Про це розповів власник бренду Kontapel Роман Пелех. Він займається виробництвом контабасу — напою з дистиляту та свіжозрізаних чорносмородинових бруньок.
За його словами, в цей період краще радитися зі спеціалістами та технологами, які мають досвід роботи у виготовленні алкогольних напоїв.
«Наступні 2-3 роки — це налаштування виробництва і збуту. Зазвичай це дороговартісно і довго. Але якщо ви робите якісний, цікавий, смачний і унікальний продукт, він сам відчиняє вам двері на ринок алкогольних напоїв», — говорить він.
Складним аспектом називає оформлення документів для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.
«У наш час — це «пекельний жах» у порівнянні з деякими європейськими країнами. Починаючи від обов'язкової плитки на стінах (2 м у висоту) і обов'язкової косої підлоги, закінчуючи тим фактом, що ліцензію можна не отримати навіть через рік після початку оформлення», — зазначає він.
N.B. Готель з номерами у вигляді бочок з-під текіли
Треба бути готовим до того, каже він, що весь час ви будете змушені оплачувати оренду приміщення й роботу технологів. Водночас не зможете виробляти там продукцію.
«Це наслідок радянських ГОСТів, коли на роботу ставили незацікавлених працівників, які самі не гребували напиватися вщент прямо під час робочого дня. Знаю, що зараз «Об'єднання крафтових виробників алкоголю» намагається розробити законопроєкт для малих дистилярень до 10 тис. л на рік, але наразі ще не закінчили роботу над ним», — стверджує Пелех.
В Україні ця схема не налагоджена взагалі, додає виробник.

«Практично наша команда протоптує доріжку у дикому полі. Є вигоди, є недоліки такого шляху, але ми йдемо вперед. І люди, які купують нашу продукцію, оцінюють її смак та радять один одному. Наразі за мінімальних вкладень у рекламу ми вже маємо замовлення з усіх куточків України, а також — зі США, Канади, Польщі, Ізраїлю та багатьох інших країн», — додає він.
Також зазначає, що цього року їм пощастило викупити усю заплановану кількість чорносмородинових бруньок. Це понад 1000 літрів.
Ціна на чорносмородинові бруньки становила від 300 до 1000 грн за літр.
«На наступний рік плануємо як мінімум удвічі більше чорносмородинових бруньок і розраховуємо на ціну від 350 до 550 грн за літр. Ми бачимо, що ринок зреагував на наші потреби, люди засаджують нові території під нас, тому ціна має вирівнятися на якійсь збалансованій точці», — говорить він.
Планують працювати із оптовиками, які зможуть відправляти зараз 30-60 літрів.
«Також просимо постачальників якийсь час зберігати надлишок чорносмородинових бруньок, які ми не викупили. Тоді ми можемо викуповувати їх пізніше, наприклад, при кращій фінансовій ситуації», — зазначає Пелех.
За його словами, для того, щоб невеликому виробнику вийти на ринок зі своєю нішевою продукцією, потрібні кілька аспектів.
«По-перше, звичайно, важливе бажання і можливість підприємця довго і наполегливо розвивати те, чим він займається. Необхідно розрахувати свої сили, перш ніж пускатися у це довге плавання», — каже він.
Навіть такий унікальний алкогольний продукт як контабас — це довгострокова перспектива.

«Не маючи сотні мільйонів доларів на відкриття великого заводу чи рекламу на телебаченні, ми витрачаємо усі свої сили на формування якісного, престижного та смачного унікального українського продукту», — зазначає він.
Другий аспект, за його словами, — унікальність продукту.
«Для того, щоб створити гарне враження у споживачів, ви змушені запропонувати щось унікальне. Зараз недостатньо просто робити українське віскі чи український коньяк. А унікальність дає вам менший рівень конкуренції та ширше поле для продажу вашої продукції», — каже Роман Пелех.
Будь-який магазин, який себе поважає, купить ваш унікальний продукт, якщо він якісний і смачний, додає власник бренду Kontapel.
«І ціна тут не завжди грає головну роль. Яскравий приклад — сучасний напій комбуча (в Україні його знають як «чайний гриб») і той же квас. Ціна на комбучу майже вдвічі більша за однакових затрат», — підсумував він.
Наталiя Рекуненко, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

У Львові відбулася перша гастрономічна вечеря The Table.8, яка об’єднала авторську кухню, стиль, музику та спілкування.

Після повернення зі служби у ЗСУ Олександр Горох із Житомирщини вирішив зайнятися власною справою. Він обрав виробництво олій холодного віджиму, хоча раніше майже не мав досвіду в цій сфері. Тепер під брендом Freya Natural Oil виготовляють 12 видів олій, а серед подальших планів — збільшення обсягів виробництва та переробка макухи, що залишається після віджиму.

Співзасновниця крафтового бренду «Живодар» планує створити власне господарство, де зможе використовувати шрот, який залишається після віджиму рослинних олій.

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Вибір ягідної культури для інвестицій в Україні дедалі більше залежить не лише від потенційної ціни ягоди, а від повної економіки виробництва — урожайності, вартості праці, можливості механізації, переробки та гарантованого ринку збуту.

Україна посідає друге місце у світовому виробництві смородини після Польщі, сформувавши окремий сегмент ягідного бізнесу.

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Майже 96% смородини в Україні вирощують домогосподарства населення, тоді як на сільськогосподарські підприємства припадає лише 4% виробництва.