Робота на генераторах та брак сировини: названо критичні проблеми борошномелів

15 листопада 2022, 06:45 6780

Наразі в Україні через систематичні ракетні обстріли рф існують високі ризики порушення енергопостачання. І хоч для підприємств критичної інфраструктури діє потенційна програма від донорів на постачання генераторів, гостро стоїть питання в кількості потрібного для роботи палива. Виробники підрахували, що електроенергія, отримана за використання генератора, коштує в 2,4 раза більше, ніж електрика з мереж.

Про це розповів директор ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час бізнес-конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС».

Експерт також зазначив, що в майбутньому сезоні на борошномельну галузь чекає скорочення пропозиції пшениці.

«Під майбутній урожай пшеницею засіяно 76% від запланованих площ, тобто вже на чверть менше. Ще потрібно врахувати погодні умови взимку, кількість внесених добрив. У результаті ми отримаємо ще менший і не такий якісний врожай пшениці, й про це потрібно думати вже сьогодні», — зазначає Родіон Рибчинський.

Ще одна проблема в секторі пов’язана з кадровим забезпеченням, оскільки частина людей, яка раніше працювала в галузі, або мобілізована, або виїхала за кордон. І ця ситуація буде лише загострюватися.

propData.content.image
Родіон Рибчинський, директор ГС «Борошномели України»

Серед позитивних моментів можна відмітити відновлення експорту, підвищення рівня завантаженості підприємств, стабілізацію стану логістики. Хоча якщо припинить роботу зерновий коридор, то все зерно, яке зараз везуть в порти Одеси, знову піде на західні кордони і Дунай. У такому разі борошно знову експортуватиметься за залишковим принципом.

Зовнішні ринки: експорт борошна відновлюється

У 2021-2022 рр. падіння експорту борошна було катастрофічним, але з липня почалося його збільшення — до 11,5 тис. т у вересні. Це пов’язано насамперед із тим, що розвантажилися транспортні коридори на Європу, запрацювали контейнерні перевезення, і борошно почали відправляти до Румунії, Молдови та Західної Європи. Далі через європейські країни українська продукція стала повертатися на окремі ринки, на яких раніше була присутня.

Якщо минулого року головними покупцями борошна були ОАЕ, Палестина, Ізраїль, Молдова, Сомалі, то на старті 2022/23 МР на перший план вийшли Молдова, Палестина, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина.

«Середня вартість експортних партій на Молдову складає 275 $/т, на Палестину — 346 $/т, на Польщу — 326 $/т. Це порівняно з іншими країнами-виробниками. Наприклад, Польща найдорожче купує борошно в Німеччині — за 608 $/т. Це говорить про те, що ціна на борошно в Європі зростає, і є потенційний попит на українське недороге борошно», — зазначає Родіон Рибчинський.

Експерт додає, що в тих складних умовах, в яких зараз перебуває Україна, борошномелам потрібно шукати ринки, де українська продукція конкуруватиме не лише за ціною, але й за якістю та споживчими вподобаннями. Насамперед він радить виробникам звернути увагу на країни, де багато українських переселенців, які хочуть споживати традиційні для них продукти.

Внутрішній ринок: пік середньої ціни на борошно пройшов

В Україні пік середньої ціни на борошно припадав на березень, коли був ажіотаж, і люди робили запаси. Зараз ціни повернулися до позначки 10-11 тис. грн/т.

«У нас завжди був паритет цін між пшеницею другого класу та борошном вищого ґатунку, але з огляду на те, що з лютого-березня ціни на пшеницю різко впали, цей розрив, якщо взяти середні ціни по Україні, досяг 4 тис. т між борошном і пшеницею. Чим далі від західних кордонів і портів, тим пшениця дешевша», — стверджує Родіон Рибчинський. 

За його словами, на ринку зараз утворилася ситуація, коли маржа, яку отримує ритейл, є маржею, яку недоотримують виробники борошна і, відповідно, сільгоспвиробники. 

«На сьогодні загальна сума заборгованості ритейлу перед підприємствами борошномельної і круп’яної галузі сягає 1 млрд грн. Це при тому, що борги до 24 лютого заморожені до того періоду, коли торговельні мережі відновлять всі свої магазини», — зазначає Родіон Рибчинський.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua