15 березня Марія з сім’єю поїхали із Маріуполя з розумінням, що бізнес необхідно відроджувати в Україні з самого початку. В липні підприємці обрали приміщення у Славутичі на Київщині, домовились про постачання сировини та планують розпочати виробництво готових перших страв.
Про історію перезапуску виробництва Марія Бубнова розповіла у прямому ефірі в Instagram.
Ми з чоловіком працювали на промислових підприємствах Маріуполя, коли у нас з’явилося бажання «піти у вільне плавання». Почали свій бізнес у 2011 році з невеликого овочевого магазину, поступово виросли до оптових продажів. А вже в 2013 році заснували ТОВ «Азовська фруктова компанія», яке працювало з фермерами усієї країни і постачало овочі та фрукти в мережеві супермаркети Донецької та Луганської областей.
У 2014 році в Україні почалася війна, ми втратили ринок збуту, і, відповідно, зазнали великих збитків. Але згодом перелаштувалися на роботу з мережевими магазинами Маріуполя.
Марія Бубнова, співвласниця бренду «Нова кухня»
У 2018 році ми отримали свій перший грант від проєкту «Донецький український куркуль» і закупили обладнання для приготування їжі — маринованих салатів, квашеної капусти тощо. А через три роки почали виробляти готові перші страви шокового заморожування. У січні 2022 року ми підписали угоду з нашим донором — проєктом USAID «Економічна підтримка України» — на постачання обладнання для виробництва готових страв.
Та цьому не судилося статися. Наше місто було знищене.
Склад для зберігання продукції повністю згорів, а у виробничому приміщенні на 700 кв. м залишилося все обладнання. Із собою вдалося вивезти лише вантажівку-рефрижератор, яку ми купили перед війною. Тому коли кажуть про наш бізнес як про релокований, то це не зовсім вірно, адже ми змогли вивезти лише себе.
Перше, що я зробила, коли опинилася в безпечній зоні, написала, що ми живі. Наш донорський проєкт повідомив, що вони продовжать угоду, якщо ми вирішимо залишатися і працювати в Україні. Це був визначний момент у прийнятті рішення про перезапуск виробництва.
Я з дітьми поїхала на деякий час за кордон, а чоловік із нашим помічником шукали приміщення. Знайшли через Facebook у Славутичі на Київщині.
Ми орендували приміщення і почали писати заявки на різні гранти, адже USAID закривав питання лише щодо обладнання. А оскільки ми тепер будемо виробляти повністю готові страви, не заморожені чи сухі, а ті, які потрібно просто розігрівати, необхідно шукати додаткове фінансування.
Досвід із написання грантових заявок ми вже мали, адже на Донеччину міжнародні донори зайшли раніше, після окупації росією частини Луганської та Донецької областей. І це були не лише фінансові програми, а й освітні.
Фактично наше нове виробництво готове на 95%. Все обладнання з-за кордону ми вже підключили, затримка з обладнанням вітчизняного виробництва, яке буде виготовляти для нас паковання — реторт-пакети. Працівники пішли на фронт, і не вистачає людей, щоб доробити те обладнання, тому ми відтерміновуємо запуск, який планувався ще у вересні.
Проблем із пошуком постачальників у нас не було, знайшли фермерів із Чернігівщини, які готові з нами співпрацювати.
Розраховуємо на ринок B2C з реалізацією по всій Україні через сайт та сторінки в соцмережах. Проводили також перемовини з «Сільпо», але у них, окрім відтермінування платежів, націнка 100%. Тобто якщо умовно наш борщ коштуватиме 65 грн, то в маркеті ціна буде 165 грн, і я вже розумію, що це невигідно покупцям, тому формую маркетингову стратегію на особистому бренді.
Наразі у нас розроблені рецептури на борщ із м'ясом, грибний суп з курятиною та вершками, сирний крем-суп на курячому бульйоні, суп із курячими фрикадельками. Будемо доповнювати асортимент ще солянкою та супом з копченостями.
За одну зміну плануємо випускати 4 тис. порцій. За 3 місяці можемо вирости до 94 тис. порцій, і це буде планова потужність цеху. Якщо будуть замовлення на експорт, зможемо додати ще одну зміну і таким чином збільшити обсяги. Наразі я проходжу навчання в експертній академії, але спочатку хочеться нагодувати нашим борщем українців, а потім вже йти до іноземних споживачів.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Усунення загроз для цивільного судноплавства та захист портової інфраструктури в Чорному морі є критично важливими умовами для запобігання новій хвилі глобальної продовольчої кризи.

Україна станом на середину вересня 2026 року продовжує активно використовувати тарифні квоти на постачання агропродовольчої продукції до Європейського Союзу.

15 вересня у Києві зустрілися фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Позаду — кілька місяців навчання, менторство та робота над власними бізнес-ідеями. Попереду — новий етап розвитку власної справи, вже з грантовою підтримкою, та крафтярської спільноти.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

18-річна Марина Породько з села Вертіївка на Чернігівщині проводить літні канікули не лише відпочиваючи, а й працюючи в аграрній сфері. Дівчина навчається на другому курсі Сокиринського професійного аграрного ліцею та працює трактористкою на підприємстві в сусідньому селі Бобрик.

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

ТОВ «АгроЯнтар» переїхало на Рівненщину два роки тому. До вторгнення підприємство працювало на понад 4,5 тис. га у Херсонській області та виконувало функції портового оператора.

У 2024 році український органічний сектор досяг рекордних обсягів експорту продукції. Крім того, вперше за час повномасштабної війни Україна досягла найвищої вартості експорту органічної продукції.