Від українського борщу до французького рататуя
З консервованого борщу розпочалася історія цілого бренду «Стодола Щира Їжа». Адже спочатку цей продукт виготовляли для бійців АТО, потім на замовлення друзів, потім — для знайомих друзів, і врешті-решт ця справа так захопила Яна Островського, що окрім борщу він почав експериментувати з органічним вирощуванням та іншими овочевими закрутками. Для такого розширення виробництва довелося орендувати виробничі приміщення.
Сьогодні у постійному асортименті «Стодола Щира Їжа» 9 позицій: 5 видів окремих маринованих овочів у банці, 2 мікси маринованих овочів та дві овочеві закуски — французький рататуй та американський реліш. Все це продається через мережі преміум-супермаркетів та невеличкі магазини натуральної та органічної продукції по всій Україні.

«Просування продукції почалося з мого першого фестивалю їжі в Києві, після якого продукти від «Стодола Щира Їжа» почали з'являтись у столичних магазинах преміум-класу як високоякісні та крафтові. У мене нестандартний підхід до створення нових видів продукції: спочатку аналізую ринок, асортимент супермаркетів і намагаюсь створити продукт, якого на полицях немає. В такому разі у мене немає конкурентів, я формую ринок. Єдине, що потрібно робити, — це формувати культуру споживання нового продукту серед покупців, зазвичай через дегустації. Людина куштує продукт, розуміє, що це смачно, купує його і рекомендує всім друзям та знайомим», — розповідає Ян Островський.
Від хобі до прибуткового бізнесу
Мабуть, багатьох цікавить, які ж інвестиції були вкладені в цю справу, але Ян Островський зазначає, що важко порахувати всі капіталовкладення на початковому етапі, бо то було спочатку хобі, а не бізнес.
«Основні затрати — це фонд заробітної плати: платимо ми так, щоб людям не хотілось їхати на заробітки до ЄС. Але в перший рік лише на тару (банки та кришки) я витратив більше 10 тис. доларів, а на органічне насіння з США і Австрії та добрива — не менше 5 тисяч», — згадує Ян.

Він зазначає, що найважчим у становленні бізнесу було налагодження процесу органічного вирощування овочів через абсолютну відсутність знання цієї справи.
«Труднощі виникали і протягом шліфування процесів самого виробництва консервів, щоб персонал максимально розумів, що і як робити і чого не можна робити ні в якому разі. Дуже важко пояснити людям, що продукція, яку ми виробляємо, повинна відповідати найвищим стандартам, і що її потрібно виготовляти не просто як для себе, а набагато краще», — пояснює Ян Островський.
До речі, над виробництвом продукції «Стодола Щира Їжа» в сезон у цеху працює до 20 осіб, у полі — до 10. І вже в цьому році у власника є плани спробувати максимально розтягнути сезон виробництва, щоб робота для всіх працівників стала не сезонною, а постійною.

Сировина для створення консервації від «Стодола Щира Їжа» вирощується на 2 гектарах, що вже сертифіковані за органічними стандартами. Але цьогоріч Ян має наміри розширити власне вирощування до 5 гектарів. А також паралельно планує запустити схему агрегації органічних овочів серед місцевих фермерів та селян, що мають земельні паї.
«Це класна форма співпраці. Я допомагаю селянину провести сертифікацію його земельної ділянки, надаю органічні насіння та добрива, технічну карту вирощування, а в кінці сезону гарантовано викуповую весь урожай за ринковою ціною. Я отримую гарантовано якісну сировину для переробки, а селянин має можливість вирощувати продукцію, не хвилюючись про її збут», — зазначає Ян Островський.
Від України по всьому світу
Щодо збуту власної продукції в «Стодола Щира Їжа» запитань не виникає: якісну консервацію залюбки забирають українські магазини. Більше того, компанія веде перемовини з багатьма покупцями за кордоном, зокрема в Німеччині, країнах Скандинавії та Об'єднаних Арабських Еміратах, але в 2018 році не змогли задовольнити попит іноземних покупців через брак продукції, яка була заброньована українськими покупцями.
Але вже цього року в планах компанії — розпочати експорт і в майбутньому довести його частку до 70-80% від загального обсягу виробленої продукції. А поки що «Стодола Щира Їжа» відправляє приватні замовлення на консервовані борщ та сало для українських діаспор у країнах ЄС, Канаді та США.
«Ми відправляємо невеликі партії продукту нашим діаспорам у Європі. Вони від нього в захваті, але, пригощаючи там місцевих жителів, ми виявили, що і їм наш продукт дуже подобається і здається зручним та практичним. Тому зараз я думаю над запуском органічного борщу в серію, щоб додати його в наш експортний асортимент і намагатись постачати наш національний символ в якомога більшу кількість країн», — розповідає Ян Островський.

А поки всі чекають на борщ із салом, споживачі вже обрали з лінійки продукції найбільш смачний продукт. За словами Яна, найзатребуванішими на сьогодні є мариновані патисони, особливо молочного розміру до 4 см у діаметрі. В «Стодола Щира Їжа» відзначають, що такий продукт потрібно збирати щодня в полі, але на смак і вигляд він ідеальний.
І якщо вже говорити про ідеальність, то, поки готувався матеріал, баночки консервованої продукції «Стодола Щира Їжа» у складі офіційної української торговельної місії, організованої Export Promotion Office/Офіс з Просування Експорту вирушили підкорювати Німеччину. «Стодола Щира Їжа» потрапила в десятку компаній, які були обрані за конкурсом як найперспективніші для німецького ринку.

Для всього колективу, який працює над створенням диво-консервації, це неабияке визнання, а для Яна Островського — джерело натхнення і поштовх до розвитку. Вже навесні він планує запустити новий консервний цех, що дозволить збільшити обсяг продукції і освоїти виробництво нових видів товарів.
«Хочеться зконцентруватись саме на виробництві нішевих продуктів: так званих бебі-овочів, популярних у світі овочевих закусок, органічних соусів та джемів», — ділиться планами Ян Островський.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Засновник індустріального парку «Біла Церква» Василь Хмельницький повідомив про призупинення планів будівництва трьох заводів у складі індустріального парку через потенційну небезпеку.

Міністерство економіки та довкілля працює над редизайном програми «Національний кешбек».

Сільгоспвиробники України нині активно проводять посівну кампанію і цього року, ймовірно, скоротять посівні площі під озимими культурами через проблеми з агроекспортом.

Понад 7 тисяч перепілок, робота з торговельними мережами та власна продукція з доданою вартістю — сьогодні ферма «ПерепілочкаBRO» Віктора Пермякова є повноцінним бізнесом. Проте починалося все значно скромніше — з бажання вирощувати якісний продукт для власної родини.

У 2023 році Антон Іллючок, маючи досвід роботи в коптильні, запустив власне виробництво мʼясних делікатесів «М’ясоріг». В основі бізнесу — не просто копчення, а поєднання двох підходів: американського Smoked BBQ і традиційного українського на дубових дровах.

Незважаючи на труднощі, пов'язані з війною, експорт органічної продукції з України триває. Фермери експортують попри ризики, зростання витрат і дефіцит кадрів. При цьому Європа є основним пунктом призначення органічних товарів.

Компанія «Стодола» (Stodola Organic Farm) отримала міжнародний сертифікат безпечності харчової продукції FSSC/ISO 22000.

У компанії «Стодола» (Stodola Organic Farm) розпочався сезон переробки томатів, з яких вироблятимуть усі види томатопродуктів: сік, соуси, мариновані та в’ялені томати, пюре для виготовлення снеків, діпів і напоїв.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?