Світлана Каленська: В агрономії немає шаблонів — це творчість

Редакція AgroPortal.ua поспілкувалася із завідувачем кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) України, доктором сільськогосподарських наук, професором, членом-кореспондентом НААН, заслуженим діячем науки і техніки Світланою Каленською про стан польових робіт, професію агронома та специфіку його роботи.

Цього року посівна в країні розпочалася на місяць раніше, відповідно агрономи змістили дати проведення технологічних операцій. Наскільки допустимі такі зміни?

Світлана Каленська: Ранній перехід температурної межі біологічно активних температур для озимих і ранніх зернових культур ще не свідчить про початок активних польових робіт, зокрема сівби. Для цього потрібно бути впевненим у багатьох показниках: температурі ґрунту на глибині заробки насіння, ймовірності уникнення пізніх приморозків — ризику втрати сходів, наборі необхідної для розвитку рослин суми теплових одиниць і ефективних температур. Працюючи зі студентами, ми завжди наголошуємо на тому, що агрономія — це творча і в той самий час дуже прикладна спеціальність — тут не може бути шаблонів. А це означає, що неможливо лише виконувати технологічні операції згідно технологічної карти, адже тоді ми не досягнемо поставленої мети. Агроном повинен бачити поле та культури, які на ньому ростуть, і лише тоді приймати рішення щодо необхідності проведення технологічної операції й часу її проведення.

Своїх студентів ми намагаємося привчити працювати за міжнародною шкалою BBCH, яка використовується для визначення стадій фенологічного розвитку рослин. Всі культури в своєму розвитку проходять 100 мікростадій. В зв’язку з цим, якщо ми працюємо з ярими культурами, то кожна мікростадія — це 1-2 дні тривалості. Основа кожної технології — це технологічна дисципліна. І якщо підживлення рослин необхідно провести на 28-30-й мікростадії, то є лише 2-3 дні для того, щоб виконати дану технологічну операцію. Розширювати часовий інтервал не варто — адже технологічна операція спрямована на реалізацію потенціалу рослини через певні складові урожайності, які формуються на певній мікростадії.

Застосування будь-якого препарату — це стрес для рослини, тому їх потрібно застосовувати тоді, коли рослина цього потребує. І зрозуміло, що дотримуватися цих норм простіше фермеру, в якого менші площі, ніж агрохолдингам, у яких вони більші, і технічно важко вписатися в часовий діапазон. Але приємно, що великі підприємства відповідально підходять до цього питання і намагаються виконувати всі технологічні операції відповідно до норм і, якщо це потрібно, у більш стислі терміни.

Це зміна клімату так впливає на зміщення цих термінів?

Світлана Каленська: Ці 100 мікростадій як були, так і залишаються. Рослина розвивається відповідно до суми накопичених температур, і якщо для проходження певної мікростадії їй потрібно 40 теплових одиниць, то за певних погодних умов ці теплові одиниці можна набрати і за 2 дні, а можна і за 10 днів. Все залежить від конкретних погодних умов, і тому агрономи повинні бути дуже уважними.

Цього року компанії дійсно вийшли раніше в поле, але це лише у порівнянні з минулим сезоном. Бо у минулому році, як ми пам’ятаємо, сніг лежав практично до середини квітня, а коли він зійшов, то ми відразу увійшли в літо — температура піднялася вище 20°С. У зв’язку з цим багато господарств відмовилися від сівби ярих ранніх культур. А в цьому році ніби і рання весна, але вона не рання, бо був затяжний період переходу до біологічно активних температур. Для озимих культур — це дуже сприятливі умови для закладки колосу, бо зараз якраз йде його диференціація, і чим довший буде затяжний період, тим кращий буде урожай.

Все частіше агрохолдинги звертаються за допомогою до штучного інтелекту. Як ви гадаєте, чи може техніка замінити людину в полі?

Світлана Каленська: Не секрет, що багато іноземних компаній звертають увагу на Україну саме через можливість впроваджувати тут різні програми, які дозволяють діагностувати стан посівів. І це логічно, адже ми маємо великі площі, і такі технології полегшують роботу. Агроном не завжди може якісно оцінити те, що відбувається в різних частинах поля, а за допомогою техніки можна визначити проблемні місця, і вже за готовими даними робити висновки. Але будь-яка програма створена за певними алгоритмами та підходами. Вони всі працюють за такими показниками як відбиття світла від посівів, вміст хлорофілу в рослині тощо.

Нам відомо, що агрохолдинг Agricom Group впроваджує ізраїльську програму Taranis. Вона дійсно є ефективною в господарстві, з її допомогою можна вирішити багато питань щодо діагностики стану посівів польових культур, точково визначити проблемні місця на полі та на окремо взятій рослині, які виводяться на екран червоним забарвленням, і тут важливо, щоб саме фахівець — агроном — міг чітко діагностувати проблему в полі: хвороби, післядія пестицидів, неякісне внесення пестицидів і добрив тощо. Тому важливим є поєднання штучного інтелекту та досвіду агронома.

І тут виникає запитання: де знайти хорошого агронома, адже роботодавці в один голос говорять, що їх просто не вистачає. Можливо, професія втратила свій престиж?

Світлана Каленська: Дійсно, були періоди, коли такі спеціальності як агрономія чи зооінженерія не мали високого рейтингу серед абітурієнтів. Але в останні роки на агрономію йдуть свідомі та мотивовані студенти. В минулому році 88% випускників нашого факультету пішли працювати за спеціальністю. У нас зараз виникає інша проблема: студенти вже після 3-го курсу масово працевлаштовуються саме за спеціальністю і навчаються далі за індивідуальним графіком. Університет, звичайно, йде їм назустріч, бо розуміємо, що навчаючись на виробництві, вони здобудуть більше практичних навиків, ніж в аудиторії. А от останнім часом ми спостерігаємо тенденцію щодо вступу в аспірантуру — вступають, звичайно, на заочну або вечірню форму навчання уже ті, хто працює на виробництві й розглядає навчання як наступний крок у підвищенні свого рівня знань. Тому говорити, що студенти не мотивовані, а професія — непрестижна, не варто.

Робота агронома передбачає життя в селі, і багато молодих спеціалістів «втікають» звідти, не пропрацювавши і року, через відсутність необхідної інфраструктури. Як вирішувати цю проблему?

Світлана Каленська: Україна вже наближається до європейських тенденцій жити за містом, подалі від шуму та вихлопних газів. До того ж, умови роботи в сучасних агропідприємствах, техніка і технології значно відрізняються від тих, що були раніше. І у молодого фахівця має бути достатньо знань та навиків для того, щоб вміти користуватися сучасною технікою і технологіями. Щодо проживання, то людина здатна створити всі необхідні та комфортні для себе умови. Тим паче, що зарплата в агрономів інколи значно вища, ніж у містах. І у нас дуже багато прикладів молодих людей, які працюють та живуть у селі, отримуючи при цьому колосальне задоволення.

У гендерному співвідношенні кого більше на курсі агрономії: хлопців чи дівчат?

Світлана Каленська: Однозначно хлопців більше, але з кожним роком збільшується і кількість дівчат. В середньому хлопців 60-80%, а дівчат — 20-40%.

Як відбувається пошук роботи для випускників?

Світлана Каленська: Для того щоб працевлаштувати студента, має бути тісна співпраця з виробництвом. Ми відправляємо студентів на практику на аграрні підприємства, і якщо вони себе там добре проявляють, то їх з радістю після закінчення навчання беруть на роботу. Наприклад, такі компанії як ІМК, «Кернел», «Астра» та інші проводять конкурсні відбори студентів на проходження практики, яка, до речі, і оплачується. Euralis та Syngenta організовують школи, де викладається теоретичний курс, а потім кращих студентів із програми беруть на практику. А багато студентів приїжджають на навчання, вже знаючи, що вони продовжать батьківську справу на землі.

В НУБіП України на базі факультету аграрного менеджменту стартуватиме нова магістерська програма «Агрокебети». Як ви ставитеся до такої ініціативи, адже ви також готуєте в певній мірі польових командирів?

Світлана Каленська: Досить часто ми чуємо багато нарікань від бізнесу, що не так потрібно готувати агрономів, не тому їх навчати. І саме зараз ми бачимо зустрічні кроки на допомогу і точки дотику інтересів, адже розуміємо, що без підтримки бізнесу неможливо підготувати висококваліфікованого спеціаліста — в університетах не встигають динамічно оновлювати технічну базу, яку мають компанії на своїх виробництвах. Основна мета даної магістерської програми — підготовка сучасного управлінця, менеджера, який володіє комплексом знань і навиків і вміє самостійно приймати рішення на рівні господарства.

Як правило, в університетах готуємо вузькоспеціалізованих фахівців, зокрема агрономів. Але нині агроном, приїжджаючи в господарство, відповідає повністю за технологічний цикл вирощування сільськогосподарських культур, а це передбачає і уміння налаштування «космічної» техніки, і прийняття рішень в якості менеджера, економіста і, власне, знання агронома. Однозначно, новий проект «Агрокебети» — це впевнений крок у підготовці сучасного спеціаліста та розвитку освітніх програм.

Але не лише студентам не вистачає практичних умінь, викладачі також відірвані від виробництва.

Світлана Каленська: Якщо взяти чисто формально, то викладач раз в п’ять років має підвищувати свою кваліфікацію, проте, зважаючи на сучасний рівень технічнологічного прогресу, викладачі повинні постійно бути на виробництві. Кафедра рослинництва НУБіП постійно бере участь у виставках, конференціях, закладаємо польові досліди, беремо участь у міжнародних конкурсах та проектах, маємо тісний контакт з виробництвом. Бо ми розуміємо, що маємо вловити ті тенденції, якими зараз усі користуються, щоб залишатися на плаву.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua