Зачароване коло або ціна «доступного» добрива
За інформацією учасників переговорного процесу, формулу визначення ціни повинен надати Союз хіміків України.
При цьому аграрне відомство виступає проти введення імпортних мит на російські КАС і карбамід, оскільки, на переконання чиновників, це може привести до зростання цін на дані види добрив у період посівної кампанії.
Проте, не дивлячись на наявність антидемпінгових мит на російську аміачну селітру, цей продукт завозиться в Україну просто під іншим кодом.
Альтернативи постачанню російської продукції для України поки немає. «Надлишкові потужності з виробництва аміаку (а значить і азотних добрив), мають СНД (РФ, Білорусь), Близький Схід (Іран, СА) та Південна Америка (Тринідад)», — повідомив директор компанії «Маркер Груп» Сергій Пісоцький.
Учасники ринку говорять про те, що в України також немає портової структури для прийому добрив. Великі аграрні компанії намагаються самостійно займатися імпортом азотних груп, але ці поставки нерегулярні й незначні на тлі загального споживання цих видів добрив Україною.
Представник компанії NCH зазначає, що якщо розглядати можливість імпорту з ЄС аміачної селітри та карбаміду, то їх вартість може бути трохи вищою, ніж ціна на внутрішньому ринку. Європейські партнери також хочуть довгострокових контрактів, чого ніхто з українських аграріїв їм гарантувати не може. Зараз хімзаводи в ЄС працюють тільки на забезпечення внутрішніх потреб.
Ряд компаній намагається працювати з білоруськими імпортерами, але там ситуація також не завжди прогнозована. Іноді складно зрозуміти, чи буде введена заборона на експорт добрив у цій державі в період посівної.
«Коли ми проводили переговори з білоруськими компаніями, то запитували, чи зможуть вони поставити КАС, якщо надійде вказівка обмежити експорт? Вони відповідали, що нічого не зможуть зробити», — констатує директор департаменту з постачання корпорації «Сварог Вест Груп» Олег Золочевський.
Він не виключив можливість поставок КАС з Болгарії та Румунії, але це не ті обсяги, які могли б забезпечити ринок України.
«На мою думку, великим холдингам потрібно створювати торгівельну структуру, яка б могла вийти на значну закупівлю добрив. Коли буде такий обсяг, трейдер зможе створювати конкуренцію на ринку», — вважає представник корпорації.
У той же час, в Україні існує досить потужне внутрішнє виробництво азотної групи, яке дозволяє забезпечити потреби українських фермерів. Зараз два підприємства холдингу Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа простоюють, ще два працюють не на повну потужність.
«Потенціал Ostchem зберігся досі, але після зупинки виробництв у Горлівці та Сєвєродонецьку — істотно обмежився», — вважає директор з маркетингу та комерції агрохімічної компанії GROSSDORF Сергій Рубан.
За його інформацією, українські підприємства можуть виробляти: 1,8–1,9 млн т/р. аміачної селітри (100–120% поточних потреб українського ринку); 2–2,3 млн т/р. карбаміду (250–300% поточних потреб українського ринку); близько 550 тис. т/р. КАС без урахування дрібнотоннажних виробництв, працюючих за технологією розчинення твердих компонентів +150 тис. т/р. (110–150% поточних потреб українського ринку). В жодному з цих сегментів імпорт не є критично важливим.
«Навіть за умови повного припинення імпорту, ринок може відчути дефіцит лише в період пікового споживання. Однак проблема тут полягає не у відсутності продукту, а у складностях логістики і зміщенні споживацької активності на обмежений відрізок часу», — пише Сергій Рубан в своему блозі на AgroPortal.ua.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України поки не озвучило розмір можливих мит на КАС і карбамід, але генеральний директор найбільшого імпортера добрив — компанії «Агроцентр ЄвроХім-Україна», — Євген Філонов вважає, що ймовірно компанія Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа нарахувала для виробників із РФ демпінгову маржу в 120%.
На його думку, застосування такого коригування значним чином спотворює реальні ціни на російський КАС/карбамід і не відображає реальний стан речей на ринку. Керівник «Агроцентр ЄвроХім-Україна» вважає, що подібний метод розрахунку демпінгової маржі не відповідає правилам СОТ і перестав застосовуватися на практиці ЄС.
У коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» директор з комунікацій Group DF Олег Арестархов повідомив, що якщо мита на російські КАС і карбамід не будуть введені, то «за це буде заплачена занадто висока ціна: зупинка шести українських хімічних заводів, 100 тис. звільнених українців, яких повинен буде взяти на баланс Фонд соцстраху з безробіття».
Голова правління ПАТ «Азот» Віталій Скляров заявив, що «українські підприємства вимагають введення мит не для того, щоб отримати неконкурентні переваги, а щоб мати можливість справедливо конкурувати».
За словами керівника інформаційної компанії «Інфоіндустрія» Дмитра Гордійчука, зараз вартість КАС на внутрішньому ринку становить 4900-5200 грн/т, ціна на карбамід починається з 6090 грн/т.
«Ціна в Україні зараз повністю відповідає цінам на ринках країн Східної Європи. Середня вартість КАС на зовнішньому ринку у Франції — 135–138 €/т, завод, в Балтиці 130–135 $/т, порт. Карбамід зростає, середня ціна серпня — 180–185 $/т, тоді як наприкінці липня вона становила 172–175 $/т, порт», — повідомив він у коментарі AgroPortal.ua.
За його інформацією, прямі витрати на виробництво карбаміду складають 190 $/т, КАС — не нижче 145 $/т.
Компанія-імпортер «Агроцентр ЄвроХім-Україна» говорить про тиск на ціни на внутрішньому ринку з боку компанії Ostchem.
«В умовах, коли багато підприємств групи Ostchem не випускають своєї продукції, а продажі з відвантаженням на майбутній період на умовах передплати тривають, для отримання фінансування виробник змушений пропонувати свою продукцію за цінами нижче імпортних», — зазначає Євген Філонов.
Виходить, що навіть без мит український товар дешевше імпортного? «Ніякі імпортери не будуть продавати свій продукт нижче ціни внутрішнього ринку. Вони цього не роблять і зараз. Для російських виробників український ринок є високомаржинальним», — говорить представник компанії NCH.
Директор з маркетингу, стратегічного аналізу й планування Ostchem Марія Беззубова вважає, що якщо антидемпінгові мита не будуть впроваджені, Україна ризикує стати повністю залежною від російських постачальників добрив, які зможуть влаштувати «ціновий диктат».
Аграрні асоціації незадоволені, адже від результатів переговорів Союзу хіміків з Міністерством економічного розвитку і торгівлі залежить їх маржинальність. Лист-звернення до прем'єр-міністра з проханням скасувати антидемпінгові мита на російську аміачну селітру й не вводити додаткові мита на карбамід та КАС підписали Український клуб аграрного бізнесу, Українська аграрна конфедерація, Аграрний союз України, Асоціація фермерів і приватних землевласників, Союз птахівників, Всеукраїнська аграрна рада.
Основним їхнім аргументом у цій суперечці є зростання цін на добрива на внутрішньому ринку.
За інформацією УКАБ, після введення в 2014 р. антидемпінгового мита на російську аміачну селітру, внутрішні ціни на всі основні види азотних добрив значно зросли, перевищивши експортні на 14–17%.
«Зростання їх вартості відбулося незважаючи на надлишок карбаміду й затоварення їм складів. При цьому ефект від введення мита був знівельований зазначеними ціновими коливаннями, що призвело до збільшення обсягів імпорту аміачної селітри в першій половині 2016 р.», — йдеться у зверненні асоціацій.
У компанії Group DF вважають зазначену інформацію некоректною.
«Ціна на внутрішньому ринку є ціною за дрібнооптові або роздрібні партії продукції, на відміну від ціни FOB. Крім того, в цю ціну входять витрати, пов'язані з логістикою, зберіганням продукції на складах, упаковкою та ін.», — заявив у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» директор з комплаенс Group DF Ігор Гольченко.
Він повідомив, що ціна на азотні добрива на FOB Чорне море — це ціна торговельних посередників з продажу великих оптових партій (20–100 тис. т і більше) на світові ринки, залежні від імпорту.
«З огляду на те, що в останні роки обсяг експорту українського виробництва скоротився в рази, ціна на FOB Чорне море — це фактично індикатор ціни виробників Росії, у яких є доступ до дешевого природного газу», — констатував він.
Зараз обговорення проблеми сильно загострилося. У дискусію вступили парламентарії, Кабмін поки зберігає нейтралітет. Так чи інакше, але в умовах військової агресії Росії мита на російські добрива завжди будуть предметом не тільки економічних, а й політичних обговорень.
Алла Стрижеус, Наталія Бортник, AgroPortal.ua