Верховна Рада України ще у 2004 р. ухвалила Закон України «Про молоко i молочні продукти», який переглядався 7 разів, і неодноразово вдосконалення використовувалося у цілях, далеких від інтересів молочної галузі.
Таку думку висловив голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.
«Зараз нормативно-правове регулювання на ринку молока здійснюється 60 регуляторними актами: вже згаданим Законом «Про молоко і молочні продукти» і 14 іншими законами, 18 актами Кабміну, 26 актами Мінагрополітики, Мінекономіки та інших, постановою Кабміну СРСР №303 від 1983 року і законом ВР УРСР «Про захист прав споживачів», — цитує повідомлення СМПУ слова Чагаровського.
Він підкреслив, що зазначений закон містить низку недоліків, наприклад, визначає показники якості та безпечності щодо молочних продуктів, які регулюються Законом України «Про основні вимоги якості та безпечності», адаптованим до вимог ЄС, та Наказом Мінагрополітики від 12.03.2019 №118.
«Цим законом не передбачений механізм державної підтримки розвитку галузі, й при цьому він містить низку обов’язків, які порушують свободу ведення господарської діяльності, наприклад, вимогу вести документацію. Проте перелік такої документації відсутній. Вимоги щодо дотримання нормативних документів надаються без чіткого визначення цих документів. Це створює ризики маніпуляцій владними контролюючими структурами», — пояснює експерт.
Діючий Закон «Про молоко і молочні продукти» зобов’язує переробляти сировину (здійснювати повну переробку), а це суперечить Господарському кодексу України, оскільки обмежує свободу діяльності cyб’єктів господарювання.
«Ще одним прикладом недосконалості закону є відсутність процедурної організації лабораторних досліджень, тобто не враховано вимоги Закону України «Про метрологічну діяльність», якими передбачено умови акредитації лабораторій», — уточнює Чагаровський.
Крім того, болюча для українських виробників тема існування «сірого» та «тіньового» ринків також не відображена в законі, не зазначено принципових ознак цих ринків, що суперечить вимогам ЄС. Також закон регулює діяльність тільки юридичних осіб та ФОП, а одноосібники, фізичні особи, якими виробляється левова частка молока в країні, залишаються поза увагою. Джерелом непорозумінь є також дублювання термінів та визначень молока та молочних продуктів у ДСТУ.
«Це неповний перелік недоліків закону... Всі ці недоліки давно відомі. Саме тому при вступі України до СОТ цей закон був у переліку законодавчих актів, які підлягають скасуванню. Тому СМПУ звертається до народних депутатів із проханням ініціювати скасування цього закону», — підсумовує Чагаровський.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

У Києві 20 травня презентували Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору України, яка є стратегічним документом і покроковим планом, куди має рухатися молочний сектор України на євроінтеграційному шляху. Мета документа — вивести українську продукцію на європейський ринок та забезпечити сталий розвиток галузі. Над дорожньою картою працювали профільні асоціації, зокрема Спілка молочних підприємств України у партнерстві з державними органами й за підтримки міжнародних донорів зі Швейцарії та Нідерландів.