні 0,5 млн т — і збиратимемо ще більше.

По тракторам ведемо перемовини з АБА «Астра». Плануємо закуповувати трактори Fendt за програмою trade-in. Старі агрегати вже відпрацювали в нас по 8 тис. мотогодин. Тому домовляємося, щоб їх у нас викупили і поставили нові.

Також поповнимо парк сівалок та ґрунтообробної техніки агрегатами Horsch. Хочемо відвідати їхній завод в Німеччині й закупити декілька десятків машин. З цією технікою працюємо вже третій рік поспіль: придбали понад 18 сучасних сівалок.

У Horsch одні з найкращих агрегатів, які зарекомендували себе в Україні. Враховуючи, що 70-80% у структурі посіву складає кукурудза і соняшник, наразі придивляємося до сівалок Horsch Maestro.

Окрім того, домовляємося про купівлю машин для догляду за культурами, обприскувачів.

Загалом на виставці в Ганновері представлено безліч техніки. Деяка, можливо, буде використовуватися лише за 5-10 років. Це безпілотні машини, агрегати для малооб’ємного внесення препаратів тощо.

Якою технікою користуєтесь зараз?

Василь Мороз: Ми обрали для себе 4-5 надійних європейських та американських виробників, які запропонували найкращі рішення у своєму сегменті.

Маємо трактори Case та Fendt потужністю від 360 к.с., сівалки Horsch тощо.

Тобто, ваш парк уже насичений потужною високоефективною технікою. Що це вам дає?

Василь Мороз: Дійсно, ми інвестуємо дуже великі кошти у розвиток. І вони себе окупають. За два останні роки ми виробили сільськогосподарської продукції майже на 10 млрд грн. Наразі «Епіцентр Агро» є одним із лідерів з урожайності вирощуваних культур.

Зазначу, що досягти високого результату в умовах постійної зміни клімату дуже важко. Але завдяки застосуванню новітніх технологій, ефективних знарядь виробництва та знанням і досвіду висококваліфікованих фахівців нам це вдається.

А як щодо суперінновацій? Приміром, John Deere разом із Volocopter представили на AGRITECHNICA дрон діаметром майже 10 м для внесення пестицидів. Чи є місце у вашій компанії для подібних рішень?

Василь Мороз: На AGRITECHNICA представлено чимало технологій, які у практичному розрізі поки ще не на часі.

Деякі з них знайдуть своє застосування у перспективі найближчого десятиліття. Зокрема, технології для внесення хімічних препаратів без участі людини. Сподіваюсь, що це в деякій мірі допоможе подолати дефіцит кадрів, адже молодь не хоче працювати з технікою, побоюючись негативного впливу агрохімікатів на своє здоров’я.

Щодо дронів, то «Епіцентр Агро» традиційно використовує їх для обстеження полів, програмування врожайності, моніторингу посівів тощо.

Починаючи від перших сходів і до збору врожаю — сьогодні фактично все ми моніторимо безпілотними засобами. Загалом маємо їх 8 штук — по 2 на кожен кластер. Цього достатньо, щоб охопити 120 тис. га земельного банку.

Фактично безпілотники вже зараз є робочим інструментом агронома і елементом технології вирощування. Вони скорочують період отримання інформації, прийняття рішень, і в кінцевому результаті ми виграємо час. А саме час — основний ресурс у аграрному бізнесі.

Розкажіть, будь ласка, які критерії для вас є визначальними у виборі техніки.

Василь Мороз: Ми підбираємо техніку під конкретні потреби. Спочатку купуємо одиницю для тестування на дослідних ділянках і лише потім приймаємо рішення про придбання більшої кількості. Новинка, яка не пройшла практичного випробування, нас не цікавить.

На мій погляд, добра техніка та, яку не потрібно постійно ремонтувати і обслуговувати. Якщо ти розробив унікальну машину, і вона щодня потребує якогось догляду, на практиці такий агрегат довго не використовується.

Ще один важливий фактор — продуктивність та якість виконання робіт. Коли ми обираємо сівалки, прагнемо, щоб агрегат мав високу продуктивність, гарну якість посіву і низькі витратні показники. Приміром, якщо сівалка за добу сіятиме 200-250 га, ми зможемо провести посівну за 10-12 днів, вкладемося в оптимальні терміни висіву і закладемо фундамент для отримання високого врожаю.

Де і як проводите випробування нової техніки?

Богдан Черемха: Цим займається науково-дослідний сектор, який створений в компанії. «Епіцентр Агро» має сітку дослідних полів, де тестуємо всі новинки.

У 20-30% випадків технологічні рекомендації, які надають зарубіжні компанії з точки зору норм, термінів, не дають тої ж ефективності в наших ґрунтово-кліматичних умовах.

Навіть ґрунтообробні агрегати, які розроблені та випробовувалися в інших країнах з дещо відмінними ґрунтово-кліматичними умовами, з точки зору підготовки посівного ложа, створення надпосівного ложа, не завжди підходять для наших природних умов. Тому ми дуже ретельно вивчаємо і ґрунтообробну, і посівну техніку, і техніку для захисту посівів.

У 2019 році площа дослідного полігону тільки під дві культури — соняшник та кукурудзу — склала 120 га. На них ми випробовували нові агрегати та гібриди, системи живлення та захисту рослин.

Розкажіть, що саме тестуєте та які результати цих випробувань?

Богдан Черемха: Сьогодні ми переходимо на локальне внесення мінеральних добрив. Подібні точні технології у структурі посівів зараз займають 60%. Це забезпечує економію фінансових ресурсів та більш ефективне використання кореневою системою рослин елементів живлення, необхідних для їхнього розвитку. Зокрема, локальність дозволяє зменшити дозу внесення на 30-40% при збереженні тієї ж ефективності.

Інший момент — переходимо від внесення сухих добрив під час посіву до комплексних рідких поживних речовин. Через зміну клімату аграрії стикаються з дефіцитом вологи у ґрунті, отже сухі добрива не спрацьовують. Натомість рідка форма стає більш ефективною.

Практично всі посівні комплекси, які ми закупили у компанії Horsch, зараз переобладнуємо на внесення рідких стартових добрив під час посіву. Ми тестували це у «Вінницькій аграрно-промисловій групі» на 50% озимої пшениці та 60% кукурудзи і отримали чудовий результат.

На цій виставці ми обговорили з паном Міхаелем Хоршем можливість внесення змін у конструкцію їхніх сівалок, щоб надалі отримувати готову техніку під наші потреби.

Що ще вдалося виявити на дослідних полігонах?

Богдан Черемха: Інша проблема стосується все тих же ґрунтово-кліматичних умов. Є чудові комплекси суцільного висіву, які використовуємо на озимому ріпаку, озимій пшениці та ячмені, проте часто насіння попадає в сухий ґрунт, і наявні прикочуючі органи цих агрегатів не здатні сповна створити умови для дружного стартового проростання насіння, активного розвитку кореневої системи в озимих культур на момент весняного відновлення вегетації.

Так, вони чудово спрацьовують в умовах достатнього зволоження. Але у нашому регіоні доводиться після посіву проводити додаткові технологічні операції, як-от прикотковування. Так ми отримуємо дружне проростання, щільне ложе і добру густоту.

Наприклад, цього року за рахунок додаткової операції урожайність пшениці зросла на 4-6 ц/га. Але варто розуміти, що це додаткові витрати, і ліпшим варіантом було б змінити конструкцію посівних машин.

Що плануєте протестувати у найближчий час?

Богдан Черемха: Рішення, які стосуються основного та передпосівного обробітку ґрунту. Після збору кукурудзи чи соняшнику на полях лишається багато пожнивних решток. Після кукурудзи — майже 10-12 т/га, соняшнику — 5-6 т/га.

Насправді ця маса є органічним продуктом, але щоб правильно повернути її в ґрунт, потрібні потужні агрегати типу дискової борони Horsch Joker, Terra Disk. Якраз зараз збираємося її протестувати. Розраховуємо, що такі агрегати допоможуть заробити пожнивні рештки на глибину 10-12 см, добре перемішають із землею листостеблову масу, і в поєднанні з внесенням деструктора та необхідної дози азотних стартових добрив ця маса ефективно розкладатиметься.

Це дасть змогу повернути в ґрунт 45-55 кг калію, не витягуючи вологу з верхніх шарів, як це відбувається, наприклад, при неглибокому обробітку ґрунту.

Розкажіть, який бюджет плануєте цього року спрямувати на закупку нової техніки?

Василь Мороз: Думаю, декілька десятків мільйонів доларів.

Зараз вирішуємо, чому надаватимемо більший пріоритет — тракторам чи сівалкам. Наприклад, нас цікавлять 600-сильні трактори Case. На наступний рік плануємо придбати три таких. І точно купимо 5 сівалок Horsh.

Але, звичайно ж, плани можуть коригуватися, адже ведуться роботи з розширення земельного банку.

Ваша компанія готова працювати з вітчизняними виробниками техніки, чи віддаєте перевагу виключно іноземній?

Василь Мороз: Звісно, готові. Ми вже три роки працюємо з «Заводом Кобзаренка», придбали у них 22 універсальні перевантажувачі та продовжуватимемо співпрацю. Зокрема, завод має технологічні новинки по щепі, які для нас особливо цікаві.

Справа в тому, що в Україні повсюдно є проблема, коли окремі паї позаростали чагарниками та деревами. За них платиться орендна плата, але обробляти таку землю неможливо. Це хвилює і орендаря, і орендодавця, власника паю.

«Завод Кобзаренка» розробив машини, які легко викорчовують зарості та дерева діаметром до 60 см і в автоматичному режимі подають на подрібнення на щепу. За день одна така машина виготовляє до 100 куб. м подрібненої деревини. Це відновлюваний ресурс енергії, яку ми зможемо використовувати замість газу.

Також «Завод Кобзаренка» має напрацювання сушарок на щепі. Можливо, в наступному сезоні придбаємо таку на наш Закупянський елеватор. Це дасть змогу сушити до 1000 т зерна на добу.

До речі, чи будете ще чимось дообладнувати чи розширювати елеватори?

Василь Мороз: Так, у перспективі найближчих двох років плануємо збільшити до 2 млн т потужності одночасного зберігання зерна.

Дякую за цікаву розмову!

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua