Україна, яка є найбільшою за розміром в Європі країною за площею землі сільськогосподарського призначення, входить до п’ятірки світових країн разом із Конго, Кубою, Північною Кореєю та Венесуелою, де заборонено вільний продаж землі. Сьогодні народний депутат Олексій Мушак та ще 54 парламентарі направили до Конституційного суду подання щодо визнання мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення неконституційним.

Олексію Петровичу, сьогодні ви направили подання до Конституційного суду стосовно створення ринку землі в країні. Для цього треба було зібрати мінімум 45 підписів народних депутатів. Скільки ви зібрали?

Олексій Мушак: 55.

Чи легко було їх збирати?

Олексій Мушак: Я за один день їх зібрав. Відносно легко  — мені так здається.

І не доводилось умовляти народних обранців?

Олексій Мушак: Я б не сказав, що всюди на мене радісно чекали. Я поспілкувався приблизно зі 100 народними депутатами. Багато підтримують позицію, що мораторій повинен бути знятий. Але значна кількість, особливо мажоритарники, вважають, що це тактичне питання. У цьому була основна проблема.

У процесі збору підписів які аргументи звучали від депутатів проти ринку землі?

Олексій Мушак: Основний — що це тактична історія, люди проти, і тяжко їм пояснити, що треба так робити.

Чи можете ви назвати політичні сили або найбільш активних депутатів, які об’єдналися під поданням до Конституційного суду?

Олексій Мушак: Так. Це значна частина Об'єднання «Самопоміч». Я думаю, з них осіб 10-12, це половина їхньої фракції, підписало. «Народний фронт» — там осіб 10, БПП і позафракційні. Тобто 3 групи: БПП, «Народний фронт», Об'єднання «Самопоміч» і Артем Вітко — він ніби від Радикальної партії, але партія вважає, що він не «радикальний», а він думає, що радикальний. Тому чотири, в принципі.

Конституційний суд має розглянути позов протягом півроку?

Олексій Мушак: Так. Процедура наступна: перший місяць вони вирішують, відкривати провадження чи ні. Потім 2 місяці іде на те, щоб визначити суддю-доповідача по цій справі, 3 місяці вона повинна розглядатися. Але тут питання в тому, що вони інколи самі порушують цей регламент, але якщо за регламентом йти, — я буду на цьому наполягати активно, — то через півроку має бути рішення.

Тобто через півроку Україна має бути вже з ринком землі?

Олексій Мушак: Може. Може бути. А може…ну, там історія така, що можуть і затягнути, вихляти, що не зібралася достатня кількість… У них же правомочне засідання, якщо там збирається, умовно кажучи, 11 осіб. А їх може 10 бути. І все — процедурно неправомочне.

А чи можливий політичний тиск на суд, як ви вважаєте?

Олексій Мушак: Я не вірю в таке, але... (посміхається) я ж не спеціаліст з політичного тиску.

Чому ви вирішили зайнятися цим питанням саме зараз? Чому, наприклад, не рік тому?

Олексій Мушак: Дивіться, історія така. У грудні я зареєстрував відповідний законопроект, але у мене із самого початку виникла ідея, що можна активізувати цей процес через подання до Конституційного суду. Потрібен був час, поки експерти напишуть подання, це — близько місяця. На першому пленарному тижні я почав збирати підписи.

А чи може бути таке, що законопроект приймуть раніше, ніж суд винесе рішення?

Олексій Мушак: Може. Але в це особливо не вірю.

Ринок землі — це завжди козир у політиків. На вашу думку, хто зацікавлений у тому, щоб він не був відкритий в Україні?

Олексій Мушак: Насамперед бізнес зацікавлений, бо насправді зараз дозволяють задешево орендувати найкращу в світі землю. В рази дешевша оренда, ніж в інших країнах. А все інше… Розумієте, голос землевласників не чути, хоча вони повинні вирішувати, що їм із землею робити, а не Верховна Рада чи ще хтось.

Як ви оцінюєте економічний ефект для України від відкриття ринку землі?

Олексій Мушак: Є різні оцінки, моя оцінка проста: $10 млрд зайде в Україну протягом 2-3 років після відкриття ринку землі.

Чи треба на перших етапах вводити якісь обмеження на продаж?

Олексій Мушак: Є мій законопроект, там досить-таки детально прописано. Я б не використовував слово «обмеження» — краще «запобіжники», воно, мені здається, більше відповідає суті, яку я закладав. Там і від концентрації земель, і від відміни цільової участі, і, наприклад, від швидкого перепродажу.

Хочеш швидко перепродати землю (ти там консолідував, умовно кажучи, 1000 га, і хочеш перепродати) — питань нема, але додатково плати державі мито. Це убезпечить від приходу «швидких» спекулятивних коштів, більше будуть заходити інвестори.

Чи можна давати дозвіл купувати землю іноземцям, як ви вважаєте?

Олексій Мушак: Є ринок — є гроші. Ти ніяким чином від цього не втечеш. Назавжди забороняти не можна, але на першому етапі можна обмежити.


Коментар юриста

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець и партнери»

 

Тут питання лежить скоріше не в юридичній, а в політичній площині. Конституційний суд на практиці неодноразово доводив, що частина його рішень має мало спільного з нормами закону, а носить політичний характер. Тому це питання, мені здається, буде вирішуватися не в Конституційному суді, а на вулиці Банковій.

Мораторій діє за таким порядком: не просто до певної дати (1 січня 2018 року. — Прим. ред.), а до моменту прийняття певних законів, але не раніше цієї дати. Щороку його продовжують. Але сьогодні при тій ефективності роботи ВРУ сподіватися на якесь об'єктивне, всебічно і більш-менш прийнятне рішення в частині законодавчого регулювання не доводиться.


Коментар учасника ринку

Андрій Кошиль, президент Земельного союзу України

 

Жодна політична сила в Україні не хоче брати на себе відповідальність за відкриття ринку землі. Немає такої рішучості ні у парламенті, ні в уряді. У той самий час міжнародні інституції наполягають на цьому. Думаю, усі розуміють, що такий ринок все одно бажано вводити. У зв’язку з цим скасування земельного мораторію через Конституційний суд є досить вірогідним. Як швидко це може відбутися, залежить від процедури.


Алла Стрижеус, Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Мультимедіа