Голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук народився в селі, яке на Буковині славиться найкращими чорноземами. Змалку працював у полі, бо ріс у багатодітній родині. Про проблеми, здобутки та перспективи аграрної Буковини — наша з ним розмова.
Джерело фото: Чернівецька ОДА
Джерело фото: Чернівецька ОДА

Олександре Георгійовичу, як саме з роками змінюється агроспеціалізація області?

Олександр Фищук: Як колись казали сільські ґазди, наш край погідний у всьому. Тут ростуть навіть тропічні культури. У помірно зволоженій лісостеповій зоні  маємо сприятливі умови для вирощування зернових і технічних культур, картоплі та овочів, виробництва тваринницької продукції. А у зволоженому передгір’ї переважають  молочно-м’ясне скотарство та вівчарство, картоплярство, вирощуються багаторічні трави та ріпак. У гірській зоні, де невисока сума температур і значна кількість опадів, спеціалізуються на м’ясо-молочному тваринництві й вівчарстві з виробництвом кормових культур на природних сіножатях.

Зараз агропромисловий комплекс у структурі валового регіонального продукту займає понад 20%.

Традиційно на Буковині пріоритетною галуззю є рослинництво. Основними культурами, що вирощуються в області, є зернові та технічні. У 2016 році, порівняно з 2003-м, уся посівна площа сільгоспкультур збільшилася на 23,1 тис. га. За 13 років дещо змінилася структура посівних площ. Зокрема, скоротилися площі під кормовими (на 11,2%) та дещо зерновими культурами (на 8,1%). Водночас на 19,6% розширені площі під технічними культурами. Що ж стосується посівних площ картоплеовочевих культур, то вони майже не змінилися (площа картоплі зменшилася торік лише на 0,7%, а овочів —  збільшилася на 0,4%). Зниження частки кормових культур у загальній структурі посівних площ із 27,7% у 2003 році до 16,5% у 2016-му свідчить про потенційну загрозу для розвитку тваринництва і зниження родючості ґрунтів області.

Структура посівних площ сільгоспкультур (відсотків до загальної посівної площі)
Структура посівних площ сільгоспкультур (відсотків до загальної посівної площі)

Наша область має доволі сприятливі умови та ефективні технології для вирощування цукрових буряків. У 80-90-х роках минулого століття валове виробництво цукросировини на Буковині сягало майже 1 млн тонн (максимальне виробництво у 1989 році —  1107 тис. тонн). Для переробки цієї кількості буряків в області працювало чотири цукрових заводи, які виробляли за сезон у середньому 80-90 тис. тонн цукру, що давало можливість задовольняти власні потреби і продавати цукор за межі Буковини. Але останніми роками відбулося скорочення виробництва цукросировини. Рентабельність вирощування цукрових буряків знизилась і залишилась нестабільною, змушуючи сільгосптоваровиробників скорочувати посівні площі і постійно ризикувати з коштами. Крім цього, у 2006 році було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ВАТ  «Чернівецький цукровий завод», а з 2010 року припинив свою діяльність цукровий завод ТзОВ «Цукровий комбінат «Хрещатик».

На який же напрямок маємо надію?

Олександр Фищук: Найперспективнішою з галузей області, яка динамічно розвивається, є садівництво. Природні умови Буковини надзвичайно сприятливі для розвитку інтенсивного садівництва та вирощування плодів високопродуктивних сортів яблуні, груші, черешні, вишні, сливи, абрикоса, горіха грецького та ягідних культур.

Плоди, вирощені на Буковині, завдяки високим органолептичним якостям завжди користувались підвищеним попитом, були важливою статтею експорту і прибутку буковинських господарств. Сьогодні в умовах 1,3% землеволодінь країни Буковина має 4% садів України. Молоді сади сконцентровані переважно у Хотинському, Сокирянському та Новоселицькому районах.

Загальна площа плодоягідних багаторічних насаджень склала 28,8 тис. га (з них 25,8 тис. га насаджень у плодоносному віці), у т. ч. у сільгосппідприємствах —  4,96 тис. га (з них 3,9 тис. га насаджень у плодоносному віці). З них близько 73% —  це зерняткові сади. До речі, на Буковині найвищі в країні темпи посадки молодих садів, площа під якими щорічно зростає майже на 200-500 га, що дозволить у найближчі роки забезпечити валове виробництво плодоягідної продукції майже в 400 тис. тонн, значну частину якої можна буде експортувати в свіжому та переробленому вигляді. Позитивним є й те, що за останніх 10 років площі під плодоягідними насадженнями зросли в 1,3 раза (на 3,7 тис. га).

Традиційно область мала добре розвинену тваринницьку галузь.

Олександр Фищук: Так, і в неї цікава регіональна спеціалізація. У лісостеповій зоні добре розвинені молочне та м’ясне скотарство, свинарство та птахівництво. А у передгірській та гірській —  м’ясне скотарство та вівчарство. Основними виробниками тваринницької продукції, як і рослинницької, залишаються господарства населення. У 1990 році частка господарств населення у виробництві валової продукції тваринництва складала 54%, а у 2016 році —  80,6%.

Обсяг валового випуску продукції господарствами населення зазнав незначних коливань протягом останніх 20 років і залишався приблизно на одному рівні. Стрімке зниження виробництва на сільгосппідприємствах стало причиною значного погіршення ситуації у регіоні в цілому. Так і не вдалося досягти показників валового випуску продукції тваринництва 90-х років.

Чому так сталося?

Олександр Фищук: Якщо у випадку із рослинництвом зниження діяльності великих і середніх агроформувань компенсувалося підвищенням активності господарств населення, то у тваринницькій галузі досягнення аналогічного ефекту стало неможливим через низку причин. Це, насамперед, відсутність у селян достатньої матеріально-технічної бази для вирощування, відгодівлі та забою худоби у великій кількості. Так, на початок 1991 року в області в усіх категоріях господарств утримувалось 448,4 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 145,7 тис. корів та 345, 6 тис. свиней. Це значно перевищувало потребу в продуктах харчування тваринного походження та давало можливість вивозити молочну продукцію за межі області. Виробництво м’яса та молока повністю забезпечувало молоко-  та м’ясопереробні підприємства сировиною. Нині чисельність поголів’я ВРХ скоротилося майже уп’ятеро, в т. ч. корів —  у 2,5, свиней —  у 2,3, овець та кіз —  у 3,4 раза.

Джерело фото: Чернівецька ОДА
Джерело фото: Чернівецька ОДА

Візитівкою Буковини ще донедавна було вівчарство.

Олександр Фищук: Справді, гарні травостої пересіченої місцевості лісостепу та передгір’я, а також гірських полонин є добрими природними пасовищами для овець. Крім того, вівчарство в окремих районах не тільки забезпечує харчування жителів, але й дає робочі місця і певні доходи. Чисельність поголів’я овець раніше становила майже 150 тис. голів. В області існувала інфраструктура із заготівлі вовни та її переробки. Нині поголів’я овець скоротилося більш ніж утричі. Але перспективними напрямками у тваринницькій галузі є свинарство та індиківництво. Упродовж останніх років в усіх категоріях господарств все більше вирощують свиней та птиці, але менше —  великої рогатої худоби.

На яку продукцію рослинництва покладаються особливі надії —  зернові чи технічні? Які культури економічно найвигідніші?

Олександр Фищук: Галузь рослинництва є вирішальною у забезпеченні населення продуктами харчування, тваринництва —  кормами, переробної промисловості —  сировиною, а також для подальшого економічного і соціального розвитку. У виробництві валової продукції сільського господарства у 2016 році продукція рослинництва склала майже 63%.

Традиційними сільськогосподарськими культурами для Буковини є зернові (які по роках займають від 40 до 50% у структурі всіх посівних площ області), в т. ч. кукурудза зернова (10-22%), а також картопля та овочі (10-15%). Зернове господарство області є найпотужнішою складовою галузі рослинництва. Природно-кліматичні умови сприяють вирощуванню всіх зернових та зернобобових культур і дозволяють отримувати якісне продовольче та фуражне зерно в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб. Буковина має й великі потенційні можливості збільшити виробництво картоплі, овочів, соняшнику, цукрових буряків та інших культур, але для цього потрібно впроваджувати сучасні інтенсивні технології вирощування. В останні ж роки аграрії віддають перевагу сої, соняшнику та ріпаку. Аналізуючи посівні площі за останніх 10 років, треба відмітити, що посівні площі соняшнику збільшувалися в 4,5 раза, сої —  в 7 разів, ріпаку озимого —  в 6 разів. У 2016 році в структурі посівних площ сільгоспкультур соя займала 57,2 тис. га (19 %), соняшник —  19,6 тис. га (6,5 %), ріпак —  7,4 тис. га (2,4 %).

Аналіз урожайності основних сільгоспкультур з 2000 року показує, що майже у всіх вона динамічно зростала. Зокрема, зернових культур —  з 24,2 до 52,9 ц/га, пшениці —  з 12,2 до 48,3 ц/га, кукурудзи зернової —  з 39,5 до 63,4 ц/га, соняшнику —  з 8,9 до 28,4 ц/га, картоплі —  з 114,7 до 180,5 ц/га, овочів —  з 128,2 до 190 ц/га, та плодів —  з 26,7 до 118,7 ц/га. Однак складні погодно-кліматичні умови, які складались в останніх два роки в області, спричинили недобір урожаю ряду культур. Зокрема, це особливо позначилось на зниженні урожайності  зернових культур та сої, ріпаку озимого.

Подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілої низки позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу. З економічної точки зору найбільш рентабельним є вирощування соняшнику та ріпаку (у 2016 р. рівень рентабельності виробництва соняшнику склав 52,8 %, ріпаку — 22,5%).

Чи є перспектива розвитку в овочевих, ягідних культурах? 

Олександр Фищук: Нині в області обробляється 322,1 тис. га ріллі, з яких 61,3% припадає на господарства населення та 38,7 % —  на сільгосппідприємства. Картопля ж вирощується на площі 34,1 тис. га (займає 10,7% в структурі посівних площ сільгоспкультур), овочі —  на площі 13,6 тис. га (4,3%), плодово-ягідні культури — на площі 28,8 тис. га (6,5% площі сільгоспугідь області). Ці культури є перспективними для області і переважно вирощуються в особистих селянських господарствах (картопля і овочі —  96%, плодово-ягідні культури —  83%).

Щорічно на Буковині всіма категоріями господарств виробляється майже 600 тис. тонн картоплі (до 200 тис. тонн  у сільгосппідприємствах) та майже 200 тис. тонн плодоягідної продукції (до 50 тис. тонн у сільгосппідприємствах). Площа насаджень цих культур в області за останніх 10 років в усіх категоріях господарств під картоплею зросла на 3,2 тис. га і склала 34,2 тис. га, під овочевими культурами —  на 1,7 тис. га і склала 12,4 тис. га. Динаміка зростання посівних площ для цих культур в цілому є незначною, однак по сільгосппідприємствах площі посівів сягали тільки 100-300 га і спостерігається тенденція до їх зменшення. Для прикладу, у 90-х роках сільгосппідприємствами вирощувалось 7 тис. га картоплі та 5 тис. га овочевих культур і з 2000 року площі насаджень картоплі скоротилися в 10 разів та овочів —  у 5 разів.

Чи є тенденція до розвитку переробних підприємств і за якими саме напрямками?

Олександр Фищук: Нині на території Чернівецької області виготовляють конкурентоспроможну продукцію понад 60 харчових переробних підприємств, якими за 2016 рік було реалізовано товарної продукції на загальну суму 1 390 172,9 тис. грн, що на 19 400,1 тис. грн менш ніж у 2015 році. Продукти переробки експортуються до США, Канади, Великобританії, Польщі, Естонії, Молдови, Румунії, Білорусі та ін. Нарощування виробництва продукції спостерігається у таких переробних підприємствах, як ТзОВ ТПК «Грін Рей» (виробництво тушонки), ТОВ «Аполло» (молочні вироби), ТОВ «Дьолер Буковина» (концентрований яблучний сік, яблучна арома, сухі яблучні віджимки, яблучний порошок). ТОВ «Со’ок» (яблучний концентрат) та ПрАТ «Буковинапродукт» (плодоовочеві консерви, гриби мариновані і варення).

Тенденція до розвитку підприємств харчової переробної промисловості на теренах області спостерігається у переробці овочів, фруктів на соки та варення, а також виготовлення консервації. Збільшення виробництва продукції відбувається й на підприємствах молочної галузі —  ТОВ «Аполло» та ТОВ «Путильська молочарня». А ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» для економії енергоносіїв здійснив реконструкцію парового котла на суму понад 5 млн грн, що дало змогу значно збільшити обсяги переробки соняшнику та льону.

На харчопереробних підприємствах області ТОВ «Со’ок», ТОВ «Грін Рей», ТОВ «Лілак», ТОВ «Аполло», ПП «Колос», ДП «М’ясо Буковини», ПАТ «Олійно-жировий комбінат», ТОВ «Продтранс», ПП «Фортуна», ТОВ «Галс-2000», ТОВ «Наладка-Комерц» ЛТД та ТОВ «Еліт-Фіш» впроваджено систему безпечності харчових продуктів НААСР. А ТОВ «Дьолер Буковина» та Неполоковецький КХП, ТОВ «Путильська молочарня» й ПрАТ  «Буковинапродукт» перебувають на стадії впровадження цієї системи. Це дасть можливість підприємствам вийти на міжнародний ринок, забезпечити споживачів якісними продуктами харчування, а також сприятиме конкурентоспроможному виробництву товарів як для зовнішнього, так і для внутрішнього ринку.

Джерело фото: Чернівецька ОДА
Джерело фото: Чернівецька ОДА

Буковина прихильна до органічного виробництва?

Олександр Фищук: На Буковині багато сприятливих умов для розвитку органічного виробництва. Зокрема, перспективним є вирощування таких культур, як картопля, овочі та баштанні. Також у гірських районах області добре вирощувати велику рогату худобу та овець. Нині статус виробника органічної продукції отримала компанія ТОВ «Лілак» (у минулому ТОВ «Галс ЛТД»), яка має унікальне для українського ринку поєднання сертифікатів FSSC 22000 та Organic. Починаючи з 2012 року компанія щороку успішно проходить аудит системи менеджменту харчових продуктів у відповідності до вимог схеми сертифікації FSSC 22000 (орган сертифікації —  DQS, Німеччина), яка базується на стандартах ISO (22000:2005 та 22002:1:2009). Схема сертифікації FSSC 22000 визнана Глобальною ініціативою з безпечності харчових продуктів (GFSI) та забезпечує реальну цінність для організації, незалежно від розміру та складності, рівня постачальників та покупців усього харчового ланцюга в всьому світі. Також компанія ТОВ «Лілак» першою серед аналогічних підприємств України отримала органічний сертифікат на заготівлю дикорослих продуктів, переробку та маркетинг (експорт/імпорт).

У 2016 році ТОВ «Лілак» отримало NOP сертифікат на виробництво органічних соків від Certification of Environmental Standards —  GmbH (Ltd). Проектна потужність підприємства —  6 млн трилітрових банок на рік, з яких 4 млн —  соки різних видів, решта —  консервація. 90% продукції для переробки заготовляється в рідній області.

Які типи господарств переважають в області : малі, середні, крупні, холдинги? На підтримку яких з них влада спрямовує свої зусилля?

Олександр Фищук: Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займаються 225 сільгосппідприємств, 673 фермерських господарства та 176,3 тис. особистих селянських господарств. Нинішнього року значну частину земель орендують та обробляють великі агрохолдинги —  «Сварог Вест Груп», ТзОВ «Хрещатик-Агро», «Мрія Агрохолдинг», ПП «Колос», ПП «Югро».

Минулого року кращих результатів з виробництва продукції досягли ТОВ «Сварог-Буковина», ТОВ «Хрещатик-Агро», АФ «Оршівська», СВК «Зоря», ТОВ «Агротех», ФГ «Рідне село», де з кожного гектара зібрано від 50 до 75 центнерів ранніх зернових культур.

Однак основними власниками та користувачами землі, а також провідним типом сільськогосподарської продукції стабільно, впродовж понад 10 років є особисті господарства населення. Вони виявилися найбільш пристосованою до особливостей перехідного періоду і входження в ринок  формою господарювання . Працюють на принципах самофінансування і без значних капіталовкладень збільшують виробництво продукції. Особисті селянські господарства —  перспективна форма господарювання та ефективний спосіб розв’язання проблем зайнятості на селі. Саме від розвитку сектора особистих селянських господарств буде чи не найбільше залежати майбутнє українського села. Тому вкрай важливо допомагати їм у розвитку та сприяти підвищенню ефективності виробництва ними сільгосппродукції.

В області триває розробка комплексної програми розвитку сільського господарства на 2018-2022 роки. Вона передбачатиме підтримку переважно особистих господарств населення та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Метою комплексної програми є створення передумов стабільного динамічного розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства та переробної галузі малими суб’єктами господарювання й особистими селянськими господарствами для розбудови ефективної економіки села як основи формування самодостатніх територіальних сільських громад та запровадження засад сталого сільського розвитку. З обласного бюджету фінансова підтримка передбачена комплексної програми «Власний дім» —  на 2017 рік затверджено видатки в сумі 1050,0 тис. грн.

Які інвестиційні проекти втілюються на теренах Чернівецької обл.?  

Олександр Фищук: Дуже успішно будуємо сучасні об’єкти інфраструктури —  сховища для довготривалого зберігання продукції, зерноочисні комплекси. Реалізуючи такі проекти, забезпечуємо якісне та довготривале зберігання, переробку продукції. Фактично продовжуємо термін реалізації продукції приблизно на 40%. Також здійснюється первинна очистка та калібрування насіння зернових і зернобобових культур, забезпечується реалізація жителям екологічно чистої продукції. Зменшується частка експортованої продукції для реалізації на ринках області, є змога підтримати стабільну ціну на вироблену продукцію. Крім того, створюються додаткові робочі місця.

До прикладу: у першому кварталі здано в експлуатацію фруктосховище з регульованим газовим середовищем ємністю 800 тонн ФГ «Слава переможцю» в селі Каплівці Хотинського району. Триває будівництво зерноелеватора на 30 тис. тонн у ФГ «Украгро» на Кельменеччині та трьох фруктосховищ з регульованим газовим середовищем у ТОВ «Дністровські сади», ТзОВ «Дністер» та ТОВ «Рідківський садівник», що, відповідно, у Сокирянському, Хотинському та Новоселицькому районах.

Є потреба в додатковому будівництві сучасних, обладнаних холодильним устаткуванням двох овочесховищ ємністю 1,4 тис. тонн та трьох картоплесховищ загальною ємністю 2,4 тис. тонн.

Нині у СВГ «Бояни-Глиниця», що у Новоселицькому районі, триває будівництво картоплеовочесховища на 1,0 тис. тонн. А для зберігання більших обсягів плодоягідної продукції необхідно мінімум ще два сучасних сховища із регульованим газовим середовищем та холодильним обладнанням.

Будівництво об’єктів для зберігання сільгосппродукції здійснюється сільгоспвиробниками за кошти інвесторів та за власні гроші.

Олександре Георгійовичу, а які новітні технології застосовуються в господарствах краю?  

Олександр Фищук: Серед інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур — впровадження сортів високих репродукцій вітчизняної та іноземної селекції, широке застосування мінеральних добрив та засобів захисту рослин тощо. Крім того, одночасно з традиційним виробництвом на Буковині за останні роки широко впроваджуються ресурсоощадні технології системи обробітку ґрунту —  no-till, mini-till, strip-till.

Садівники області вирощують сади за інтенсивними технологіями із використанням крапельного зрошування, мінерального зрошування та застосуванням градобійних сіток тощо. Так, щороку в області закладається від 200 до 500 га молодих інтенсивних та суперінтенсивних садів із густотою садіння дерев близько 1200-1800 штук на гектар, які передбачають застосування шпалер, зрошування, мінерального живлення та інтегрованого захисту. Зерняткові сади інтенсивного типу в усіх категоріях господарств краю займають майже 8,5 тис. га (з них 7,6 га в плодоносному віці), у тому числі 3,1 тис. га у сільгосппідприємствах (з них 2,4 тис. га в плодоносному віці).

Цього ж року заплановано закласти молодих інтенсивних садів на площі 60 га. Для прикладу, навесні 2014 року ТОВ «Дністрові сади» Сокирянського району заклало сад на площі 150 гектарів за сучасною французькою технологією із системою захисту плодових дерев від градобою із застосуванням градобійної сітки. У 2015 році підприємством розпочато будівництво магістральної труби для крапельного зрошення. У наступні роки планується посадити ще 300 гектарів інтенсивних молодих садів на крапельному зрошенні.

Також у фермерському господарстві «Макосад» Новоселицького району при вирощуванні саду впроваджено систему захисту плодових дерев від градобою із застосуванням градобійної сітки. Успішно функціонує й племінне фермерське господарство з виробництва свинини —  «Євросвинка плюс», яке запровадило новітні технології  вирощування м’ясної французької породи свиней п’єтрен та посідає перше місце в Україні з реалізації племінного молодняку свиней. Без цієї породи зараз не може обходитися ні одне господарство України та Європи, яке працює над генетичним потенціалом, а в господарстві є тільки племінні тварини —  ті, які мають генетичну цінність.

Область може похвалитися успішним риборозведенням. Приміром, у ФГ «Ішхан» побудовано племінний репродуктор форелі та осетрових порід, в якому нині нараховується майже 10 цінних видів риби.


Василь Гринюк, спеціально для AgroPortal.ua

Мультимедіа