Артишок — рослина, яку не часто зустрінеш на українських полях, та й у продажу її дуже складно знайти, переважно це імпорт. Адже в багатьох країнах він вважається делікатесом.
У нашій країні ніша вирощування артишоку абсолютно вільна, хоча кліматичні умови дозволяють виробляти цю культуру у промислових масштабах, стверджує директор ТОВ «Агро-Аналіз» Вадим Дудка. Його компанія протягом трьох років розробляє технологію вирощування цього овочу в Україні у промислових масштабах, вже є певні напрацювання.
«Наша компанія проводить певну дослідницьку роботу з сортовипробування, випробування різних технологій, у тому числі впровадження нових культур у промислове вирощування, — ділиться Вадим Дудка. — Артишок — це культура, яку зовсім не просто виростити. Ми вирощуємо його вже три роки, розробляємо промислову технологію. Щось виходить, щось ні».
Найголовніша на сьогоднішній день проблема — сортовипробування, підбір оптимальних сортів під кожен регіон вирощування. Наразі жодна насінницька компанія, яка представлена в Україні, не завозить насіння артишоку до нашої країни.
Люди, які хотіли б спробувати вирощувати артишок, мають вибір із трьох варіантів:
Ми за ці три роки зрозуміли, що вплив сорту на успіх вирощування є вирішальним аспектом. Від цього залежить і кількість плодів на кущі і термін дозрівання. Ми мали сорти, які за сезон не дали товарних плодів. Тому без випробування на долю покладатися не варто», — застерігає Вадим Дудка.
Ті сортовипробування, які проводила компанія «Агро-Аналіз» на своїх дослідних ділянках, засновані на роботі з сортами, що купувалися на заході у дрібній фасуванні (аматорський сегмент). Професійне фасування по 10 тис. насіння в пачці сенсу купувати не було, адже це експеримент. Тому на даний момент відсутні об'єктивні знання щодо придатності конкретних промислових сортів, тому що вони не потрапили до сортовипробувань. Проте, позитивна тенденція вже спостерігається.
Експерименти проходять на маленьких площах переважно на півдні України, як у теплицях, так і у відкритому ґрунті. Найбільша артишокова ділянка становить 10 соток
Ми вже спробували виростити 12 сортів артишоку. Отримали дані, які екземпляри краще/гірше показують себе у нашому кліматі. Є сорти, які стабільно дають урожай, але якість плоду бажає кращого. Є сорти з чудовим плодом, але у відкритому ґрунті їх складно виростити, а у теплиці дають добрий результат», — ділиться директор підприємства.
Експериментатори відпрацювали технологію вирощування овочів як дворічної культури, побачили можливість побудови конвеєрного виробництва не тільки за рахунок сортів, а й за рахунок комбінації однорічних та дворічних рослин. На початку червня врожай дають дворічки, що перезимували, наприкінці липня — серпні починають плодоносити рослини першого року посадки. Є перспективи, напрацювання, але технологія остаточно не відпрацьована. Потрібно ще витратити на дослідження рік-два до рівня, коли можна буде запустити цю культуру у масове виробництво.
Вирощування артишоку починається із розсади. Це культура теплолюбна, і при прямому сівбі насінням урожай буде більш ніж скромний. Сіяти насіння необхідно в звичайні дрібнокомірчасті касети по 160 осередків (400×600 мм). Насіння у рослини велике, сходить добре, приблизно на 9-11 день. Приблизно через місяць вирощування необхідно провести перевалку у великі касети по 40 осередків того самого стандарту – 400×600 мм.
У відкритий ґрунт рослину необхідно висаджувати приблизно одночасно з розсадними томатами відкритого ґрунту. Небезпека заморозків має бути позаду, а ґрунт добре прогрітися. Якщо висадити розсаду в холодний ґрунт, рослина може надовго загальмуватися у рості.
«Схема посадки залежить від ступеня запланованої механізації та від сорту. Сорти сильно розрізняються за габітусом, і тому в різних випадках використовуємо схеми посадки 0,5×1,4 та 0,7×1,8. Висаджуємо на гряду з плівкою, що мульчує. Отвори під розсаду важливо робити не дуже великими, щоб через тиждень після висадки розетка листя закрила їх повністю. Інакше зростатимуть пучки бур'янів, які дуже складно прибрати», — розкриває нюанси Вадим Дудка.
Гербіцидів для артишоку практично немає, тому єдина можливість контролю бур'янів - це плунка, що мульчує. Також необхідно налагодити систему поливу.
Заморозки до -5 ° С рослина чудово переносить. При низькій температурі вегетація зупиняється до тепла. Рослина умовно багаторічна, але багаторічною вона буде в тому випадку, якщо серйозно поставитися до укриття на зиму
Нову культуру для нашого регіону полюбили місцеві шкідники, і хвороби теж не оминають її. Основний шкідник - попелиця, основна хвороба - фузаріоз. Проте артишок можна вирощувати і в органічному землеробстві з помірними витратами препаратів із захисту рослин. Але контроль шкідників та хвороб все одно має бути.
Однією з проблем буде збирання артишоку. Збирання плодів відбувається вручну. Збирати кошики артишоків – задоволення не з приємних, оскільки рослини колючі.
В середньому один кущ артишоку дає 15-30 бутонів. «Маса бутону у найкращих сортів 250-400 грамів. При густоті посадки 8000-10000 шт/га можна отримувати не менше 40 т/га», — вважає Дудка.
Продукція має високу транспортабельність. Артишок добре переносять і перевезення, і нетривале зберігання. Це вам не томати чи суниця — спробуй довези без втрат.
Нині в Україні вирощуванням артишоку займаються одиниці – досліджують, експериментують. І навіть ті, хто вирощує, продають його для флористів, а не як овочі на свіжий ринок.
Здебільшого до нашої країни завозиться консервований артишок із Італії, Єгипту, Іспанії. В елітних супермаркетах можна знайти цей овоч у свіжому вигляді за фантастично високими цінами.
У ресторанах страви з артишоку готують вже сьогодні, проте культура споживання в нашій країні на дуже низькому рівні. Щоб успішно наповнювати вітчизняним артишоком український ринок, необхідно навчити українців їсти смачний та корисний овоч. А це цілком реально: ще 10 років тому в нашій країні не знали про спаржу, салат, авокадо і батат, а зараз ці продукти присутні практично у кожного в товарному кошику.
Отже, зараз ринкова ніша в нашій країні практично вільна. Хтось спробує першим. А у першого завжди більше шансів зайняти ринок серйозно та надовго.
Дарина Дишкант, журнал «Овочі та Фрукти»