Рейнауд Наутен: Якщо продукти з доданою вартістю не будуть пропонувати українські виробники, за них це зроблять іноземні компанії

01 квітня 2020, 06:30 3670

Для Нідерландів перехід до кругової економіки та кругової моделі сільського господарства — це оптимізація використання ресурсів та виробництво з повагою до природи. Він витісняє на другий план постійне нарощування обсягів виробництва та цілі зменшення собівартості продукції.

Згідно даних організації Circle Economy, лише 8,6% з усіх корисних копалин, які щорічно використовуються у світі, циклічно повертаються.

Про те, де знаходиться Україна на шляху до кругового виробництва, про перспективні напрями розвитку аграрного сектору та перше враження за пів року від країни редакція AgroPortal.uaпоспілкувалася із радником з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Рейнаудом Наутеном.

Розкажіть, будь ласка, яка у вас освіта і з чого починалася ваша кар’єра?

Рейнауд Наутен: Навчався у найстарішому університеті Нідерландів — Лейденському університеті, який заснований ще у 16 столітті. Спочатку вивчав «Політологію», а потім перейшов на «Державне управління». Саме місто — Лейден — досить невелике, але університетом із великою історією пишаються місцеві жителі та самі студенти.

Але дисертація була сфокусована на міжнародній діяльності. Працював над темою «Міжнародне порівняльне дослідження державних інституцій».

Кар’єра починалася з фінансово-економічного радника у приватному секторі. Пізніше 11 років працював у організації «Галузеве стимулювання імпорту» на посаді супервізора проєкту, що, власне, було частково пов’язано з аграрним сектором. Діяльність полягала у допомозі компаніям зі Східної Європи та Західних Балкан розвивати експорт до Європи. Тобто напрацював великий досвід у розвитку міжнародної торгівлі.

Однією з наших програм було сприяння розвитку виноробства у Молдові, Грузії, Вірменії, Македонії. Працювали і з українськими компаніями.

Якось після презентації, яку я робив на запрошення радника з питань сільського господарства в Румунії та Болгарії, мені запропонували роботу радника в посольстві в Україні. Насправді я довго і не думав, для мене це було досить легке рішення.

То ви добре знайомі з українським виноробством?

Рейнауд Наутен: Я б не сказав, що дуже добре знайомий. Я зустрічався з компаніями, які розвивали експорт своєї продукції до Європи, — наприклад, «Шабо», також знаю «Інкерман». Але в найближчі роки, поки перебуваю в Україні, я буду детально знайомитися з сектором.

Так, у нас є ряд хороших виноробів. Який із напрямків в українському аграрному секторі є найбільш перспективним, на ваш погляд?

Рейнауд Наутен: Я вважаю, що є багато напрямків для розвитку. Звичайно, основні експортні позиції наразі — це зернові, соняшник, ріпак, але це все — сировина. Тому основним завданням для українських аграріїв має бути диверсифікація виробництва, курс на додану вартість.

Потрібно розширювати експортні ринки збуту, але з акцентом на додану вартість.

Нещодавно я спілкувався з виробником молочної продукції. І на прикладі одного молочного сектору можна навести безліч варіантів для переробки та створення доданої вартості.

Так, на ринку існує досить висока конкуренція. В українських супермаркетах вибір продукції іноземного виробництва значний. Україна повинна підвищувати як якість власних продуктів, так і їх асортимент. Щоб працювати ефективно, потрібно нарощувати додану вартість, відповідно збільшувати маржинальність продукту. Якщо продукти переробки не будуть пропонувати українські виробники, за них це зроблять іноземні компанії.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

А який із напрямів є найбільш перспективним у Нідерландах?

Рейнауд Наутен: Нідерланди зараз знаходяться на перехресті: з одного боку, економіка, як і раніше, вимагає збільшення продуктивності та якості продукту, зменшення собівартості, з іншого — існує нагальна потреба впроваджувати відповідальні та ощадливі підходи до ведення сільського господарства. Поки ще важко оцінити вплив кожного запровадженого заходу, але результати позитивні.

Наш фокус зараз зміщується від забезпечення максимальної прибутковості до створення моделі, яка буде більш сприятливою до навколишнього середовища та суспільства. В той же час наші виробники змагаються з іноземними конкурентами, і ще важливо, щоб ціни були доступні споживачам, а фермери одержували гідну оплату за свою працю. Поєднати все це дуже складно, але якщо рухатися далі з такими ж недалекоглядними підходами, то за декілька років просто не зможемо нічого вирощувати. Це — виклик не лише для Нідерландів, а й для всього людства.

Ми хочемо вже зараз закласти принципи відповідального виробництва, випробовуємо і пропагуємо їх серед виробників та урядів інших країн.

В Україні ми лише починаємо говорити про це, але не робити…

Рейнауд Наутен: В Україні, я вважаю, трохи інша ситуація. Ви зараз більш сфокусовані саме на ефективному виробництві та покращенні якості продукту. 

Ефект від недбалого ставлення до природи не так яскраво виражений через те, що територія велика. Але це в будь-якому випадку питання часу.

І цей час не потрібно втрачати, а змінюватися вже сьогодні. Я вже спілкувався з компаніями, котрі починають впроваджувати стале виробництво.

В Нідерландах ми поки що не знаємо, як саме це працює і яким буде кінцевий результат. Це процес, який ми вивчаємо крок за кроком і ділимося з нашими партнерами в різних країнах. Але це чудова можливість для України приєднатися до такої моделі та рухатися у напрямку сталого виробництва. 

На ваш погляд, скільки в нас є часу в запасі?

Рейнауд Наутен: Я знаю багато фермерів, які вже не лише думають, а й напрацьовують перші кроки в напрямку сталого виробництва.

Також спілкувався із представниками наукових установ, які вже прогнозують ризики від виробництва через недбале ставлення до природи.

У плануванні політики щодо сталого виробництва важливою є роль державних інституцій. Адже потрібно розробити чіткі, конкретні правила, котрі можна буде контролювати. Потрібна постійна комунікація, підтримка, можлива розробка дотаційних програм для практик сталого розвитку. 

Щодо конкретного часу не можу сказати. Україна — велика країна, тож, можливо, наслідки будуть проявлятися поступово і регіонально. Але впевнений, що рухатись потрібно вже зараз.

Можливо, за 5-10 років це питання стоятиме набагато гостріше і буде домінантним у темах преси, громадських та політичних дискусій. І з кожним роком починати роботу буде все важче.

Наскільки, на ваш погляд, важлива комунікація між фермерами і державою?

Рейнауд Наутен: Я вважаю, що обов'язково має бути постійний канал комунікації. 

У Нідерландах, наприклад, регулярно відбуваються зустрічі з виробниками, дискусії. Для нас пріоритетом є ведення постійного відкритого діалогу, пояснення, які зміни відбуваються в законодавстві, політиці, правилах. Також залучаємо агровиробників до обміну досвідом у інших країнах.

На які напрямки в Нідерландах діють дотаційні програми?

Рейнауд Наутен: Спершу хотів би сказати, що ресурси завжди обмежені, крім того, не потрібно сподіватись лише на державну підтримку. Субсидії не повинні компенсувати негативний вплив структурних проблем, а мають сприяти розвитку.

Звичайно, субсидії — це необхідна підтримка для виробника, у Нідерландах також є багато державних програм. Але вони не можуть стати першочерговим вирішенням наявних проблем фермера. 

А що є першочерговим?

Рейнауд Наутен: Першочергово потрібно створити середовище, де фермер може стати підприємцем.

На деякий час субсидії можуть захистити від тиску більших виробників, але це не довготермінові рішення. Сфокусованість має бути на впровадженні інновацій, екологічних практик, підвищенні якості продукту, сертифікації — ця підтримка має бути стимулом для розвитку.

Виробник не повинен стати залежним від державних субсидій.

Нідерланди — лідер тепличних технологій. Які поради можете дати для початківців у тепличному бізнесі?

Рейнауд Наутен: Основна порада — не робити швидко і дешево. Тепличний бізнес — достатньо затратна ніша. Україна — країна з холодною зимою, а продукт має бути однакової якості цілий рік. Я б не радив шукати дешеві рішення та технології. Встановлювати потрібно надійні та перевірені системи. Саме такі в результаті принесуть продукти найкращої якості. Теплиця — це в будь-якому випадку довготермінова інвестиція. 

Теплична галузь дуже інноваційна. Вагенінгенський університет працює над розробкою теплиць, яким потрібно менше ресурсів, менше води, які виробляють більше енергії, ніж використовують. Виробництво продукції в таких теплицях відповідає круговій моделі сільського господарства.

Але існує ще одна проблема — ринки збуту.

Рейнауд Наутен: Погоджуюся, перш ніж починати, потрібно поставити запитання: яка основна ціль вашого виробництва? Яка цінність вашого продукту? Хто цільова аудиторія: внутрішній чи зовнішній ринок?   
Теплиці дають продукт високої якості, також можна вирощувати нетрадиційні овочі та фрукти. 

Я часто відвідую супермаркет «Сільпо», і чесно, я не міг знайти в зимовий період броколі. Можливо, в більших магазинах є, але в тому, що біля мене, я не знайшов. Ось вам і ринок. 
Подивіться, чого не вистачає на споживчих ринках. Впевнений, є ще багато вільних ніш.

Також я не міг знайти порізану картоплю та інші овочі. В Нідерландах можна знайти в будь-якому супермаркеті порційно порізану картоплю або ж зелену квасолю. А це вже продукт із доданою вартістю.

Можливо, це питання традицій, адже українці звикли готувати самостійно. Але серед молодого покоління, я думаю, такий продукт буде користуватися попитом.

Джерело фото: AgroPortal.ua
Джерело фото: AgroPortal.ua

Вагенінгенський університет — один із кращих аграрних університетів у світі. Ви восени зустрічалися зі студентами НУБіП України. Як, на вашу думку, можна підвищити якість аграрної освіти в Україні?

Рейнауд Наутен: Я ще не дуже добре знайомий з українськими аграрними університетами, але вважаю, що багато уваги має приділятися міжнародному досвіду, впровадженню спільних програм обміну як студентами, так і викладачами.

Також дуже важливим є практичний досвід. Я знаю про освітню програму «Агрокебети». На мій погляд, це чудова ініціатива, яка тісно пов'язує навчальний заклад із бізнесом, де студент може практикуватись на найновіших технологіях. 

Я б дуже хотів, щоб українські виші могли використовувати нідерландські технології та практики. Але кооперацію потрібно будувати більш структурно — це має бути постійний процес, а не разові обміни.

Є одна думка, яка дуже добре пояснює такі обміни: якщо я дам вам своє яблуко, а ви мені — своє, то ми матимемо по одному яблуку. Але якщо я дам вам свою ідею, а ви мені — свою, то у кожного з нас буде по дві ідеї. Такий принцип працює і зі знаннями. Виграють обидві сторони.

А як ви ставитесь до думки, щоб навчальні заклади були приватними?

Рейнауд Наутен: Приватна структура буде максимально інвестувати у якісний матеріал, хороших викладачів із достойною заробітною платою.

Але є й негативна сторона — через фінансову ситуацію певній кількості студентів таке навчання може бути недоступне. В той же час не можна обмежувати доступ до навчання для студентів. Держава має в будь-якому разі забезпечити доступ усіх бажаючих до якісної вищої освіти.

Однією з цілей Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України», який Посольство Королівства Нідерландів підтримувало останні 2 роки, є розвиток малого та середнього бізнесу в регіонах. На ваш погляд, як можна стимулювати цей рух? 

Рейнауд Наутен: Якщо говорити в рамках конкурсу, то повторюсь, що не потрібно сподіватись на грантові кошти та дотації. Конкурс заохочує розробляти бізнес-проєкти, а фінансова допомога має дати поштовх для розвитку.

З нідерландського досвіду, проєкти обов'язково мають містити цілі сталого розвитку. Саме в сільських територіях закладаються основи кругової моделі виробництва. 

Ще однією метою конкурсу є розвиток зеленого туризму. Як це відбувається в Нідерландах?

Рейнауд Наутен: Так, у Нідерландах діє активна підтримка таких ініціатив з боку держави. Ще у школі учням розповідають про значення ощадливого ставлення до навколишнього середовища.  

Наприклад, у містах у нас досить малі будинки та прибудинкова територія. Радіо і телебачення, місцева влада активно популяризують участь у насадженні зелених зон з лозунгом «Make it green!».

У Нідерландах багато фермерів проводять у себе екскурсії, надають своє приміщення для проведення семінарів, тренінгів, готують для груп гостей традиційні страви. Це для них джерело додаткового доходу. Також вони активно залучають волонтерів — жителів міст, яким не вистачає активних рухів на свіжому повітрі.

***

Ви вперше в Україні досить тривалий час. Вже пів року на посаді радника з питань сільського господарства. Чи є місця в Україні, які вас вразили найбільше?

Рейнауд Наутен: Поки що це був в основному зимовий період. Мені дуже сподобалась осінь, минулого року вона була схожою на літо. Якраз у той період побував у Кропивницькому, двічі був у Дніпрі. У мене залишилися приємні враження від цих міст.

Але попереду весна та літо, і, гадаю, буде більше відряджень. Я повторюсь, що Україна — дуже велика країна і дуже гарна. Поки що детально вивчав Київ.

Є улюблені місця в Києві?

Рейнауд Наутен: Так, у мене вже є улюблені місця. Оскільки живу та працюю на Подолі, більшість часу проводжу саме тут. Я люблю тут бігати, намагаюсь двічі на тиждень займатись спортом. Це ніби маленьке містечко серед великого міста. 

Мені сподобався Національний музей народної архітектури та побуту України «Пирогів». Я люблю вивчати історію міст, у яких живу. А у Києва дуже багата історія і органічне поєднання модерну та історичних пам'яток в архітектурі. 

Помітили різницю між українцями та нідерландцями?

Рейнауд Наутен: Так, чомусь відмітив, що нідерландці гучніше ведуть себе у публічних місцях. Нещодавно відвідував конференцію, де були десятки людей, але під час кава-брейків панувала тиша. Мені це здалося незвичним.

Також я не можу зрозуміти рух людей пішохідною доріжкою. У нас вони завжди вузенькі, і всі чітко ідуть на визначеному боці. Тут же велика територія, але ти постійно змушений оминати людей.

Третя відмінність — українці дуже прямолінійні, як і нідерландці, але трохи по-іншому. Я б сказав, відрізняється мова тіла. Наприклад, коли ніби хочуть зробити щиру послугу, але водночас застосовують різкі рухи. 

Але загалом люди дуже добрі, відкриті й завжди готові допомогти, щедро витрачають на це стільки свого часу, скільки потрібно. 

Дякую за розмову та поради. Продуктивного вам перебування в Україні!


Наталія Помянська, AgroPortal.ua