Спотовий ринок та можливий дефіцит окремих продуктів. Що чекає ринок ЗЗР наступного сезону

Сергіє, ми завжди запитуємо, як ви оцінюєте сезон. Цього року складно прийшлось усім, і труднощі у нас ще попереду. Все ж, які були очікування взимку? Які мали вже з початком повномасштабної війни? І з яким результатом опинились зараз? 

Сергій Борисов: До початку сезону ми готувались дуже ретельно і почали підготовчі роботи на 3-4 місяці раніше, ніж це робили зазвичай. Вдалося зробити заздалегідь закупівлі ЗЗР та провести попередньо перемовини з сільгоспвиробниками. Завдяки цьому до початку війни на 70% робота була проведена. Продукції, яку ми недоотримали через воєнні дії, було всього 10-15%, вона була доставлена, але на це пішло два місяці.

Тож компанія мала в наявності достатньо продукції, і фактично була лише проблема з логістикою. Тобто з початку війни критично стояло питання лише доставки продукції аграріям. Але загалом результат, на який ми розраховували цього сезону, досягнуто, і поставлені плани виконано.

Складна ситуація з постачанням діючих речовин для ЗЗР спостерігається уже другий рік. На старті посівної у лютому наявність ЗЗР була критичною. Як виходили із ситуації? Чи вдалося налагодити логістику? 

Сергій Борисов: Ситуація ускладнювалася тим, що привезені препарати нам потрібно було складувати на територіях подалі від бойових дій. Треба було переформатовувати внутрішню логістику.

Другою проблемою стало те, що певна кількість продукції була заблокована по дорозі в Україну — в портах Туреччини та Європи. Була проблема доставляння в Україну, що призвело до значного подорожчання продукції. 

Наприклад, з початку війни вартість привезення автотранспортом товару з Румунії чи Польщі виросла до 8-12 тис. грн за машину. Подорожчання логістики зросло в 8 разів від довоєнних цін.

Та незважаючи на це, контракти перед постачальниками та свої зобов’язання перед сільгоспвиробниками компанія LNZ Group виконала. І навіть своєю продукцією закривали постачання інших постачальників, яким вчасно не вдалося завезти товар в Україну.

Як можете оцінити поведінку аграріїв у надскладний час? Які кризові рішення приймались? 

Сергій Борисов: Більшість контрактів, близько 60%, компанією LNZ Group з аграріями було підписано і проплачено ще до початку війни. Якщо ж у сільгоспвиробників, з якими ми працюємо тривалий час, виникали фінансові труднощі, компанія йшла назустріч і кредитувала господарство на придбання необхідних виробничих ресурсів.  

Якщо у розрізі закупівлі ЗЗР розглядати ситуацію: на чому економили? Які нові агрономічні рішення впроваджували? 

Сергій Борисов: Усі аграрії намагалися мінімізувати затрати, розуміючи, що собівартість вирощеної продукції буде високою, і водночас не знали, що буде з ринковими цінами на неї. Зважаючи на ситуацію, компанія LNZ Group йшла сільгоспвиробникам назустріч, і спільно шукали рішення. 

Через нестачу добрив аграрії змушені були змінювати сівозміну. Тож ми змінювали в межах договору продукти, яких вони потребували відповідно вже до обраних культур.

Варто відмітити, що деякі мінімізували внесення і обробки ЗЗР, але багато хто все ж дотримувався повних технологій.

У аграріїв спостерігається тенденція купівлі ЗЗР і добрив «сьогодні на сьогодні». Чи роблять попередні закупівлі сільгоспвиробники зараз? Які плани на посівну? 

Сергій Борисов: Наразі господарства в підходах розділилися на дві групи. Є ті, що системно підходять до цього питання, це здебільшого аграрії в західних областях. У сільгоспвиробників із центральних, східних та північних регіонів більш складна ситуація, і тому для них буде характерний спотовий ринок. 

Сьогодні багато культур не має рентабельності. Наприклад, це ми зараз спостерігаємо з посівами озимої пшениці: урожайність була не дуже високою, ситуація з добривами цьогоріч буде ще гіршою, а логістика в зазначених регіонах дуже дорога. Зараз сільгоспвиробники продають пшеницю по 3-4 тис. грн/т, що навіть не покриває собівартість вирощування. Тому вони в пошуку культур на весняну посівну, щоб хоча б мати мінімальну рентабельність. 

Як, за вашими оцінками, економія на добривах вплине на врожайність зернових наступного сезону? На яких культурах позначиться найбільше? 

Сергій Борисов: Окупність живлення дуже висока. Навіть за такої ціни, яка є на добрива, то, наприклад, щодо азотної групи — на вкладену 1 грн отримаємо 8-9. Але навіть цей вид добрив аграрії використовуватимуть дуже обережно і мінімально.

Слід пам’ятати, що обов’язкового живлення потребує кукурудза, соняшник. Менше добрив потрібно сої, тому багато сільгоспвиробників зараз розглядають її як привабливу культуру для вирощування в 2023 році.

DEFENDA презентувала 8 нових ЗЗР. У чому полягає унікальність і новизна продуктів? 

Сергій Борисов: Незважаючи на війну, компанія LNZ Group продовжує розвивати своє портфоліо продуктів. На сезон-2023 ми презентували 8 засобів захисту рослин під брендом DEFENDA: це абсолютно нові продукти й ті, де у вже існуючих препаратах збільшили концентрацію діючої речовини, щоб зменшити логістичні затрати. Ці препарати вже пройшли всі необхідні випробування. 

Серед новинок — змішані продукти, які простіші у використанні, та унікальні фунгіциди, аналогів яким немає в світі, гліфосатна група та десикант Алюфос (фосфід алюмінію, 560 г/кг). 

Зокрема, фунгіцид Камзол Турбо — продукт по пшениці, призначений для боротьби з фузаріозом колоса. В його основі — поєднання двох діючих речовин (ципроконазол, 80 г/л + метконазол, 60 г/л) для ефективного вирішення проблеми. Це дуже сильний і підсилений продукт для боротьби з фузаріозом колоса, який не має аналогів. Щоб контролювати захворювання, потрібні були 2-3 внесення, а цей препарат дозволяє ефективно справитися однією обробкою — пшениця достояла до збирання без прояву хвороб.

Також є лінійка змішаних фунгіцидів для соняшнику та ріпаку — Спліт Дуо (діфеноконазол, 125 г/л + азоксистробін, 125 г/л) та Ультралін (цимоксаніл, 300 г/кг + азоксистробін, 250 г/кг).

У продовження теми про хвороби. У компанії є відділ Агродепартаменту, який постійно відслідковує захворювання рослин. Які «сюрпризи» приніс цей рік? 

Сергій Борисов: Погодні умови цього року сприяли розвитку нетипових хвороб у регіонах, де раніше їх не було. Одне з таких захворювань — фузаріоз колоса. Найбільше його було на посівах у Центральній і Західній Україні. Якщо ця хвороба раніше з’являлася раз на п’ять років, то зараз усе частіше проявляється, і цього року була зафіксована вже й на півдні України, де раніше не зустрічалася. Тобто це стає вже дуже серйозною і масовою проблемою.

Також у Центральній Україні була проблема з сірою гниллю на соняшнику. Прояви хвороби розпочалися ще минулого року, а вже цьогоріч це було масово. У деяких областях — Сумській, Чернігівській, Полтавській, частині Харківської — кошик соняшнику вигнив практично повністю. Для розвитку сірої гнилі потрібні дві умови — рясні опади та низька температура, і ця осінь була саме з такою погодою. Тому аграрії мають значні втрати врожайності та якості соняшнику.

Як сьогодні клієнти ставляться до генеричних засобів захисту рослин? Раніше певна категорія аграріїв сприймала тільки оригінатори.

Сергій Борисов: Останні 3-4 роки межа між генеричними препаратами і оригінаторами вже стерлася, оскільки на ринку України немає неякісних генеричних продуктів.

Через війну весною ЗЗР були в дефіциті, й аграрії використовували те, що було в наявності. Потім на вибір впливали і ціни. Оскільки у сільгоспвиробників не було обігових коштів, вони брали дешевші препарати, щоб знизити вартість вирощування. А спробувавши, зрозуміли, що отримують ту ж саму ефективність і дію за менші кошти. До того ж зараз уже дуже багато сільгоспвиробників оперують не назвами продуктів, а діючими речовинами. 

Минулого року Агродепартамент LNZ Group працював у всіх регіонах. Чи зменшився колектив через воєнні дії, тимчасову окупацію територій та міграцію населення? 

Сергій Борисов: Загалом колектив LNZ Group за період війни збільшився, адже війна несе фінансові складнощі для кожної родини. Тому навіть не йшлося про скорочення, компанія навпаки брала людей на роботу.

Також збережена в повному складі агрономічна служба LNZ Group. Тільки якщо раніше наші представники працювали в полях, то цього року, зі зрозумілих причин, надавали консультації та рекомендації в режимі онлайн. Для цього були проведені підготовчі навчання агрономів господарств із надання необхідних даних, зображень, вибудувана система комунікації, і ми зберегли ефективність роботи підрозділу на дуже високому рівні.

Дякую за розмову. І переможного наступного року!