Бо соціальна відповідальність перед пайовиками — один з пріоритетних напрямів роботи агрокомпанії AgroGeneration. Про щоденні турботи у вирішенні соціальних проблем розповідає Володимир Ткаченко, який почав працювати ще за часів Harmelii, а вже с 2013 року обійняв посаду керівника Східного кластеру агрокомпанії AgroGeneration.
Що стоїть за словосполученням «соціальна відповідальність Східного кластеру»?
Володимир Ткаченко: Для агрокомпанії AgroGeneration важливі не тільки земля і виробничі досягнення, але й люди, які живуть і працюють на цій землі. Бо земля без людей — це ніщо. Місія AgroGeneration — турбота про кожного з тих, хто довірив агрокомпанії свій пай, допомога сільським громадам і щоденні клопоти, пов’язані з життям села: від розчищення доріг до вирішення родинних питань орендодавців.
На яких напрямах соціальної діяльності фокусується Східний кластер агрокомпанії?
Володимир Ткаченко: Це не зовсім коректне запитання, бо на селі нема великих і малих проблем. За кожним соціальним питанням стоять живі люди зі своїми бідами і надіями. І ми кожного маємо підтримати, обігріти, захистити. Як виявити, що важливіше — допомога на лікування літньому чоловіку, який кілька десятків років відпрацював трактористом, чи ремонт дитячого табору? Важливо усе: заклади освіти, культури, медицини і релігійні громади, проблеми інфраструктури на усіх територіях, де ми ведемо господарську діяльність.
Яку кількість проектів реалізовано за роки вашого керівництва кластером?
Володимир Ткаченко: За останні роки в Харківській і Сумських областях, де працюють агрофірми Східного кластеру агрокомпанії AgroGeneration, ми реалізували більш ніж сотню малих і великих соціальних проектів. Повторюю: це робота щоденна і систематична. Тут нема перерв, канікул, пауз. Тому і точну кількість реалізованих програм підрахувати важко.
Як керівництво агрокомпанії AgroGeneration ставиться до такої активності?
Володимир Ткаченко: Керівництво агрокомпанії AgroGeneration є безпосереднім учасником вирішення соціальних питань, які стосуються соціальної сфери села. Ми постійно обговорюємо і бюджети, і пріоритети, і результати соціальних справ. Часто запрошуємо президента агрокомпанії AgroGeneration Джона Шморгуна взяти участь у заходах, пов’язаних з соціальним життям селян: до районних лікарень, які отримали нове обладнання завдяки нашій фінансовій допомозі, дитячого табору «Барвінок», де відпочивають діти наших пайовиків, будинку для людей похилого віку в селі Грушино Первомайського району, де ми опікуємся ветеранами праці. До речі, Джон Шморгун завжди приїздить на такі й інші заходи, активно спілкується з людьми, потім вносить свої пропозиції щодо подальшої роботи соціального напрямку.
Для кого ви все це робите? Яка мета таких проектів?
Володимир Ткаченко: Звичайно, все це ми робимо для людей, які живуть в сільський місцевості. І не тільки для наших орендодавців, а й просто для мешканців села. Ми не розділяємо їх на «своїх» і «не своїх» пайовиків. Наприклад, коли на Великдень пригощаємо пасками селян, то роздаємо усім дітям і дорослим, чи коли привозимо до шкіл, садочків новорічні подарунки — то цукерки для усіх. Пустили, наприклад, додатковий автобус на свій кошт від Закутнівки до райцентру, їм користуються усі. Головна мета усіх наших соціальних ініціатив — покращити життя на селі. Ми робимо усе, щоб люди, які працюють на землі, відчували себе захищеними, щоб затишно було їхнім дітям і онукам.
Як ви визначаєте, куди витратити кошти? Звідки приходять запити на допомогу?
Володимир Ткаченко: Запити про допомогу формуються на місцях, у тих селах, де розташовані наші агрофірми. Генеральні директори господарств формують свої пропозиції, ми їх обговорюємо і створюємо план реалізації. Кожна ініціатива розглядається окремо, бо тут нема єдиної схеми. За кожним проханням — людські проблеми, які потрібно вирішувати. Часто вирішувати потрібно негайно. Наприклад, сталося лихо на Балаклійському арсеналі, і ми не залишились осторонь. Хоча постраждало і саме господарство, яке нам потрібно було рятувати, але й десятки людей залишилися без даху над головою. Ми знайшли додаткові кошти для допомоги мешканцям понівечених вибухами будинків.
Зараз до нас звернулася релігійна громада з Нової Водолаги з проханням допомогти відремонтувати дах на храмі. І хоча на території цієї громади ми не ведемо велику господарську діяльність, та і фінансовий рік вже закінчується, тож кожна копійка на особливому обліку, та ми відгукнулися, виділили кошти, а ще знайшли будівельників, домовилися з ними за символічну плату, згуртували інші господарства, які ведуть діяльність на території цієї громади, — і справа рушила з місця.
Як виділяють бюджети на соціальні проекти? Хто погоджує витрати?
Володимир Ткаченко: Керівники агрофірм, які входять до складу Східного кластеру, самі визначають, який соціальний проект у них пріоритетний. Під час формування бюджету господарства ми закладаємо кошти на соціальну складову, а далі генеральні директори визначають, як вони будуть витрачати ці гроші. Є досить витратні проекти, їх на рік у господарства може бути два — три: дитячий майданчик на селі, ремонт відділення в лікарні, новий купол на церкву, є планові витрати: участь у святкуванні Дня села, допомога ветеранам до Дня пам’яті, підготовка шкіл до навчального року. Всі витрати, звичайно, обговорюємо разом, коректуємо.
Який розмір річного бюджету Східного кластеру на соціальні проекти?
Володимир Ткаченко: Щороку бюджет на соціальні ініціативи різний. Зараз ця цифра досягає 10 млн грн. Ми беремо участь у фінансуванні і проводимо низку спільних важливих проектів спільно з Благодійним фондом соціального розвитку Харківської області. Наприклад, вже третій рік поспіль у селах, де ми працюємо, проходять безкоштовні медичні огляди, які проводять лікарі-волонтери з кращих медичних закладів Харківщини. До складу бригади входять хірург, гінеколог, лікар УЗД, офтальмолог, кардіолог і інші фахівці. Завдяки таким безкоштовним оглядам вдалося попередити серйозні хвороби у кількох тисяч людей.
Яка цінність такої підтримки для мешканців сільських територій?
Володимир Ткаченко: Соціальна підтримка села — перш за все створення позитивного іміджу агрокомпанії AgroGeneration у цілому. Це підтвердження однієї з наших головних позицій: нам не потрібна земля без людей. Бо соціальна активність, у моєму розумінні, — це не тільки допомога у ремонті шкіл і таке інше, а й робочі місця з високою зарплатнею, і повний соціальний пакет, і достойна і вчасно виплачена орендна платня за землю. Це і виплати авансів пайовикам під час складних життєвих обставин, а бувають ситуації, коли пенсіонеру просто нема де взяти кошти на ремонт будинку чи курс лікування, і він звертається до нас.
У чому цінність соціальної підтримки? Кожна з наших агрофірм має десятки офіційних подяк від місцевих громад. Але є подяки неофіційні, проте не менш важливі: це щасливі очі дітей, які кожного літа відпочивають у дитячому таборі «Барвінок» (усього три зміни), що в селі Курулька Барвінківського району, яким опікується Східний кластер, це усміхнені породіллі, які народжують малюків у відремонтованому пологовому відділенні в Валківській центральній районній лікарні, і багато іншого.
Все це дозволяє нам успішно вести свій бізнес у сільській місцевості і впевнено дивитися у майбутнє.
Ліна Миронова, спеціально для AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Українське виноробство дедалі активніше заявляє про себе не лише на внутрішньому, а й на міжнародному ринку. Виробники інвестують у сучасні технології, працюють із локальними сортами винограду та розвивають винні регіони як частину аграрної економіки. Одним із таких прикладів є Pilot’s Wines, що працює у Бессарабії.

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» розпочала реалізацію інвестиційного проєкту зі зрошення на півдні Тернопільської області. Поточного сезону полив охоплює 202 га, а вже 2027 року площу планують збільшити до 420 га.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив продаж агрокомпанії на Харківщині.

Капіталізація більшості українських агрохолдингів у ІІІ кварталі 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року продемонструвала зростання, ціни за 1 акцію та обсяги торгів суттєво зросли.

Капіталізація у більшості українських агрохолдингів у другому кварталі 2025 року продемонструвала зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року, а ціни за 1 акцію та обсяги торгів суттєво зросли.

Загальна капіталізація українських агрохолдингів у 2024 році склала 45762,03 млн євро, що на 822,8 млн євро (1,8%) менше, ніж у 2023 році (46584,83 млн євро).
